В Ужгороді “Гудаки” розповіли про концерти в Україні та Європі, про Сігет та затребуваність фолькової музики

У понеділок, 25 жовтня у прес-центрі «Закарпаття» учасники топового закарпатського гурту «Гудаки» (село Нижнє Селище, Хустський район) зустрілися з журналістами і проанонсували свій перший за останні три роки концерт в Ужгороді (який відбудеться 5 листопада о 19.00 у залі обласного лялькового театру). З журналістами спілкувалися «музикант-комунікатор» гурту Юрґен Крефтнер, солістка Ольга Сенинець та цимбаліст Володимир Короленко.
«Наша музика не концертна, це музика жива, марамороська, це музика, яку в кріслі слухати не зовсім правильно,» – розповів Юрґен Крефтнер. Тому після «камерного» концерту в театрі гудаки запросять усіх бажаючих продовжити насолодитися живою музикою гурту до підвалу бару «Кактус».

Загалом сьогодні хустський марамороський гурт в Україні виступає всього у 5% своєї концертної діяльності. Нині вже європейські концертні агенції шукають зв’язків з «Гудаками», аби запросити їх виступити. Останнім часом новоселиський гурт найчастіше відвідує близько 10 європейських країн.

Village band, або сільські музики – саме так позиціонують себе «Гудаки», трохи скептипчно сприймаючи назву «фольклорний гурт». «Словом «гудаки» в нашому випадку все сказано, – додав Володимир Короленко. – На Закарпатті це слово означає «музиканти». Все. Не потрібні ніякі додаткові «фольковий гурт» чи ще щось. «Гудаки» є гудаки. Це спосіб життя.»
Сьогодні в складі «Гудаків» грають 9 музик, є серед них і самоуки, і такі, що отримують вищу музичну освіту. «Загалом, усю нашу музику ми граємо без партитури, – розповів Юрґен, – і часто на концертах у Європі, представляючи наших музик, я кажу, що цих музикантів не зіпсувала музична школа».

За 9 років існування гурт переконався в надзвичайній силі своїх пісень. «В Європі, – каже Юрґен, – ми піднімаємо на ноги цілі зали, не гірше за якийсь рок-гурт.» Хоча українців на європейських турах «Гудаків» не видно. «Українці за кордоном, як правило, на заробітках, – додає Володимир. – Вони важко працюють і не мають часу ходити на концерти. Більше з нами спілкуються вихідці зі Словаччини, Угорщини. Вони чують знайомі мотиви і підходять поспілкуватися.»
Про іншу проблему розповіла Ольга. На останньому концерті «Гудаків» у одному з сіл Хустщини зал був заповнений лише наполовину. Справа виявилася в тому, що саме в той час неподалік проходила вечірка з попсовою музикою і половина людей, здебільшого молоде покоління, пішли туди… «Ми, – каже Ольга, – нашою музикою, нашими співанками стараємося передати нашу любов до рідної землі. І за кордоном це сприймають дуже добре, а в Україні, чомусь, не сприймають. Тому цей концерт 5 листопада для нас дуже важливий. Прийде багато рідних та друзів, для яких ми співатимемо.» Володимир переконаний, що тут проблема полягає в непопуляризації фольклорної музики, тому таких гуртів, як «Гудаки» на Закарпатті є 4-5 і все. «В них потреби немає», – каже Володимир. В Європі до організації концертних турів підходять дуже серйозно, в той час як в Україні «виступити без негативних «приколів», – каже Юрґен, – можна дуже рідко».

Далі мова зайшла про кропітку роботу пошуку старовинних народних пісень, яку здебільшого проводить Юрґен, про спонтанну роботу над відеокліпами гурту, яка існує в основному на базі дружби, про виступ «Гудаків» на цьогорічному фестивалі «Сігет» в Угорщині, який не минув без конфузів, тому що виступали вони в останній день, всі були втомлені і одночасно з «Гудаками» на сусідній сцені виступав дуже важкий рок-гурт. Від невідрегульованого звуку інструменти гудаків ходили ходуном і це ніяк не сприяло хорошому сприйняттю музики гудаків.
«Наша музика, – сказав Юрґен, – має бути близькою до людини, має торкатися її. Вони мають відчувати ці вібрації, поза мікрофоном. Нам потрібен прямий контакт».