Передвиборча кампанія в обласному центрі Закарпаття — це протистояння між “проратушняківською” та “проєцівською” командами
Найближчим часом на Закарпаття принаймні дві важливі для громадськості події: 31 жовтня — голосування на місцевих виборах та 1 листопада—День пам’яті. Пересічний виборець в області з усталеними релігійними традиціями більше готується до вшанування пам’яті померлих, мало звертає увагу на галасливих політиків і не переймається відсотковим складом майбутніх рад. З іншого боку, політичний бомонд в хаосі намагається частково привернути увагу електорату, розраховуючи на отримані відсотки на останніх виборах Президента, вже існуючі зв’язки у чинних радах та адмінресурс.
Закарпатська обласна рада: боротьба гігантів?
Після виборів 2006 року Закарпаття на загал не відрізнялося у політичних симпатіях від решти електорату західної України. До обласної, як і до рад інших рівнів пройшли «помаранчеві».
ArticleImage_1_77575.jpg
НУ—33% (30 депутатів), БЮТ—28% (25 депутатів), ПР 17%(15 депутатів), Блок Литвина –8% (7 депутатів), КМКС—6% (5 депутатів), ДМПУ—4%(4 депутати), СПУ—4% (4 депутати).
Проте Закарпатська облрада «викинула колінце» і, не зважаючи на домовленості на всеукраїнському рівні, підійшла до спільних угод більш прагматично, аніж патріотично. Було створено широку коаліцію, до якої увійшли Блок «Наша Україна», Партія регіонів, КМКС (Товариство угорської культури), Демократичної партії угорців України та СПУ.
БЮТ розколовся на дві частини: 11 депутатів разом із сімома представниками блоку становили опозицію, решта — приєднались до більшості. Юридично склад коаліції незмінний і до сьогодні. Фактично — після останніх президентських виборів і приходу до влади ПР, тісного порозуміння між коаліціянтами НУ та ПР не спостерігається. Упродовж діяльності облради сталося кілька суттєвих політичних подій. На міжпартійному з’їзді у червні 2008 року БЮТ припинив повноваження і відкликав 14 депутатів Закарпатської обласної ради та двох Перечинської районної ради, що були обрані за виборчим списком БЮТ, але при формуванні фракцій в облраді до фракції БЮТу не увійшли. Упродовж двох років, проходячи різні судові інстанції, бютівці намагалися все ж добитися виключення «невірних» депутатів, і тільки цього року їм це вдалося. Подібної ситуації з депутатами—перебіжчиками не уникла й інша фракція «Нашої України», яка виключила 4 депутатів із фракції, але цього разу – за прихильність до ПР. Власне фракція НУ сьогодні складається з одного справжнього нашоукраїнця, решта, не враховуючи позапартійних, – два роки тому стали членами «Єдиного Центру». Керівництво обласної організації партії НУ тоді заявило, що жорстких заходів стосовно невірних депутатів не прийматиме, а займеться «оздоровленням» партії на місцях.
На виборах до Закарпатської обласної ради на наступну каденцію 2010-2014 рр. списки кандидатів у депутати подала 31 партія. Представники яких політичних сил складатимуть Закарпатську обласну раду вже наступного місяця? У коментарях різних експертів з цього приводу майже немає розбіжностей. Віктор Пащенко, політолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень стверджує, що ситуація з електоральними настроями, яка склалася на першому турі президентських виборів 2010 р. загалом повториться. «ПР на Закарпатті має свій стабільний електорат між 20-30 %, і вона його набирає. В одному районі більше, в іншому менше — це залежить від прізвищ кандидатів. Зберігає свою основну нішу «Батьківщина», хоча у порівнянні з ПР вона значно розпорошилася. Тобто у цьому секторі «пасуться» «Сильна Україна», «Фронт змін», ЄЦ. Прогнозується, що «Батьківщина» набере менше, ніж 26% (порівняння з першим туром виборів Президента). «Сильна Україна балансує біля 10%, у цій же ніші має шанс пройти Фронт Змін, але з меншим відсотком. НУ перебуває на межі прохідності як по області, так і по місту. Такі розклади—Регіони з одного боку, решта—з іншого боку спостерігаються з 2004 року. Протилежний полюс теж зберігає позиції, щоправда тут електорат легко перетікає від НУ до ЄЦ, «Фронту змін», до «Батьківщини» – і навпаки. В області є тверда ніша — ПР, яка не втрачає прихильників, близько них комуністи (непрохідні), інші ж партії дуже легко можуть втрачати і набирати».
