Закарпаття: В Ужгороді відбувся круглий стіл за участі представників молоді з-за кордону

Фонд Конрада Аденауера за сприяння Закарпатської обласної ради провів в Ужгороді круглий стіл “Від сусідства до партнерства” для представників зарубіжної молоді.
У цей день на Закарпаття прибуло майже 100 представників громадсько активної молоді з Словаччини, Угорщини, Польщі, Чехії, Румунії, Болгарії, Німеччини та ряду інших країн. Їх цікавило, як місцева влада реалізує положення Єврохартій про регіональну співпрацю.

За дорученням голови обласної ради круглий стіл відкрив його радник Іван Діус. Звертаючись до присутніх, він, зокрема, зазначив, що розвиток регіональної й місцевої демократії в сучасній Європі наразі не мислиться без розвитку міжрегіонального співробітництва. Тому у контексті євроінтеграційних устремлінь України тема засідання – надзвичайно актуальна.

Цілком природно, що заявлене питання має особливий інтерес для прикордонного краю України – Закарпаття, який безпосередньо межує одразу з чотирма країнами Європи: Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією. Вдосконалення такого співробітництва – одне із пріоритетів у повсякденній діяльності Закарпатської обласної влади.

Одним з концептуальних принципів будівництва об’єднаної Європи є міжрегіональне співробітництво різних країн шляхом створення Єврорегіонів. І нам приємно констатувати, – підкреслив Іван Георгієвич, – що однією з перших таких інституцій прикордонного міжрегіонального співробітництва в Україні був “Карпатський Єврорегіон”, створений в лютому 1993 року на територіях українського, угорського, словацького, польського та румунського прикордоння. Закарпатя стало у його витоків. Сьогодні від України в “Карпатський Єврорегіон”, крім Закарпатської, входять Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області.

17-літній досвід діяльності цього утворення, яке об’єднує понад 20 адміністративно-територіальних одиниць 5 сусідніх країн, сповна підтвердив важливість такого інструменту у вирішенні нагальних проблем розвитку й гармонізації добросусідських і взаємовигідних партнерських відносин прикордонних регіонів. Завдяки дієвому й багатогранному співробітництву між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими та національно-культурними організаціями регіонів-сусідів сьогодні “Карпатський Євро регіон” – добрий приклад толерантних взаємин населення нашого прикордоння, важливий фактор стабільності й безпеки.

По-перше, – далі мовив Іван Діас, – “Карпатський Євро регіон” підтвердив своє головне призначення – бути організатором і координатором економічного й культурного співробітництва сусідніх регіонів європейської країни на благо їх народів.

До речі, в рамках КЄ вдалося здійснити ряд цікавих проектів. Серед них – проекти розширення і вдосконалення мережі прикордонних переходів між сусідніми державами, будівництва нового і реконструкції уже існуючих автотранспортних мостів через р. Тису на українсько-угорському та українсько-румунському кордонах. Здійснюються також перспективні проекти по захисту водних ресурсів, природного середовища, зокрема, спільний Проект України, Словаччини, Угорщини та Румунії по створенню протипаводкової системи гідроспоруд у прикордонних регіонах басейну р. Тиси.

“Карпатський Єврорегіон” був ініціатором важливих рішень на міжурядовому та міждержавному рівнях. Так, завдяки підтримці представників “Карпатського Єврорегіону” в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи почала реалізовуватися ініціатива України про підготовку Резолюції та Рекомендації щодо сталого розвитку Карпат та інших гірських регіонів Європи.

По-друге, в рамках “Карпатського Єврорегіону” регіональні структури влади та місцевого самоврядування мають реальну можливість бути безпосередніми учасниками спільних міжнародних проектів, зміцнювати двосторонні партнерські зв’язки як між областями, так і між конкретними територіальними громадами.

До прикладу, сьогодні Закарпатська область має двосторонні Угоди про дружбу і співробітництво з Кошицьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини, Марамурешським та Сату-Марським повітами Румунії, Саболч-Сатмар-Березькою областю та областю Гевеш Угорщини, Підкарпатським воєводством Польщі. Відповідні контакти встановлено і на рівні більш як 100 міст, сільських та селищних громад нашого краю з відповідними громадами регіонів, що входять до КЄ. І з кожним роком територія співробітництва територіальних громад області розширяється.

Протягом останніх двох років налагоджена також тісна співпраця між органами самоврядування Закарпаття та краю Височіна Чеської Республіки, округом Оберфранкен Німеччини.

