Завідувач кафедрою міжнародної політики УжНУ Ален Панов ініціював роз’яснення кола «електронних декларантів»
Нещодавно в Україні було запроваджено електронне декларування майна та доходів державних чиновників та посадових осіб державних підприємств.
Як відомо, до такого кола осіб були віднесені також кілька сотень тисяч освітян, медиків, соціальних працівників та співробітників сфери культури. При цьому кола Закон «Про запобігання корупції» не визначив вичерпне коло таких осіб, а Міністерство юстиції та НАЗК у своїх роз’ясненнях доволі розлого тлумачило термін «посадова особа».
Не погодившись із такою правовою позицією, завідувач кафедрою міжнародної політики УжНУ, відомий в краї дипломат і правозахисник Ален Панов звернувся до комітету Верховної ради з питань запобігання і протидії корупції, а також до Національного агентства з питань запобігання корупції. У своєму зверненні викладач звернув увагу на відсутність чіткого переліку декларантів та хибне трактування терміну «посадова особа», яке має своїм наслідком довільне розширення кола осіб, які є суб’єктами декларування.
Зокрема мова йшла про деканів, завідувачів кафедр, лабораторій, директорів інститутів тощо. Помилковість трактування, зокрема, полягала у застосуванні аналогії закону, коли державний орган послався на відповідну постанову Верховного суду, який надавав роз’яснення терміну «службова особа» при узагальненні практики у кримінальних справах про хабарництво. Ален Панов підкреслив, що терміни «службова» і «посадова» особа не є ідентичними, до того ж неправомірним є саме застосування норм кримінального права у адміністративних правовідносинах.
Нещодавно було отримано відповідь профільного Комітету Верховної ради та Національного агентства із запобігання корупції, яка по суті підтверджує висловлені науковцем зауваження. Зокрема, при прийнятті ЗУ «Про вищу раду правосуддя» внесено зміни до розділу VII «Фінансовий контроль» ЗУ «Про запобігання корупції». Суб’єктами декларування визначені виключно керівники закладів ВУЗІВ і їх заступники, та керівники медичних установ державного і місцевого значення. Натомість інші співробітники закладів освіти, культури, медицини, соціального забезпечення виключені з такого переліку.
Коментуючи подію Ален Панов зауважив: «Не думаю, що було б правильно перетворити електронне декларування на фарс, коли його суб’єктами мали стати ледь не старші медсестри у відділеннях лікарні, внаслідок чого кількість декларантів перевищила би потужності системи, після чого можна було б її скасувати як профнепридатну. Зрештою, антикорупційні заходи мають стосуватися передусім осіб, які мають реалізовують розпорядчі, дозвільні, контролюючі, фіскальні і фінансові функції держави, а не працівників закладів культури, освіти, медичних установ тощо.
Неприпустимим є довільне і поза законодавче регулювання окремим державним органом питань, які пов’язані з додержанням прав людини, особливо якщо ми говоримо про будівництво правової держави».