Крім того, особливістю місцевих виборів на Закарпатті є активна присутність угорських партій, що відрізняє місцеві вибори на Закарпатті від парламентських . За словами експерта, шанси увійти до нового складу облради мають обидві: КМКС та Демократична партія угорців. Такої ж думки і Федір Шандор, керівник Карпатського центру полінгових досліджень. Він також зауважує, що у багатьох районах у ради можуть пройти маловідомі партії, які очолюють місцеві авторитети, зокрема у Великоберезнянському районі, Перечинському, Воловецькому, Рахівському.
Щодо якісного наповнення списків, то, на думку Віктора Пащенка, найбільш потужні списки у ПР і ЄЦ, які між собою акумулювали практично 80% людського потенціалу. ПР має перевагу у володінні адміністративною вертикаллю, а ЄЦ –у вертикалі представницькій (сільські голови, ради). Крім того, перший номер Віктора Балоги у списку ЄЦ в обласну раду підвищить рейтинг партії. «Тому що він впізнаваний, решта присутніх у списках політиків невідомі на 50%, – каже політолог. У цьому контексті потенціал до підвищення мають також регіонали».
Про ПР та ЄЦ як головних супротивників (попри прогнозовані відсотки), говорить Сергій Федака, професор, доктор історичних наук УжНУ. Він підкреслює ще одну суто закарпатську рису майбутніх виборів: «Що стосується Закарпаття — то тут одна специфіка. Якщо по Україні в цілому конкуренти ПР і «Батьківщина», то у нас – ПР і ЄЦ. Це дуже принципово. Таке враження справді, що ПР поставлене завдання якомога більше знизити впливовість ЄЦ. Єдиний центр, відповідно, опирається і грає на тому, щоб за результатами виборів було знято голову Закарпатської ОДА Олександра Ледиду (очолює обласну організацію ПР)».
Віктор Пащенко також переконаний, що на сьогодні у зв’язку із змінами виборчого законодавства 70-80% виборців взагалі ситуації не розуміють. «Політично активні люди не розуміються, за кого будуть голосувати. Одні отримають 5 бюлетенів, ще хтось—7. Випадковий чинник відіграватиме значну роль. Наприклад, у мажоритарних округах від Чопа з населенням 7,5 тис обирається 3 мажоритарні депутати, така ж кількість мажоритарників йде від Тячівського району, де проживає 180 тисяч. І вага цих депутатів однакова».
Щодо застосування адмінресурсу, то тенденції на Закарпаття мало чим відрізняються від загальноукраїнських. Передусім — це невключення представників опозиції до ДВК та ТВК («Батьківщина» по області не має практично жодного представника). Віктор Пащенко, проте, вважає, що чинник формування ДВК ат ТВК як застосування адмінресурсу – дрібний. «Прямі фальсифікації застосовувати не будуть, бо з 12 членів комісії достатньо двох плюс одного спостерігача—і «не ті» результати не проведеш,– каже експерт. Адмінресурс не у дільницях. Віктор Балога, до прикладу, адмінресурсом не володіє, але має інший ресурс—ЗМІ, зв’язки у Києві, гроші тощо».
«У чому йде сьогодні політична боротьба на місцевих виборах: між Регіонами, які мають шанс отримати одноосібну більшість і укріпитися у владі в області і багатьох районах та ЄЦ, який, з іншого боку, може їм системно протистояти, – пояснює Віктор Пащенко. -Я не бачу, що «Батьківщина» може системно протистояти, хоча електорально симпатій вона має більше. Зрозуміло, що ЄЦ не може претендувати на більшість у жодному уразі, але він може стати центром, який об’єднає інші сили, ті, що пройдуть. Тоді він стає центром формування коаліції, а у ПР стоїть завдання обійтися без коаліції і здобути власну більшість».
