Не несіть померлим сміття!

Закарпатські священики вкотре просять відмовитися від пластикових квітів та вінків на цвинтарі.

З середини жовтня наші ринки, магазини заповнилися вінками, штучними композиціями, свічками, лампадками. Закарпатці готуються до Дня пам’яті померлих, який відзначають 1 листопада. В цей день ідуть на цвинтарі до рідних. Саме на цвинтарі нас чатує екологічна катастрофа…

Поганою традицією для християн стало прикрашати могили своїх рідних та близьких пластмасовими квітами чи вінками. Особливо гострою стає ця проблема у період Великодніх свят та напередодні дня пам’яті 1 листопада. У цей час тисячами розкуповуються штучні квіти, які мають стати оптичною прикрасою на цвинтарі. Та про наслідки такого діяння мало хто із людей себе сьогодні запитує.

Пластмасові квіти та вінки – це надзвичайно отруйні речі, які у процесі спалювання чи розкладання несуть страшенну загрозу життю людей, тварин та рослин. Наслідками такої нехристиянської практики є отруєння повітря, води і землі та близька нагода самим потрапити на місце вічного спочинку.

Про шкоду від таких квітів закарпатські священики говорять вже декілька років поспіль. Ієрархи постійно звертаються до вірників із закликом не нести штучних квітів на могили родичів. Але старання їхні поки що не увінчуються стовідсотковим успіхом.

У деяких селах тепер священики постійно наголошують, що штучні квіти шкодять живим. «Навіть коли йдете на похорон, то краще принесіть тій засмученій родині гроші, а не купуйте дорогі вінки, котрі через деякий час все одно доводиться викидати чи спалювати. З одного боку, сама сировина, з якої виробляють ці квіти, несе в собі екологічну загрозу. З іншого – ми знаємо, що потім стається з цими штучними квітами, вінками: вітер їх розвіює десь, робляться гори сміття. При спалюванні цих шкідливих штучних квітів та вінків виділяється великий вміст діоксину, що стає причиною ракових захворювань, передусім легеневих», – застерігає отець Петро із Мукачівщини.

«Пластикові вінки і квіти не несуть жодної богословської символіки, це традиція, яка поширилася у радянські часи, в Європі подібного немає. Ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти», – каже керівник Бюро УГКЦ з питань екології, доктор богословських наук Володимир Шеремета.

«Левова частка пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх палять, виділяються численні токсичні речовини, зокрема діоксини. Зрештою, на кладовищі та «кричуща» пластикова квітка аж ніяк не відповідає атмосфері…», — додав він. У Бюро з питань екології добре знають про розмови, що, мовляв, екологічна ініціатива «позбавляє шматка хліба підприємців».

«Насправді не йдеться про те, щоб зруйнувати бізнес. Церква не може замовчувати зло, якщо його усвідомлює, якою б гіркою правда не була, – продовжує Шеремета. – Бізнес може переорієнтуватися на живі квіти. Адже є численні невибагливі до умов і красиві рослини на зразок бальзаміну Уоллера та барвінку».

«То давно вже треба було це заборонити, – каже ужгородка Світлана. – Ті квіти вітер пороздуває по цвинтарі, а потім їх спалюють на великій купі. Дим від плавленої пластмаси і фарб йде в повітря, і ми тим дихаємо».

А тим часом, біля центрального ринку в Ужгороді, на П’яному базарі та багатьох інших місцях саме у розпалі торгівля штучними квітами. І не лише в обласному центрі. Асортимент як завжди вражає – від маленьких поодиноких квіток до великих вінків та корзин. Ці всі штучні атрибути можна придбати від 100 до 500 гривень. Риторичним залишається питання: чи варто витрачати чималу суму на штучні вінки, які згодом стануть сміттям…

zakarpatpost.net