СПРОСТУВАННЯ статті «Вітропарк на полонині Боржава: благо чи небезпека для Закарпаття? Думка еколога»

02.11.2018 року на сторінці 22 №44 (771) газети «Неділя Закарпатські новини» було опубліковано статтю Марини Алдон «Вітропарк на полонині Боржава: благо чи небезпека для Закарпаття? Думка еколога».

10.11.2018 року дану статтю також було опубліковано на веб-сайті https://zakarpatpost.net/ за адресою: https://zakarpatpost.net/2018/11/10/%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%96-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE-%D1%87/

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи» вважає опубліковану інформацію безпідставною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства, а тому, користуючись гарантованим законодавством правом на відповідь, висвітлює власну точку зору щодо порушеної у статті проблематики.

Вважаємо, що стаття спрямована проти закордонного інвестора, який планує побудувати на карпатській полонині вітрову електростанцію потужність 120 МВт. Зі слів експерта-еколога ГО «Екосфера» Оксани Станкевич-Волосянчук випливає нібито інвестор хоче знищити Полонину Боржава. Буцімто будівництво планується на природоохоронних територіях, а це протирічить виконанню взятих Україною міжнародних зобов’язань. Зі слів Станкевич-Волосянчук, спорудження вітрової електростанції призведе до спаплюження наявних унікальних для України природних цінностей, наймальовничіших ландшафтів дикої природи.

Реалізація проекту не створює загрози дикій природі полонини Боржава

 Загальна площа Полонини складає понад 40 тисяч гектарів, а вітропарк, згідно проектної документації, займе одну соту (!) відсотка від цього показника. Це чітко вказано у проектній документації.

Чи можна взагалі говорити про паплюження унікальних природних цінностей та серйозну загрозу довкіллю, якщо площа вітропарку настільки незначна?!

Що стосується пропозиції противників проекту спустити вітряки нижче, то забудовник розглянув кожну зі вказаних активістами альтернативних ділянок. Коли їх нанесли на мапу, виявилося, що ці ділянки знаходяться або на території лісових господарств (а це означає неминучу вирубку лісів), або у таких місцях, де підключення до електромережі неможливе. Нагадаємо, що після анексії Криму Україна втратила більшу частину територій, підходящих для роботи вітропарків. На вершинах Полонині Боржава середньорічний показник сили вітру чи не найвищий в Україні, а самі вершини віддалені від лісових угідь та населених пунктів. Саме тому це місце обрано для першого на Закарпатті вітропарку.

 На природоохоронних територіях ЄС, включно із об’єктами Натура 2000, побудовано 376 вітроелектростанцій

 У статті, що спростовується, експерт-еколог Станкевич-Воолосянчук згадує Смарагдову мережу та важливе природоохоронне значення Боржави. Повідомляємо пані експерту, що на сьогодні у Євросоюзі побудовано та працюють на природоохоронних територіях, включно з об’єктами Натура 2000 (які мають той самий рівень правової охорони, що і об’єкти Смарагдової мережі за межами ЄС), щонайменше 376 вітроелектростанцій, лише в Німеччині їх 56. Європейська Комісія навіть створила спеціальну директиву “Wind energy developments and Natura 2000», яка регламентує принципи будівництва вітрових електростанцій на об’єктах Смарагдової мережі.

Припустимо, що українські екологи цього не знали. І ось вони звертаються до Бюро Бернської Конвенції у Страсбурзі зі скаргою на інвестора, який планує «знищити» Полонину Боржаву. А зі Страсбурга прямісінько в Мінекології приходить відповідь: «Бюро повідомляє, що визначення територій Смарагдової мережі не суперечить розвитку вітрової енергетики» (вх. лист № 49 від 15.11.2018 ТОВ «Атлас Воловець Енерджи»).

Без будівництва вітропарків шлях до Європи закрито

 На жаль, більшість людей не розуміють навіщо взагалі будувати вітроелектростанції в Україні. Адже противники проекту переконують, що в країні виробляється достатньо електроенергії, а тому вітропарки нікому не потрібні. Такі заяви свідчать про абсолютну некомпетентність активістів та несуть загрозу державній політиці нашої держави.

Угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а саме статтями 337-338 розділу V передбачено приєднання Об’єднаної Енергосистеми України до енергосистеми континентальної Європи, тобто має відбутися повна комплексна синхронізація нашої та європейської енергосистем. Це цілком логічно, тому що в межах Євросоюзу діє єдина система.

Саме майбутнє об’єднання дозволить Україні відокремитись від паралельної роботи з енергетичними системами Росії та Білорусії. І лише після такого об’єднання стане можливим здешевлення вартості електроенергії для населення України.

Минулого року український уряд розпорядженням від 18.08.2017 року № 605-р затвердив Енергетичну стратегію України до 2035 року, метою якої є реалізація євроінтеграційних намірів нашої держави. Цим документом передбачено суттєве збільшення частки відновлювальних джерел енергії (в тому числі і вітрової) в енергобалансі країні.

Державна стратегія енергетичного розвитку на межі зриву

 Ззгідно даних Державної служби статистики України, зараз маємо трохи 0,13 відсотка вітрових та сонячних електростанцій від загального виробництва. Це при тому, що вже до 2020 року має бути 12 відсотків, а до 2025 року – 20 відсотків відновлювальних джерел енергії в загальному енергобалансі. Цілком очевидно, що держана стратегія енергетичного розвитку України під загрозою втілення в життя. А це, в свою чергу, відстрочить, або взагалі зробить неможливим вступ України до ЄС.

З метою подолання цієї кризової ситуації уряд України залучив досвід та капітали кількох турецьких компаній https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ukrayina-ta-turechchina-vbachayut-perspektivi-vzayemovigidnoyi-spivpraci-u-vidnovlyuvanij-energetici. Адже за відомостями  REN21, Туреччина ввійшла у ТОП-10 країн світу за введеними потужностями відновлювальної енергетики у 2016 році.

Однією з цих компаній є корпорація «Гюріш», яка інвестує у вітропарк на Полонині Боржава. До речі, ця ж компанія вже закінчила будівництво першої у Одеській області вітроелектростанції – без випадів у ЗМІ з боку активістів. Але чому ж на Закарпатті проект вітропарку відверто саботують? Кому це насправді вигідно? Відповідь знайшли журналісти 24 каналу https://www.youtube.com/watch?v=Oq26BGGIqXQ&feature=youtu.be.

Прес-служба компанії «Атлас Воловець Енерджи», заснованої корпорацією «Гюріш» з метою реалізації проекту будівництва Воловецької вітроелектростанції