До місцевих виборів ЗМІ говоритимуть “правильно”?

До неоднозначних, резонансних подій, які трапилися за стоденку президентства Віктора Януковича, днями додалася ще одна. Окружний адміністративний суд Києва за позовом медіагрупи «Інтер», власником якої є сім’я глави СБУ Валерія Хорошковського, скасував рішення Нацради з питань телебачення та радіомовлення від 27 січня 2009 року про виділення телеканалам ТВі та 5 каналу частот на мовлення.
Формально це рішення не означає закриття цих телеканалів, проте фактично позбавляє їх глядацької аудиторії, тож, за влучним висловом одного з експертів, повідомляти новини вони зможуть лише з вікон свого офісу. Зрозуміло, що таке рішення на тлі нещодавніх заяв про запровадження цензури в деяких ЗМІ, викликало широкий резонанс.

Позбавлення частот 5 каналу й ТВі свідчить, що глава СБУ «виконав доручення» Президента «розібратися» з питанням свободи слова. Так прокоментував подію віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, виступаючи на Конгресі незалежної асоціації телерадіомовників. Він зазначив, що «державна політика в інформаційній сфері сьогодні практично згорнута, оскільки ключові рішення влада передала головним гравцям, що представляють сімейні медіахолдинги». Це, на думку політика, означає, що суспільство й експерти не мають можливості збагнути, а тим більше вплинути на ухвалення рішень». Як відомо, раніше президент доручив «розібратися» з питанням свободи слова главі СБУ Валерію Хорошковському.

Самі журналісти 5 каналу й TBi вимагають утрутитися в ситуацію Гаранта Конституції Президента Віктора Януковича й звільнити з посади Валерія Хорошковського, який, на їхню думку, використовує службове становище у власних бізнес-інтересах, а від парламенту – створити незалежну комісію щодо позбавлення частот телеканалів. На час її роботи медійники просять відсторонити голову СБУ від виконання обов’язків. Додамо, що, за інформацією ЗМІ, В. Хорошковський є власником U.A. Inter Media Group, а очолює її його дружина. Водночас Хорошковський є членом Вищої ради юстиції, від якої залежить доля кожного судді.

Гендиректор TBi Микола Княжицький і керівник 5 каналу Іван Адамчук заявили, що подаватимуть апеляцію на рішення Окружного адмінсуду. А в разі програшу пообіцяли дійти до Європейського суду з прав людини. І. Адамчук наголосив, що внаслідок рішення суду й Нацради «5 канал» може технічно зникнути шляхом розмежування інформаційного й просвітницького каналу.

На ситуцію поки що не відреагував сам глава держави, однак заступник керівника Адміністрації Президента Ганна Герман, яка курує інформаційний блок відомства, поспішила запевнити, що «5 канал» ніхто не закриє. «…працював, працює і буде працювати. «5 канал» не закриє жоден із судів», – заявила вона в ході чат-конференції. Чиновниця також учергове запевнила, що не бачить цензури. «Я вважаю, що «Стоп цензурі», як і будь-який інший рух, – це нормальне явище. Цей рух зникне тоді, коли журналісти зрозуміють, що, за великим рахунком, у нас немає цензури. Я не бачу тих явищ, про які вони говорять», – сказала вона.
За її словами, «проблема значно глибша – це проблема впливу капіталу, проблема дій власників телеканалів, а з АП (Адміністрації Президента) немає жодних спроб диктувати журналістам, що писати, щось забороняти». На думку Герман, «потрібна нова політика у сфері медіа, яка могла б регулювати процеси між власниками різних холдингів. Мені здається, конкуренція дає можливість свободи. Про це треба думати, треба створювати громадське телебачення, над чим ми працюємо».
Іншої думки опоненти нинішньої влади. «З вересня 2010 року «5 канал» зникне як інформаційний», – заявив екс-генпродюсер телеканалу, депутат від НУ-НС Юрій Стець. «У ліцензії «5 каналу», у телерадіокомпанії «Експрес-інформ», написано, що з вересня місяця ця телерадіокомпанія має стати просвітницькою», – наголосив Ю. Стець.

Про намагання встановити тотальний контроль над телеканалами також заявив голова Незалежної медіапрофспілки Роман Скрипін. На його думку, тут наявний конфлікт зацікавлень Валерія Хорошковського. «Це найбільша медійна група (холдинг U.A. Inter Media Group), яка бере понад 30 % телеринку. А його дружина формально керує цим усім. Тут є суперечність інтересів», – сказав він. Скрипін досить песимістичний щодо подальшої долі телеканалів, адже, за його словами, в Україні нині повертається монополізація телепростору.

Якими засобами було досягнуто ухвалення одіозного судового рішення, поділився б’ютівець Сергій Власенко, коментуючи рішення суду про позбавлення «5 каналу» й ТВі частот на мовлення. «За день до цього на засіданні Вищої ради юстиції декілька суддів саме цього суду були рекомендовані на звільнення із обійманих посад. Практично за такими звинуваченнями, які є достатньо спірними з юридичної точки зору», – сказав він. «Я думаю, що той суддя, чи та трійка, яка слухала справу, вона добре подумала, чи хотіли б вони вступати в конфлікт з членом ВРЮ», – зазначив Власенко.

Крапки над «і» у цій скандальній справі може поставити лише суд, однак вагоме слово також залишається за Нацрадою з питань телебачення й радіомовлення, яка регулює цей ринок. Однак нині Нацради фактично не існує, бо вона не має потрібної кількості членів. На думку депутата від НУ-НС Ірини Геращенко, наступного тижня коаліція укомплектує раду, проте вона буде «ще гірша, ніж за часів президента Леоніда Кучми».

«За Кучми в Нацраді були представники, яких висувала опозиція. Сьогодні й громадські організації, й опозиційні фракції подали свої кандидатури на заміщення вакантних посад у Нацраді. Але можна прогнозувати, що наступного сесійного тижня буде укомплектована абсолютно лояльна Нацрада», – заявила депутат. Геращенко вважає: «Є величезна загроза, що Нацрада стане тим органом, який буде нарізати частоти «правильним» каналам або карати тих, що нелояльні до влади».

Уся ця ситуація може видатися бізнес-конфліктом, який не має нічого спільного зі свободою слова та ідеологією. Однак… днями Севастопольська міська державна (!) адміністрація скерувала вимогу до Міноборони України звільнити начальника телерадіокомпанії ВМС України «Бриз» Мирослава Мамчака за «пропаганду українського націоналізму» й «розпалювання ворожнечі до братнього російського народу». Отакої! Виявляється, на думку українських чиновників, в Україні вже не можна агітувати за українство. Чи не показово? А можливо, влада просто готується до місцевих виборів, які хоче провести у жовтні нинішнього року, тож і прагне позакривати неугодні медійні голоси?

Відділ політики ЗІА «Простір»