Що впливає на ріст дитини
Затримка росту – одна з найпоширеніших причин, з якими батьки звертаються до ендокринолога. Значне відставання в рості, особливо хлопчиків, може навіть стати причиною психічних розладів.
Найшвидше дитина росте у внутрішньоутробний період, і якби вона продовжувала рости такими темпами після народження, то вже у віці 10 років її зріст сягав би 6 м.
Але після народження дитини темпи росту значно знижуються, і в різні періоди життя вони неоднакові. Існує 3 етапи інтенсивного росту людини: 1-й рік життя, 4-5 років, період статевого дозрівання (пубертатний). У ці періоди всі системи організму працюють на повну силу, тому адаптаційні можливості дитини в цей час знижені – вона частіше хворіє, з`являються функціональні порушення різних органів і систем. У разі зниження темпів росту, організм ніби заспокоюється, відбувається поступовий ріст і розвиток внутрішніх органів. Зважаючи на це, привчати дитину до садочка в 4-5-річному віці, коли знижені її адаптаційні можливості, значно важче, ніж у 3 роки.
Протягом року дитина теж росте нерівномірно – всю річну прибавку в зрості вона може надолужити за кілька місяців. Наприклад, деякі діти ростуть навесні, інші – восени чи влітку.
Побутує думка, що дівчатка ростуть швидше за хлопчиків. Але це не зовсім так. Дівчатка ростуть повільніше, проте в них раніше починається пубертатний період – у віці 10 років. Відповідно, у цей час вони випереджають хлопчиків у зрості. У віці 13 років починається пубертатний період у хлопчиків і вони знову стають вищими.
На ріст дитини впливає чимало чинників, які можуть спричинити патологію:
* генетичний (понад 100 генів відповідають за кінцевий зріст людини, тому спадкові чи конституційні чинники дуже важливі. Тобто якщо обоє батьків низького зросту, то не варто сподіватися, що малюк виросте високим і, навпаки, у високих батьків – високі діти);
* гормональний (ріст значною мірою зумовлений певною концентрацією багатьох гормонів, головними з яких є соматотропін, який так і називають гормоном росту, гормони щитоподібної і надниркових залоз. Тому будь-які ендокринні порушення зазвичай супроводжуються патологією росту. Цікаво, що продукція гормону росту відбувається під час сну, особливо у перші 1,5 год. Тож слова наших бабусь про те, що малюк спить – означає росте, цілком справедливі);
* діяльність ендокринних залоз регулюється відповідними центрами мозку. Тому будь-які порушення головного мозку, в тому числі під час пологів, травм, інфекційних захворювань мозку тощо, теж можуть безпосередньо впливати на порушення росту;
* хронічні захворювання впливають на ріст дитини лише, якщо супроводжуються тяжкими порушеннями функцій нирок, серця, легенів, травного тракту. Такі захворювання, як хронічний тонзиліт, холецистит, зазвичай не впливають на ріст дитини. Але, з іншого боку, вони можуть стати причиною погіршення апетиту, що теж негативно впливає на ріст, особливо у ранньому віці;
* неповноцінне та нераціональне харчування дитини;
* психосоціальний чинник (відсутність любові до дитини та турботи про неї знижує вироблення гормону росту і малюк ростиме повільно. Наприклад, у дитячих будинках, особливо де перебувають діти віком до 3 років, спостерігається близько 20% дітей із затримкою росту).
Найпоширенішою формою затримки росту (близько 75%) є конституційна, яка у свою чергу поділяється на 3 типи:
* конституційна низькорослість – у батьків низького зросту – низького зросту дитина;
* конституційна затримка росту – до періоду статевого дозрівання дитина росте повільно, а потім різко наздоганяє у зрості своїх однолітків, і навіть може перерости їх;
* змішана форма – найпоширеніша.
Такі порушення росту можна побачити вже при народженні дитини – її маса тіла і зріст будуть дещо меншими за норму. Якщо новонароджений середньої конституції має зріст 51-55 см і масу тіла – 3100-3500 г, то зріст таких дітей становить 47-50 см, а маса тіла – 2700-3000 г. Це свідчить про те, що конституційні чинники впливають на зріст дитини ще у внутрішньоутробний період.
