Андрій Погорєлов: «Моніторинг довкілля є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики держави»
У Закарпатті знаходиться 453 об’єкти природно-заповідного фонду на площі 172 тис. га, серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, національні природні парки «Синевир» та «Зачарований край», регіональний ландшафтний парк «Притисянський», 19 заказників загальнодержавного значення тощо. Завдяки наявності багатьох мінеральних джерел, найчистішого повітря і заповідних зон, Закарпаття вважають ідеальним місцем для відпочинку, лікування та оздоровлення. Про те, які заходи вживають обласні екологи для того щоб покращити стан довкілля в регіоні, Інтернет-видання zakarpatpost.net поцікавилося у начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова.– Поточний рік, напевно, стане знаменним для екологів усього Карпатського регіону, адже на початку вересня відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи»…
– Звичайно, це знакова подія для науковців та природоохоронців регіону. Збереження та стале використання природних ресурсів Карпат – як однієї з найпотужніших і найцікавіших гірських систем континенту – вимагає належної співпраці усіх країн Карпатського регіону. Конференція ще раз підтвердила тезу, що доля Карпат хвилює не тільки Україну, але й усю Європу. Схвалені учасниками наукового форуму документи наголошують на значиму роль Карпат у формуванні клімату та збереженні біологічного різноманіття континенту і необхідності вжиття заходів щодо їх збереження та сталого розвитку. Найголовніше, що на конференції наголошено на необхідності консолідації, солідарності, порозуміння, чіткої системи взаємодії державних і громадських органів охорони довкілля усього Карпатського регіону. Переконаний, що активізується міжнародне співробітництво, об’єднаються зусилля, оскільки мета у нас одна – зберегти й покращити довкілля регіону, щоб у ньому було безпечно жити не тільки нам, а й прийдешнім поколінням.
– Розширення природно-заповідного фонду є пріоритетом у діяльності держуправління. Чи збільшився «відсоток заповідності» у нас в області за останній рік?
– Нині у нашій державі є понад 7 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду, що займають 5,4% всієї суші країни. Серед регіонів-лідерів, що мають високий «процент заповідності», й Закарпатська область – 13,4%. Розширення природно-заповідного фонду торкнулося різних куточків області. Розпочато підготовку матеріалів з виготовлення проектів схем екомережі в районах для населених пунктів.
Наразі тривають заходи щодо створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Мармароських горах. Нагадаю, що у минулому році нам вдалося здійснити необхідні заходи щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника та НПП «Синевир», створено лісовий заказник місцевого значення у Воловецькому районі та регіональний ландшафтний парк «Притисянський».
У липні цього року рішенням сесії обласної ради (від 8 липня 2010 р. №1143) створено у Виноградівському та Берегівському районах 4 ботанічні заказники місцевого значення (Ардов, Егреш, Сілаш, Косоньська гора) на загальну площу 146,9 га. У поточному році очікується надання статусу Міжнародних водно-болотних угідь 5 водно-болотним угіддям (загальною площею 554,5 га) для включення їх у Рамсарський перелік.
Карпатським біосферним заповідником вперше запропоновано створення ентомологічного заказника місцевого значення біля м. Рахів на площі до 100 га з метою збереження природних популяцій рідкісних видів лускокрилих, занесених до Червоної книги України, та їх біотипів. Науковцями заповідника виявлено 9 рідкісних видів метеликів, занесених до Червоної книги України. Усі зазначені заходи, що проводить держуправління у межах реалізації державної політики щодо збереження та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, направлені перш за все для майбутніх поколінь та на підвищення екологічного виховання й екологічної освіти серед населення краю.
– Важлива справа у природоохоронних заходах – це моніторинг стану довкілля…
– Моніторинг довкілля є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики держави, слугує виробленню науково обґрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів геосистем, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них. Держуправлінням постійно здійснюється моніторинг об’єктів довкілля, відповідно до Програми моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки. У рамках Програми, зокрема, передбачено: створення нових автоматизованих постів спостережень за станом довкілля на прикордонних територіях; створення мобільної лабораторії екологічного контролю для визначення експрес-аналізу у випадку виникнення надзвичайної ситуації; модернізація технічної бази засобів вимірювальної техніки аналітичних підрозділів, які виконують спостереження в системі моніторингу. У поточному році продовжиться організація робіт зі створення геоінформаційної системи моніторингу довкілля в області.
