18 жовтня за новим календарем – день пам’яті святого апостола і євангеліста Луки
Святий апостол і євангелист Лука був родом з Антіохії Сирійської. Народився в родині заможних язичників, отримавши від батьків ім’я Лукан, яке для нас завжди пов’язується з написаним ним Євангелієм; але не всі знають, що книга Діянь апостольських також належить його перу.
Святий Лука належав до числа сімдесяти апостолів, був сподвижником святого апостола Павла, про що недвозначно сказано в посланнях Павла до Тимофія, а також до Филимона. Передання називає святого апостола Луку вправним лікарем, та й сам апостол Павло говорить про це.
Почувши про вчення Христове, Лука прибув у Палестину і тут, прийнявши спасительне благовістя, став ревним його послідовником. Ще за часів земного служіння Господа святий Лука в числі 70 апостолів був посланий на першу проповідь про Царство Небесне, про що знаходимо відомості в Євангелії. Після свого славного Воскресіння Господь явився двом ученикам, які прямували до Еммауса. Цими учениками були святий євангелист Лука та інший апостол – Клеопа
Апостол Лука брав участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла. І з того часу ïхнi благовісницькі труди стали спільними. Коли святого Павла залишили всі, хто був із ним, святий Лука не покинув його, продовжуючи ділити з ним усі труднощі та випробування апостольського служіння. Про вірність Луки спiльнiй справі, яку він звершував разом з апостолом Павлом, говориться в ІІ Посланні Павла до Тимофія. Після того, як у Римі стратили первоверховних апостолів Петра і Павла, святий Лука залишив «вічне місто» і з проповіддю Христовою пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фiваïду. Мученицька кончина святого євангеліста відбулася у місті Фіви.
Вiдповiдно до переказу, ще за життя апостол Лука був першим іконописцем, який написав образи Божої Матері. Пречиста Діва, побачивши натхненні Духом Святим творіння Луки, сказала: “Благодать Народженого вiд Мене і Моя милість нехай буде з цими іконами”. Передання свідчить, що апостол Лука написав також і священне зображення святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
Головним писемним твором, який належить спадщині апостола Луки, без сумніву, є святе Євангеліє та книга Діянь апостольських. Євангеліє від Луки написане в Римі (62 – 63) під духовним керівництвом святого Павла. Головна думка його євангельської оповіді виражена практично в перших рядках її: «…спало на думку й менi, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати…» (Лк. 1: 3). Євангеліє від Луки написане з використанням фактів християнської історії, передання Церкви та розповідей самої Пречистої Діви Марії.
Книга Діянь святих апостолів, будучи продовженням Євангелія від Луки, розповідає про благовісницькі труди найближчих учеників Христових після Його вознесіння. Головною темою цієї книги є розповідь про Апостольський собор 51 року як основоположну подію в житті Церкви, яка чітко відокремила християнство вiд іудейства в сенсі догматичного вчення. Значна частина книги присвячена життю й подвигам святого апостола Павла, сподвижником якого і був святий євангелист Лука.
Церква вшановує святого апостола Луку за новим календарем 18 жовтня. Його життя й труди, а особливо ревність та вірність виконанню спасительної справи служіння Христу – приклад, щоб наслідувати й з Божою поміччю втілювати у своєму житті, йдеться у дописі Вінницько-Барської Єпархії ПЦУ.