У віці 1-3 роки батьки можуть помітити, що їхня дитина значно нижчого зросту, ніж її однолітки. Якщо у батьків виникає стурбованість, що дитина відстає в рості, варто прислухатися до своєї інтуїції і звернутися до ендокринолога. Він визначить, чи дійсно патологія росту і наскільки вона серйозна. Не варто чекати, доки дитина піде до школи і “витягнеться”.
Зазвичай конституційні форми затримки росту рідко бувають значними. Але що вищий ступінь затримки росту, то імовірніше наявність ендокринної чи церебральної патології. Таку дитину варто госпіталізувати до ендокринологічного відділення для обстеження. Якщо вчасно не звернутися до лікаря і не розпочати лікування, дефіцит зросту вже не вдасться компенсувати.
Кожна дитина має свої особливості формування органів і систем, у тому числі й кісткової. Якщо кісткова система формується повільніше, ніж розвивається дитина, остання буде нижчого зросту, ніж її однолітки. Такі особливості розвитку кісткової системи називають біологічним віком дитини. Якщо зріст дійсно не відповідає фактичному віку, потрібно зробити рентгенологічний знімок кисті для визначення біологічного віку. При народженні кисть дитини замість кісток складається з хрящової тканини, яка перетворюється на кісткову у певній закономірності. Цей процес триває до 17 років. На рентгенівському знімку можна побачити лише кісткову тканину, за особливостями якої і визначають біологічний вік дитини.
Наприклад, зріст 8-річної дитини може відповідати середньому зросту дітей 6 років і це цілком нормально, якщо її біологічний вік також 6 років. У таких випадках лікар може припустити, що така дитина ростиме довше за своїх однолітків і згодом наверстає різницю в зрості. Таким дітям не потрібне лікування. Досить лише дотримуватись загальних рекомендацій щодо здорового способу життя, раціонального харчування, виявлення і санації хронічних вогнищ інфекції. Ці прості рекомендації дадуть змогу організму дитини реалізувати свої можливості і вирости настільки, наскільки закладено природою.
Якщо ж кістковий вік 8-річної дитини теж 8 років, а за ростом вона виглядає на 6, то наверстати дефіцит зросту буде значно важче.
Залежно від результатів рентгену і за допомогою спеціальних формул можна спрогнозувати кінцевий зріст дорослої людини з точністю до 2 см.
* Для нормального зросту дитина в достатній кількості має споживати білкову їжу. Батькам варто проаналізувати, що малюк вживає щодня і за необхідності поповнити його раціон білковими продуктами, замінивши ковбасу, в якій багато крохмалю та інших добавок, на шматок натурального м`яса.
* Відомо, що росту сприяють вітаміни, особливо А та Е. Тому щодня давайте дитині продукти, які містять ці вітаміни. Наприклад, терта морквина з медом, свіжі овочеві та фруктові соки – просто необхідні для росту.
* Їжа малюка має бути збагачена мінералами, зокрема, для росту необхідні кальцій та фосфор, які впливають на формування кісткової тканини.
* Ми вже згадували про те, що дитина інтенсивно росте уві сні. Тож забезпечуйте своєму малюкові повноцінний відпочинок уночі, а якщо він хоче спати і вдень – не відмовляйте і не будіть його протягом перших 1,5-3 годин.
* Фізичні вправи сприяють активації всіх ростових чинників, тому бажано не лише не обмежувати дитину в русі, а сприяти активному відпочинку.
* Часто підлітки, особливо хлопчики, бувають незадоволені своїм зростом і починають самостійно приймати анаболічні препарати, які нібито прискорюють ріст. Вони дійсно сприяють швидшому росту, але на дуже короткий період, бо при цьому перекривають зони росту. Таким чином, дитина за місяць виросте на 2-3 см, але не зможе вирости на 8-9 см у подальшому.
