В Ужгороді відбулася міжнародна конференція “Європейські прикордонні діалоги”
Транскордонна співпраця у Європі – як у двосторонньому форматі, так і в регіональному вимірі – потребує пошуку ефективніших інструментів для її реалізації. А це, у свою чергу, створить умови для посилення співробітництва між державами ЄС та їх східними сусідами, а також зміцнення паралельних зв’язків між країнами Східної Європи. На цьому наголосили учасники міжнародної конференції з питань транскордонної співпраці “Європейські прикордонні діалоги”, що відбулася в Ужгороді та словацькому місті Кошице.
До роботи конференції долучилися представники громадських організацій, дослідницьких та експертних установ, місцевої, регіональної та національної влади з 16-ти країн, у тому числі, України. Учасники зустрічі визначили спільні проблеми, що стоять на заваді розвитку транскордонного діалогу. Серед них, зокрема, візові питання, неефективність процедур перетину кордонів, складне та суперечливе законодавство, відсутність точної інформації і даних про партнерів по обидва боки кордону. До цього переліку можна додати корупцію, недостатньо розвинуту інфраструктуру на пунктах перетину кордону, відсутність політичної підтримки транскордонним процесам, торговельні обмеження, надмірну бюрократію.
Міжнародні експерти – учасники “Європейських прикордонних діалогів” підкреслили: транскордонна співпраця грунтується, передусім, на міжлюдських контактах. Утім, через велику кількість існуючих перепон навести такі контакти на сьогодні стає непростим завданням. Для українських представників бізнесу, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій (НУО), простих громадян цей процес ще більше ускладнився після того, як сусідні країни приєдналися до ЄС та увійшли до Шенгенського простору. З того часу український кордон перетворився на східний зовнішній рубіж Євросоюзу, що потягнуло за собою введення додаткових контролюючих та обмежувальних процедур руху людей і товарів. “Це дійсно виклик для нас, над яким ми працюємо”, – прокоментував ситуацію кореспондентові Укрінформу заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін, який також узяв участь у форумі. “Я завжди наголошую, що належною відповіддю на це може бути отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом”, – зауважив дипломат.
Коментуючи розвиток діалогу між Києвом і Брюсселем у цьому питанні, П.Клімкін зазначив: “Нинішнього року ми вийшли на так званий операційний етап безвізового діалогу. Дуже сподіваюся, що під час наступного саміту – 22 листопада в Брюсселі – нам вдасться погодити і формально схвалити (передусім з боку ЄС) План дій у рамках безвізового діалогу. Дуже важливо, що ми йдемо по тій самій схемі, яку застосовували Балканські країни, оскільки і філософія, і зміст нашого плану дій будуть аналогічними до їхніх дорожніх карт”.
Другий підхід у контексті розширення транскордонної співпраці, за словами українського дипломата, це малий прикордонний рух, який успішно діє з багатьма сусідами. Водночас він додав, що МЗС України працює над тим, аби збільшити цифру (з 30 до 50 км) у формулі, яка визначає територіальні межі зони малого прикордонного руху. П.Клімкін додав, що на цьому робота не завершується і проводиться, в тому числі, по інших напрямах.
За підсумками роботи учасники форуму в Ужгороді і Кошице винесли низку пропозицій, спрямованих на поліпшення процесів розвитку транскордонного діалогу в Європі. В першу чергу наголошувалося на необхідності розробки механізмів координування інформації, які включали б у себе інструменти моніторингу та аналізу, проведення досліджень з визначення соціально-економічної картини прикордонних регіонів, створення інформаційних веб-порталів.
По-друге, на переконання міжнародних експертів, існує потреба в розробці спільних моделей створення програм розвитку потенціалу. Вони мають охоплювати відповідні прикордонні регіони та залучати місцеву й регіональну владу, представників НУО, ЗМІ та бізнесу.
Третій напрям посилення транскордонного чинника стосується, головним чином, організацій, які забезпечують фінансування проектів у цій сфері. Тобто, донори повинні виробити більш гнучкий підхід та враховувати регіональну специфіку під час надання грантів для реалізації проектів транскордонної співпраці.
Крім того, пролунала пропозиція закріпити ініціативу “Європейських прикордонних діалогів” та перевести її на регулярну основу, створивши для цього відповідні інституції. Це, на думку учасників форуму, створить додатковий потужний майданчик для обговорення та розв’язання проблем транскордонної співпраці у розширеній Європі.
Організаторами зустрічей у рамках Міжнародного форуму “Європейські прикордонні діалоги” виступили Інститут транскордонного співробітництва (Україна), Інститут стабільності і розвитку (Чехія) за сприяння Норвезького Баренцевого секретаріату. Фінансування проекту здійснюється коштами Європейської комісії та мережевої програми “Схід – Схід: партнерство без кордонів” міжнародного фонду “Відродження”.