За рік кризи в Україні хабарі зросли в 10 разів
Протягом останнього, кризового року, розміри хабарів не тільки не знизилися, а навпаки, виросли в 2-10 разів.
Хабарів через кризу стали давати просто менше, і чиновники намагаються відшкодувати втрати за рахунок збільшення об’єму кожного конкретного хабара, пише видання “Сегодня”.
У Головному управлінні МВС по боротьбі з організованою злочинністю розповіли, що середній розмір хабара чиновникові в Україні в 2009-му склав 108 тис грн. Всього, за даними Transparency International, від корупції Україна втрачає до 40 мільярдів гривень на рік. Тобто якби знизити її хоч би наполовину, ми могли б спокійно обійтися без чергового траншу МВФ.
Згідно зі звітом громадської організації “Гідна Україна”, особливо багато вимагають в будівельній і земельній сфері. “Тільки за те, щоб чиновник поставив підпис на вже узгодженому зі всіма документі, за який вже було офіційно заплачено, потрібно вкласти в теку 100 доларів, а інакше папірець лежатиме у нього на столі кілька місяців, – розповідає Вадим К., директор торгового підприємства, який збирався розширити роздрібну мережу, але передумав через побори. “Коли ми будували перші магазини в 2001 році, такого беззаконня не було – максимум стіл накривав. А зараз тільки за оформлення у мене просять мільйон”, – скаржиться він.
Експерти кажуть, що, наприклад, щоб побудувати житловий будинок, в собівартість на оплату хабарів і поборів потрібно закласти до 50% витрат, тоді як у 2007-му чиновники просили лише 20-30%.
Цікаво, що минулого року виросли не тільки розміри хабарів, але й напівофіційні побори, замасковані під послуги держпідприємств. Глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель навела приклад, коли вона звернулася влітку в державний “Інститут судових експертиз” із замовленням простого документа і отримала рахунок на 16 тис грн. Коли вона почала вимагати доказів обґрунтованості такої суми, рахунок знизили до 1600 грн. Але це поодинокий прецедент, і ціну знизили тільки тому, що в справу втрутився держслужбовець вищої категорії. Із звичайних же підприємців беруть непомірні суми за будь-яку дію: експертизу, дозвіл, довідку, розрахунок, узгодження і навіть оплату реєстрації. Наголосимо, що гроші за оплату послуг проміжних держпідприємств часто йдуть не до бюджету, а, за словами глави парламентського комітету по боротьбі з оргзлочинністю нардепа Ігоря Калетника, витрачаються на особисті потреби самих чиновників або відмиваються.