Скільки сплять американці і чи повинні закарпатці перейняти їх досвід?

Американці звикли хизуватися тим, як мало сплять. Однак новітні дослідження змусили їх переглянути ставлення до нічного відпочинку

У 2002-му році я приїхала до США навчатися в аспірантурі (graduate degree) в Університеті Штату Огайо (місто Афенс). Одним із моїх найбільших вражень було ставлення багатьох студентів до сну.  Здавалося, багато з них пишалися тим, як мало сну їм потрібно. Вони вважали, що письмові роботи потрібно писати в останній момент і всю ніч, тоді ж і готуватися до тестів, пише Новое время.

Звичайно, в Україні студенти теж це роблять. Але, на відміну від більшості українських вишів, тести та письмові роботи в США треба складати від двох до п’яти разів на тиждень, а не наприкінці семестру. Отже, глибокий недосип перетворюється на постійний стан студента.

І наслідки були помітні. В групах з читання студенти ледве могли тримати очі відкритими. І скрізь – у бібліотеці, в аудиторіях, коридорах, кав’ярнях, на галявині і, навіть, у спортзалі – можна було побачити сплячих студентів, багатьох із слідами виснаги на обличчі.

Як працювати 130 годин на тиждень? Стратегічно спати і ходити в туалет

Життя за межами університету не набагато відрізнялося у цьому аспекті. Найбільше мене дивував недосип представників медичної професії – людей, які мають бути найбільш обізнаними з його наслідками. Лікарі, медсестри та особливо  інтерни працювали до 100 годин на тиждень, що означало, що зміна могла тривати до 30 годин! І нікого, здавалося, не турбувало те, що вони довіряють різні частини тіла особам зі скарпелем чи шприцом в руках, які не сплять вже другу добу.

​​Таке ж ставлення було поширене й у світі бізнесу та фінансів. Інвестиційні банкіри та фондові брокери працювали по 90 годин на тиждень. Виконавчий директор Yahoo Марісса Майєр розповідала в інтерв’ю Bloomberg, що коли вона була в Google, то працювала всю ніч щонайменше раз на тиждень. Працювати 130 годин на тиждень реально, завірила вона журналіста – для цього треба лише “стратегічно підходити до того, коли ти спиш, миєшся та ходиш в туалет”.

Економити на сні радили не лише  лікарям та фінансистам. У садку моєї дитини  раз в квартал роздавали листок для батьків з порадами. В одній статті говорилося: хочете більше встигати – менше спіть.

Заспані підлітки та неуважні діти

Недосипають не тільки дорослі, але і діти. “В усьому світі діти сплять на годину менше, ніж 30 років тому. Ціна: нижчий IQ, гірший емоційний стан, синдром дефіциту уваги та надмірна вага”, – пишуть По Бронсон і Ешлі Мерримен у книзі “Виховний шок: Революційний погляд на виховання дітей та підлітків”.

​​​​Найбільш поширений недосип серед підлітків. Більшість тінейджерів сплять 7-7,5 годин на добу, тоді як їм потрібно 9-9,5.  Причини недосипання серед 14-18-літніх знайомі молоді по всьому світу: багато уроків та домашньої роботи, післяшкільні заняття, комп’ютерні ігри, соціальні медіа, телевізор. Утім, в США є додаткова причина, яка допомагає перетворити підлітків на “зомбі” – ранній початок занять у школі. В близько 40% усіх старших класів США (high school), перший урок починається в 8-мій ранку чи раніше. У підлітків, на відміну від дітей і дорослих, гормон сну мелатонін починає вироблятися не з настанням темряви, а через 90 хвилин. Раніше за 11 годину вечора тінейджерові, при всьому бажанні, заснути важко.

​​Експерименти з початком занять хоча б на годину пізніше показали численні переваги для молоді. Вони краще вчаться, стають добрішими, менш схильними до депресії та конфліктів. В місті Лексингтон, штат Кентуккі, після зсуву часу початку занять також було зафіксовано на 16,5 % менша кількість аварій на дорогах за участі тінейджерів. В нашому шкільному окрузі початок занять в старших класах пересунули на 8:00 лише в 2014-му році (було 7:20).

Наслідки браку сну

Один з найбільш відомих широкому загалу наслідків браку сну – забудькуватість. Під час сну отримана за день інформація та враження складуються по різних ділянках мозку. І для цього потрібні всі фази сну. Наприклад, при вивченні іноземної мови нові слова запам’ятовуються за одної фази, а вимова – за іншої.

При вивченні сну семи тисяч дітей дослідниками Університету Міннесоти, результати якого наводяться у “Виховному шоці”, виявилося, що в середньому відмінники спали на 15 хвилин більше за хорошистів, а ті – на 15 хвилин більше за трієчників.

