Втопимо Україну у Чорному морі?!?

Ось і відрахував годинник два місяці володарювання Януковича і ко, тепер вже Президента і його команди. Видається, що новообраний Президент поставив собі за мету, втопити Україну у Чорному морі. При тому, що рух у напрямку прямого підкопу під суверенітет і державність, проходить ледь не у космічному темпі. Мимоволі задумуєшся, які ж причини, радше приховані, чи може навіть очевидні, змушують Віктора Федоровича діяти саме так, перш за все, у царині зовнішньої політики.

Вбачаю чотири основних варіанти, завдяки яким В.Янукович діє таким чином:

– по-перше, ймовірно, що Янукович повертає борги кремлівським вождям за підтримку, не виключено, величезну грошову;
– по-друге, припускаю що у кремлівських сейфах є на нього серйозний, ще не відомий широкому загалу компромат;
– по-третє, Янукович таким є, по природі своєї сутності, цебто людина, з безнаціональним, недержавницьким, промосковським мисленням «до мозга костей»;
– по-четверте, має право на життя і версія про те, що певні бізнес-інтереси, дуже впливових бізнес-груп з лав ПР штовхнули і продовжують штовхати Президента, на такі непродумані і шкідливі для держави кроки.

Схаменіться, одумайтеся Віктор Федорович, у вас був, і ще є в деякій мірі шанс, стати реально Президентом усієї України, та відстоювати інтереси всіх громадян України, а не тільки тих, хто проголосував за вашу кандидатуру.
Зупинимось трохи детальніше на «великих досягненнях» чинного Президента. Опісля підписання сумновідомої Харківської угоди Януковича-Медведева, на Україну чигає цілий ряд інших небезпек. Зокрема, очікується здача Москві стратегічних галузей держави. Мова йде про авіабудування, енергетичну галузь, військову промисловість, територію Керченської протоки. До речі, Україна входить до складу семи країн-лідерів з замкненим циклом авіабудування, та до десятки країн-лідерів з експорту зброї. Кремлівські вожді передбачаючи можливе усунення Януковича від влади, запланували перекреслити плани конкурентів, для того щоб такі потужні ресурси не потрапили під контроль наступного Президента України. А чого вартує пропозиція Прем’єра  В.Путіна про об’єднання «Газпрому» і «Нафтогазу України». Коментарі зайві.
Ревнителі об’єднування всього і вся, устами «патріота України» І. Суркіса, вже добалакалися до ідеї проведення спільного футбольного чемпіонату.
Що цікаво, сьогодні третього травня, Президент Янукович привітав журналістів з Всесвітнім днем Свободи преси і ще раз підтвердив, що всіляко сприятиме свободі слова в Україні, та побажав усім журналістам здоров’я і добра. А у той же час, у Львові, шестеро журналістів газети «Експрес» прикували себе залізними ланцюгами до останнього вагона   потягу Будапешт – Москва, на знак протесту проти утисків ЗМІ. Журналісти заявляють, що на них чиниться тиск. А може, це перші прояви розуміння свободи слова  «по-донбасівськи?».
Якщо будемо бездіяти, всі загалом  і кожен зокрема, то невдовзі дочекаємося інформації про обшуки у офісах «ворожих» партій, наприклад «За Україну».
А що ж опозиція? Вона у нашій країні дуже різнобарвна, та й з дуже різними «начинками»-смислами. Є найчудовіша з усіх опозицій – «апазиція», є конструктивна, деструктивна, та інші. Постає, як і багато років поспіль гасло – єднання патріотичних сил.
Це гасло актуально і нині, але не менш актуальним є питання, хто очолить об’єднану опозицію?, та й чи відбудеться і завершиться процес консолідації?.
Звертаюся до очільників партій, – до В.Кириленка, А.Яценюка, А.Гриценка, І.Кріля, В.Ющенка( прокиньтеся, Віктор Андрійович), не допустіть, щоб об’єднану опозицію очолила «королева брехні», бо інакше, це буде дискредитація і вершина нещирості всіх дій опозиційних сил. Зовсім нещодавно Україна проскочила повз загрозу тотальної «григянізації», але не оминула іншої халепи. Що ж вдіяти, такий був вибір ( Янукович-Тимошенко) значної частини українського громадянства.
Переконаний, безвихідних ситуацій не буває. Вірмо, що ми сильний народ, вірмо, що ми сильні духом і Христовою вірою люди, що так є і так буде. Давайте спробуємо викинути геть з голови приказку «моя хата  скраю», долучімось до різних акцій на зміцнення і захист державності і прав та свобод людини. Конституція України надає нам широкі права і можливості для захисту державних і людських прав.
Україна була, є і буде. От тільки якою, не в останню чергу залежить від усіх нас.
   
Андрій Будкевич, політичний публіцист, журналіст