Хто проти Ратушняка?
Змагатися за посаду міського голови м.Ужгорода виявили намір 9 кандидатів: Микола Жолтані, (Молодіжна партія України), Сергій Ратушняк (ПППУ), Тетяна Мясковська (Українська платформа), Володимир Приходько (ПР), Анатолій Синишин (Народна самооборона), Віталій Савицький (Партія «Нова політика»)Віктор Погорєлов, (Партія екологічного порятунку «Еко+25»), Борис Борисов (партія «Вітчизна») та Павло Чучка (ВО «Батьківщина»).
Крім чинного голови Сергія Ратушняка, відомого далеко за межами Закарпаття своїми гучними, далекими від політкоректності заявами, серед політичного бомонду — частою зміною партійних босів, а серед населення – нестримною вдачею, ужгородці сприймають «на слух» імена ще кількох осіб. Це, насамперед, Віктор Погорєлов, який був попередником Ратушняка на посаді мера, згодом обійняв посаду начальника головного управління економіки Закарпатської ОДА, а влітку покинув державну службу, аби взяти участь у виборах. Підтримки обласної влади не отримав, зате знайшов прихильність команди Віктора Балоги. Офіційно ЄЦ про симпатії саме до цього опонента Ратушняка не оголошував, але закликав партії об’єднатися у коаліцію для підтримки єдиного кандидата у мери Ужгорода на противагу чинному градоначальнику. Щоправда, інші політичні сили зустріли пропозицію скромним мовчанням. Єдиного кандидата публічно не визначили, присутні у міські раді партії не поспішали до участі у мерських перегонах. Відмовились від такої мороки і «Сильна Україна» та «Фронт змін», які на останніх президентських виборах знайшли достатньо прихильників в обласному центрі. Довго «м’ялася» з офіційним вибором Партія регіонів: головний регіонал, голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида так і не озвучив загалу вибір влади: спочатку заявляв, що це має бути член партії, згодом – будь-хто, кого підтримають ужгородці. Обласну владу запідозрили у підіграванні Сергію Ратушняку. Вже згодом з початком реєстрації кандидатів міський осередок ПР подав кандидатуру Володимира Приходька — дещо призабутого широкому загалу земляка. У минулому гендиректор Агентства із залучення інвестицій, екс-ректор Національної академії держуправління при Президентові України, на сьогодні– член Спостережної Ради ЗАТ “Єврокар», виборчу кампанію почав активно, але дещо запізно.
Несподіванкою для основних претендентів на посаду міського голови стала реєстрація ще одно активного громадського діяча, підприємця та гумориста Павла Чучки від партії «Батьківщина». До останнього участь П.Чучки у виборах була під питанням, через рішення Ужгородського міськрайонного суду про рік умовно та 2 роки позбавлення права займати керівні посади. 5 жовтня Львівський апеляційний адміністративний суд відкинув всі звинувачення сільського голови, а ужгородська апеляція відтермінувала засідання, надавши тим самим Чучці можливість балотуватися. Проте видається, закарпатський гуморист не зовсім у гуморі. Активної агіткампанії не проводить, скидається на те, що підтримуватиме одного з фаворитів. Сама участь Павла Чучки у виборчих перегонах, за свідченнями експертів, достатньо впливає на кінцевий результат, тому доведеться комусь домовлятися.
Ще одне обличчя, яке з’явилося у місцевій політиці з претензією на обрання міським головою — Микола Жолтані, директор ТОВ «База», голова галузевої Ради підприємців Ужгорода. Активну рекламну кампанію підприємець проводив з минулого року, спочатку як власника мережі продуктових магазинів, згодом як кандидата на посаду мера. Попри постійне нав’язування місцевому електорату, за оцінками експертів, Жолтані має небагато шансів для перемоги. Хоча рейтинг цього кандидата за кілька місяців зріс на кілька відсотків.