Брак сну вдаряє по так званій “виконавчій функції”, за яку відповідає префронтальна кора головного мозку. Це – уміння продумати свої дії, зробити їх за планом, передбачати наслідки і отримати результат. У дослідженні Тель-Авівського Університету, яке теж наводиться в книзі “Виховний шок”, когнітивні здібності шестикласників, позбавлених лише однієї години сну за ніч, менше ніж через тиждень падали до рівня добре сплячого четвертокласника.

Також страждає уміння зосереджуватися і підтримувати увагу. В одному дослідженні вчені тестували когнітивні здібності людей, які сплять 4, 6 і 8 годин. Як виявилося, для тих, хто не досипає, вони знижуються щодня, поки не досягнуть стабільно низької позначки.

За останні 14 років американці стали спати на 17 хвилин більше щоночі

​​Причому люди, які мало сплять, часто самі не помічають, наскільки погіршуються їхні когнітивні здібності і самопочуття. Забудькуватість? Дратівливість? Майстерність вже не та? А що ви хотіли, коли старість на порозі, а в країні – все погано? Насправді замість звикання до нестачі сну відбувається зниження норми власного самопочуття та ефективності, а також – накопичення дефіциту сну. Іншими словами – планка падає, а людина цього не помічає, або сприймає як належне.

​​Хтось може сказати, що в нього чи його знайомих ситуація інакша.  Так, я теж знаю людину, яка спить 4-5 годин на добу і досягає чудових результатів у всіх сферах життя. Деякі щасливці на цій планеті мають так зване “здорове безсоння”. Вони здатні спати дуже мало без будь-яких втрат для здоров’я і працездатності. Це явище – чисто генетичне і розвинути в собі здорове безсоння неможливо – тільки нездорове. Тому не давайте себе шантажувати Наполеоном, Мікеланджело, Маргарет Тетчер та іншими “генетичними мутантами”.

Також сон зміцнює імунітет, уві сні оновлюються (ремонтуються) клітини, що істотно уповільнює старіння і покращує зовнішній вигляд. Будь-яка жінка неодноразово ставила цей науковий експеримент на собі, ховаючи його результати під товстим шаром тонального крему.

​​Уві сні “перевантажується” емоційний стан. Негативні емоції і спогади запам’ятовуються в амігдалі, а позитивні – у гіпоталамусі, який більше за амігдалу страждає від нестачі сну, про що йдеться в книзі Бронсона та Мерримен.

За моєю власною теорією, низький статус жінок в багатьох суспільствах, починаючи принаймні від початку цивілізації, частково пояснюється тим, що вони народжували дітей ледь не щороку, а отже страждали на всі наслідки суттєвого та тривалого браку сну. Вони вважалися дурнішими, нездатними контролювати свої емоції, менш здібними – усе те, що дивними чином збігається з наслідками депривації сну. Сьогодні у США, хоча жінки у всіх вікових групах мають менше вільного часу ніж чоловіки, вони сплять трохи більше.

І ще один наслідок нестачі сну – зайва вага. Безсоння активізує гормон грелін, що відповідає за апетит і пригнічує гормон лептин, який сигналізує мозку, що шлунок вже повний і можна припиняти їсти. У результаті, люди, які мало сплять, навіть якщо вони споживають ту ж кількість калорій, набирають вагу.

Американців переконали більше спати 

У Сполучених Штатах проводиться та публікується все більше досліджень, які свідчать про руйнівні наслідки нестачі сну для здоров’я. У 1989-му році, після того, як було встановлено, що брак сну у персоналу Нью-Йоркської лікарні став причиною смерті підлітка, штат Нью-Йорк обмежив кількість годин, які  можуть працювати інтерни до 80-ти. Пізніше були запроваджені обмеження на тривалість роботи медперсоналу і на федеральному рівні.

На телебаченні продавці ліків від безсоння, матраців та подушок у рекламі свого товару активно посилаються на результати досліджень, доносячи важливість сну до мільйонів телеглядачів.

Головний редактор і засновник інтернет-видання Huffington Post Аріанна Гаффінгтон стверджує, що в США відбувається революційна зміна ставлення до сну. Сама вона як зайнята, успішна жінка і матір двох дітей довгий час обходилася 3-4 годинами сну на добу. Очунявши одного разу в калюжі крові – від виснаження Гаффінгтон просто знепритомніла і впала – вона вирішила змінити своє життя і життя мільйонів американців.  У своїй книзі, на презентаціях та в інтерв’ю вона активно пропагує повноцінний сон. Вона вірить, що незабаром стане модним хвалитися гарним сном – так само, як здоровою дієтою та регулярними заняттями спортом.

​​І американці дослуховуються. Згідно з вимірюванням використання часу, за останні 14 років американці стали спати на 17 хвилин більше щоночі. Втім, принаймні третина усіх мешканців США все ще страждає на брак сну.

Колонка опублікована в блогах на сайті Української служби Голосу Америки. Думки, висловлені в  рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки»

zakarpatpost.net