– Не секрет, що держуправлінню за останні три роки вдалося чимало зробити задля запобігання забрудненню довкілля…
– Вирішення проблеми безпечного поводження з відходами дозволить суттєво зменшити антропогенний вплив на довкілля та здоров’я людей і, таким чином, сприяти економічному та туристичному розвитку області. За два останні роки за межі України на знешкодження було вивезено близько 214 тонн хімічних засобів захисту рослин з території області. Нині повністю відсутні непридатні засоби захисту рослин у Великоберезнянському, Перечинському, Свалявському, Воловецькому, Міжгірському, Берегівському, Іршавському та Рахівському районах. Залишились хімічні засоби у чотирьох районах та Ужгороді. Задля запобігання негативному впливу відходів та небезпечних хімічних речовин на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей у цьому році будуть продовжені роботи по їх вивезенню на утилізацію.
– У минулому році держуправлінню вдалося організувати вивезення на утилізацію суміші речовин «премікс» (відходи угорської промисловості, які незаконно завозились приватним підприємцем на територію України впродовж 1999-2005 рр.).
– У 2009 році Кабінетом Міністрів України було виділено 5 мільйонів гривень Мінприроди для проведення робіт з вивільнення вагонів, завантажених цією речовиною, які знаходилися на території Берегова та району, з подальшим вивезенням її за кордон.
До вересня поточного року зберігалося 1 308 тонн речовини у контейнерах та деяка її частина у залізничних вагонах на станції «Берегово» та Берегівського району. Враховуючи низку звернень держуправління, було виділено з фонду охорони навколишнього природного середовища 10,3 млн. грн. на проведення робіт. Із 28 серпня поточного року роботи відновилися, які тривають по сьогоднішній день. Із металевих бочок перезатарюють «премікс» у мішки типу «біг-бег» для транспортування на утилізацію в Польщу на спеціалізований завод в місто Домброва Горніца.
– Яка ситуація з «преміксом» на даний час?
– На даний час проведено розвантаження 10 вагонів на станції «Берегово» в обсязі 479,2 тонни. Крім того, відвантажено 156,7 тонни частково із території колишнього меблевого комбінату (м. Берегово), частково із с. Велика Бакта та із території колишньої бази райспоживспілки. Усього відправлено на утилізацію у Польщу 635,9 тонни речовини. Залишилося 672 тонни. Сподіваємося, що усі роботи будуть завершені до кінця року, і з території Закарпаття вивезуть 1 308 тонн «преміксу». Нагадаю, що довгий час вирішення цієї проблеми зволікалося, у зв’язку із порушеною СБУ кримінальною справою і перебуванням суміші в статусі речового доказу.
– Останнім часом жваво обговорюється питання незадовільного стану навколишнього природного середовища в Ужгороді, пов’язаного із його забрудненням, засміченням та забур’яненням…
– Хочеться ще раз наголосити на тому, що згідно з чинним законодавством забезпечувати належний санітарний стан у населених пунктах – це прямий обов’язок органів місцевого самоврядування. До речі, тема щодо незадовільного стану навколишнього природного середовища в м. Ужгороді, особливо останнім часом, гостро піднімається у зверненнях громадян та засобах масової інформації. У нашому місті, особливо на його околицях, постійно утворюються несанкціоновані і неконтрольовані звалища побутових відходів, скидаються забруднені стічні води в ріку Уж, що може спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій. Отож, висновок один – Ужгородська мерія відповідно до вимог чинного законодавства не забезпечує реалізацію державної політики по охороні та оздоровленню навколишнього природного середовища. Не утримує місто в належному санітарному стані і не вживає заходів з покращення якості очистки стічних вод. Неодноразові звернення держуправління до міського голови щодо такого незадовільного стану справ залишаються без належного реагування, або точніше – відверто ігноруються.
– Чимало виникає питань й стосовно розповсюдження борщівника, яким майже повністю заполонені береги річок, і особливо р. Уж.
– Таким станом водоохоронних зон ми особливо стурбовані. Однак у межах своєї компетенції можемо тільки констатувати порушення природоохоронного законодавства та звернути увагу на недоліки у листах-зверненнях до органів місцевого самоврядування. Що стосується обласного центру, то держуправління неодноразово зверталося до міського голови щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Адже поширення борщівника не тільки призводить до знищення місцевих видів рослин, а й створює несприятливі умови для відпочинку населення.
Звичайно, таке відверте самоусунення місцевого органу влади від виконання прямих обов’язків, закріплених за ним чинним законодавством, створює перешкоду на шляху розв’язання екологічних проблем.
– Андрію Вікторовичу, як, на ваш погляд, можна ще вплинути на покращення ситуації в обласному центрі?
– Кожен повинен задуматися над вибором, який потрібно зробити 31 жовтня. У руках кожного ужгородця – майбутнє міста. Яким буде обласний центр? Чи буде він процвітати, так як ми усі цього прагнемо? Бажання зробити більше для рідного міста і спонукало мене іти на вибори до Ужгородської міської ради. Цілком логічно, що я балотуватимуся у депутати від політичної партії «Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%».
Михайло НОСА, для zakarpatpost.net