Щодо можливого результату у відсотках основних суперників, прогнози соціологів занадто відрізняються один від одного, щоб бути впевненим в об’єктивності озвучуваних цифр. Хоча є одна спільна риса — підтримка ужгородців цих двох кандидатів не переходить відмітки 20%.
Віктор Пащенко, політолог, директор Закарпатського інституту політичних досліджень вважає, що конкуренція у виборах мера таки буде. «Ситуація не складається так, що боротимуть Ратушняк і багато інших. Схиляюсь більше до конкуренції Погорєлов—Ратушняк. Міг би втрутитися Приходько, навіть набрати такий процент, що вплинув би, – каже політолог. – Тенденція цьогорічних виборів в Ужгороді– тут вплине чинник «антиратушняка», оскільки у критичній масі ужгородців є втомленість. Від Погорєлова люди теж не у захваті, тому обиратимуть між рейтингами недовіри. При цьому чинник підтримки будь-якого кандидата обласною владою — зовсім не визначальний. Сама ж невизначеність ПР свідчить про неоднорідність у ПР, неоднозначність позиції».
Буквально за останні кілька днів боротьба між претендентами на крісло мера активізувалась, у хід пішли брутальні методи: то хтось «обліпив» біл-борди Погорєлова наліпками з написом «Від банди «Барва», то невідомі попідкидали членам міської ТВК похоронні вінки до квартир. То поширюється інформація, що Погорєлова знімають, з іншого боку—що Ратушняк сам відмовиться на користь Приходька. Множаться псевдо-соціологічні опитування. Ужгородцям залишилось дочекатися головної інтриги—далі з Ратою (відоме псевдо Ратушняка) або без.
Ужгородська міська рада: міняємо шило на мило
Власне вибори до міської ради залишаються дещо у тіні змагань за крісло мера Ужгорода. Впливовість представницької влади у місті в останні роки майже повністю знівельовано, по-перше, через відсутність власної позиції фракцій міськради при голосуванні, непрозорість проведення сесій, часте голосування проектів рішень без попереднього обговорення, обмеженість в інформаційному доступі до роботи міськради тощо. З одного боку, така «злагоджена» робота, напевно, тішила б громаду, якби не закиди опонентів, нерідко підтверджені фактами, про «земельний дерибан», закритий продаж об’єктів комунальної власності без аукціонів, інші непрозорі дії. Перше пленарне засідання на сесії міської ради у квітні 2006 року було, мабуть, останнім, на якому більшість депутатів не підтримала пропозиції мера Сергія Ратушняка (йшлося про повернення у розпорядження міста спортивно-оздоровчого комплексу з балансу Закарпатського державного університету). (За проголосували тільки 7 осіб). З того часу у більшість увійшли представники всіх фракцій у міській раді крім НУ (на сьогодні це члени ЄЦ).
ArticleImage_2_77575.jpg
БЮТ—34% (17 депутатів), НУ—24% (12 депутатів), блок Литвина 16%(8 депутатів), ПР –12% (6 депутатів), Пора—8% (4 депутати), СПУ—6% (3 депутати).
Такий вигляд, як на діаграмі, міська рада мала досить недовгий час. На сьогодні структуризації міської ради за політичними ознаками немає. Коаліція БЮТ та НУ після виборів не склалася. БЮТ не захотів об’єднуватися з НУ після того, як нашоукраїнці відкинули співпрацю в обласній раді і поріднилися з регіоналами, і перейшов у більшість під впливом чинного мера. Відтак — бютівці у міській раді ігнорували позицію обласного керівництва БЮТу. Перший випадок порушення партійної дисципліни стався, коли, попри рішення фракції не брати участь у голосуванні за розподіл земельних ділянок, більшість депутатів фракції БЮТ таки проголосувала. У травні 2007 з лав партії “Батьківщина” «за невиконання рішень та вказівок керівних органів партії і порушення партійної дисципліну» було виключено 10 депутатів Ужгородської міської ради, а також голову міської парторганізації. Публічно БЮТ від своїх у міськраді відмежувався, і вважає, що фракції не має.