Що дають такі контакти?

Насамперед запозичення досвіду вирішення багатьох соціально-економічних проблем територіальних громад. У рамках програм співробітництва організовується чимало практичних семінарів для керівників та спеціалістів органів місцевого самоврядування та виконавчої влади з вивчення досвіду наших сусідів з різних питань діяльності.

До того ж, це взаємодопомога у розв’язанні актуальних проблем сьогодення. Наприклад, завдяки співпраці з краєм Височіна, його фінансової допомоги минулого літа вдалося у школах двох гірських сіл Рахівського району, який у нас найбільше потерпів від паводку, замінити всі вікна та двері на тепло зберігаючі. Нинішнього року в цих школах буде реконструйована система опалення. До речі, минулого тижня у нашій області знову перебувала делегація чеських партнерів. За 2 роки після підписання угоди про співпрацю між нашими двома краями на реалізацію намічених проектів край Височіна переказав на потреби Закарпаття понад 2,3 мільйона доларів США.

В нинішньому році з краєм Височіна реалізується 15 спільних проектів у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту населення, туризму та охорони природи.

Важко переоцінити і значення масштабних заходів культурного і міжнаціонального спілкування, які щороку регулярно проводяться в рамках Днів Добросусідства на нашому прикордонні. Тим паче, що обабіч кордонів віками проживають представники корінних національностей наших братніх країн: Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії. Минулого місяця в рамках Дня Європи відбувся велелюдний День добросусідства на українсько-словацькому кордоні, фестивалі народного мистецтва на угорсько-українському та українсько-румунському кордонах. Як правило, на такі зібрання приходять представники органів місцевого самоврядування, територіальних громад, національно-культурних товариств прикордонних регіонів двох країн, щоб публічно поспілкуватися, порадитися, як надалі розвивати свої стосунки, як зміцнювати і поглиблювати відносини між нашими європейськими країнами. На них підводяться підсумки зробленого, підписуються нові угоди, плани спільних заходів, які дозволять ще більше поглиблювати, урізноманітнювати прикордонні взаємозв’язки, збагачувати їх новими здобутками.

Крім того, політика добросусідства стала важливим інструментом співробітництва місцевих і регіональних влад України не тільки з окремими державами, але й всього Євросоюзу. До прикладу, лише в рамках Європейської Програми Сусідства “Угорщина-Словаччина-Румунія -Україна-“, на Закарпатті спільно з угорськими партнерами реалізується 7 проектів соціального, туристичного та економічного спрямування. Тепер починає реалізовуватися ще 13 таких проектів.

У той же час гальмівним чинником співпраці є введення на території сусідніх держав шенгенського візового режиму. Згладжує – режим малого прикордонного руху з Угорщиною, Словаччиною та Польщею.

Ще одне. Розширення контактів між громадянами різних країн прикордонних регіонів потребує розбудови і вдосконалення мережі прикордонних переходів та прикордонної інфраструктури.

Сьогодні на Закарпатській ділянці кордону України з країнами Європейського Союзу діє 18 пропускних пунктів. Однак жодного з Польщею, хоча протяжність кордону з нею 32,6 км. Найближчий пункт пропуску знаходиться на відстані близько 100 км у Львівській області. Жителям Закарпаття, що мають родинні зв’язки з Польщею, для того, щоб перетнути українсько-польський державний кордон необхідно подолати значну відстань по території України або ж їхати через Словацьку Республіку, що потребує додаткового часу, коштів, отримання транзитних віз тощо. Розв’язанню цієї проблеми могло б сприяти відкриття пункту пропуску „Лубня –Волосате“ на Великоберезнянщині. Тим паче, що Закарпатська область і Підкарпатське воєводство мають спільне історичне минуле, а їхнє майбутнє пов’язане з розвитком транскордонного співробітництва, місцевих ремесел і промислів, – підсумував Іван Георгієвич.

Про конкретні напрямки транскордонного співробітництва, участь у програмах партнерства Європейського Союзу, про проблеми лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом гостям розповіли у своїх презентаційних виступах начальник відділу головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА Михайло Денис і директор Ужгородського регіонального філіалу національного інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва.

Учасники дискусії обмінялися думками щодо необхідності з боку Європейського Союзу адекватно вирішувати питання візової політики. Адже і самі гості, їдучи сюди, відчули на собі бар’єри, які доводиться долати українцям у зв’язку з вступом сусідніх країн до так званої шенгенської зони.

Анна Романенчук, Закарпатська обласна рада