Вже у квітні українці здаватимуть відбитки пальців для в’їзду в ЄС
З 5 квітня набуває чинності візовий кодекс Євросоюзу, котрий змінює правила отримання “шенгенських віз”.
ЄС створює інфобазу (VIS), в якій будуть зібрані дані всіх іноземців, котрі в’їжджають у “Шенген”. Серед нових правил одержання і видачі короткострокових шенгенських віз – обов’язковий збір відбитків пальців. Причому цю процедуру потрібно проходити кожні 4 роки. У Брюсселі упевнені, що це допоможе в боротьбі з тероризмом.
Громадяни України, котрі хочуть отримати візу, мають подати закордонний паспорт, який видано в попередні 10 років. Громадянам із продовженими паспортами шенгенську візу не видадуть. Разом із заявкою на візу потрібно здати відбитки пальців (крім дітей до 12 років).
При діловій поїздці в ту чи іншу організацію ЄС потрібно надати дані персонально працівника, який запрошує, а не тільки організації. Здобувач візи повинен як мінімум один раз, при подачі заяви, з’явитися в консульському відділі.
Документи на візу потрібно подавати тільки в країні постійного місця проживання.
Через скасування транзитної візи “В”, при транзиті потрібно оформляти звичайну візу, але вказати в анкеті відповідну мету в’їзду в країну.
Для багатьох країн візовий збір підвищать до 60 євро, але для українців віза як і раніше коштуватиме 35 євро.
Консульські установи за два тижнів після звернення зобов’язані призначити дату співбесіди.
Держави-члени ЄС зобов’язані забезпечити прямий доступ до консульських установ, якщо ви хочете оформити візу без посередників.
У випадку відмовлення у видачі візи вам зобов’язані пояснити її причину.
Новий кодекс має на меті систематизувати процедуру, що видаються на термін до 5 років, з можливістю перебування в шенгенській країні 90 днів за півроку.
Зазначимо, що Європейський парламент прирівняв довгострокові шенгенські візи до посвідки на проживання.
Документ передбачає надання права власникам довгострокових шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям тощо) права на вільне пересування до інших країн, які входять до Шенгенської зони.
Досі Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових віз відвідувати інші країни Шенгенської зони, або їздити транзитом через інші країни, окрім тієї, яка видала візу.