Фракція «Наша Україна» у міські раді теж не може похвалитися монолітністю та опозиційністю. На сьогодні тут залишився, як і в обласні раді, теж один член партії НУ, решта «нашоукраїнців» (крім депутатів, які пройшли від ПППУ та КУН) перейшло у ЄЦ. Час від часу окремі депутати НУ (ЄЦ) опираються рішенням більшості та мера, в інших випадках — підтримують. Більше суперечок між командою Ратушянка та командою Балоги виникає на рівні місто-область. Одним із гучних скандалів між «проратушняківською» більшістю та «проєцівською» командою, але в обласній раді, став скандал з будівництвом в Ужгороді аквапарку. ЄЦ розгледів у проекті чергову земельну аферу, оскільки для будівництва споруди місто мало намір виділити 25 га на території міського Боздошського парку. Обласна рада розширила межі парку, відповідно надавши цим 25 га значення природоохоронних територій. Міська рада на чолі з мером закидала небажання «людей Балоги» пустити в Ужгород іноземних інвесторів (обласне управління охорони навколишнього середовища не давало відповідних дозволів). У цьому контексті Ужгородська міська рада навіть надсилала звернення до ВР з проханням розпустити Закарпатську облраду, оскільки та блокує виділення земельної ділянки під аквапарк. Депутати просять Генпрокурора порушити проти цих осіб кримінальну справу «за штучне блокування інвестиційного проекту «Водний світ» вартістю 30 млн євро та ігнорування ними міського референдуму щодо будівництва аквапарку в Ужгороді».
Єдиний центр, що не мав реального впливу в Ужгородській міській раді, але часто псував нерви С.Ратушняку «по дрібницях», нині має намір взяти реванш. Проводить активну агітаційну кампанію, апелює до свідомості ужгородців, демонструючи відомі прізвища у списку. Щоправда, максимум, що дають ЄЦ соціологи у місті—4-5%. Тим часом чинний мер обрав іншу тактику: він розпорошив своїх людей у списках від інших партій, зокрема партії «Зелені», Народна партія, ПППУ, Українська партія та інших -більш прохідних. Загалом до Ужгородської міської ТВК подали списки кандидатів 39 партій, це понад 500 осіб. Ще кілька партій, серед них Селянська партія України, Українська народна партія, Народна Самооборона делегують для участі виборах тільки кандидатів-мажоритарників.
Політолог Віктор Пащенко прогнозує, що ситуація по Ужгороду не набагато відрізнятиметься від обласної. Згідно з попередніми дослідженнями, до початку виборчої кампанії Партія регіонів набирала 19%, «Батьківщина» – 17,2%, «Сильна Україна» – 11,9%, «Фронт змін» – 6,1%, «Наша Україна» 5,1%. Тенденції збережуть, хоча батьківщині значно додасть Павло Чучка, який очолив список до міської ради. «Проте рейтинг «Фронту змін» та «Сильної України» має ймовірність піти униз, оскільки немає розкручених прізвищ, – коментує політолог. – Тривідсотковий бар’єр подолає ЄЦ, там легко розігнатися з нуля, а також партія «ЕКО+25%», від якої кандидує на мера Віктор Погорєлов, оскільки там є його прізвище. Натомість у жодній партії немає прізвища Ратушняка, яке б підняло шанси партії.
За словами Федора Шандора, соціолога, до Ужгородської міської ради, мають шанс потрапити багато «трієчників», тих партій, що балансують на межі тривідсоткового бар’єру. На думку Сергія Федаки, виборчі Ужгород та Закарпаття значно різняться. «Цікаво, що Ратушняк висунув цілу групу партій різних ідеологій, різних спрямувань, кожна з яких підтримує його, але пропонує виборцю свій нюанс, свій відтінок. Раніш в Ужгороді такий «підхід» не використовував ніхто».
Результати виборів до міської ради залежатимуть від активності виборців,– стверджують експерти. За низької явки партії-лідери наберуть великий відсоток, у випадку активності ужгородців відсотки розпорошаться між рештою менших партій.
Захід.net