“Люди або кидають свій бізнес, або ідуть у тінь” — Маргарита Мощак, голова правління Закарпатського РВ УСПП
Україні потрібні реформи. І це усвідомлює кожен. У той же час чомусь будь-яка спроба видозмінити усталений порядок сприймається майже завжди з острахом, а почасти і з активним спротивом. Так, приміром, як це сталося із топ-новиною останніх декількох тижнів — проектом Податкового кодексу, прийнятим 18 листопада Верховною Радою України.
Відтак “НЗ” вирішили й собі розібратися з новим документом, так званою фінансовою конституцією, і з’ясувати, кому від нього більше користі. З цього приводу ми спілкувалися з головою правління регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців у Закарпатській області Маргаритою МОЩАК.
Маргарито Миколаївно, для початку в загальних рисах можете охарактеризувати плюси і мінуси останнього проекту Податкового кодексу?
— Перш за все відзначу, напевно, позитивні моменти. Як на мене, створення єдиного зводу правил – це вже плюс. Адже те, що зараз відбувається в податковій системі, коли одне розпорядження відміняє інше і навіть самі податківці часом не розуміють, що їм робити, не є нормальним. Це-перше. По-друге, позитивом є також введення єдиного соціального внеску. Бо ж до цих пір ми часто стикалися з ситуацією, коли плата банку за послуги коштувала дорожче, ніж сама сума, яку перераховували в той чи інший фонд. Зараз же бухгалтерам принаймні у цьому відношенні буде легше виконувати свою роботу.
Загалом же є й інші плюси, і це не може не тішити. Але в той же час мінуси перекривають позитивну реакцію від Податкового кодексу, прийняття якого дуже потрібне, але не в запропонованому варіанті.
Цим кодексом закріплюється нерівність платників податків і податківців. Адже якщо перші дуже часто відповідають перед податковою не лише своїм гаманцем або майном, але й свободою (за ухилення від сплати податків, наприклад), то податківець за шкоду, яку він випадково може завдати, фактично ніякої відповідальності не несе. Максимальне покарання, яке загрожує працівнику податкової в такому разі — це звільнення. Підприємець же, нагадую, ризикує почасти власною свободою. В цьому я вбачаю абсолютно нерівні умови партнерства держави і бізнесу.
Від підприємців чутно чимало нарікань стосовно того, що їхні пропозиції в кодексі майже не врахували. Чи так це?
— Не зовсім. Усе ж таки треба відзначити, що цей варіант кращий, ніж попередній, який справді можна було назвати драконівським. За ним податківці отримували просто величезні права. Втім, навіть м’якший варіант не може влаштовувати бізнес, адже це — крок назад. Так, якщо раніше для адмінарешту на майно підприємця потрібне було рішення суду, то зараз податківець може накладати арешт за власним розсудом. Крім того, всі питання, пов’язані зі зберіганням та охороною майна, покладаються на підприємця.
Дискусійним є і положення щодо скорочення кількості тих видів діяльності, які підпадають під спрощену систему оподаткування. Які наслідки матиме подібне нововведення?
— Щодо скорочення видів діяльності, то я, відверто кажучи, це підтримую. Адже маємо безліч прикладів, коли спрощена система використовувалася для відмивання грошей. Так, деякі ділки просто дробили своє підприємство, аби мінімізувати податки. Тому певним чином цей варіант кодексу дає можливість багатим підприємствам сплачували адекватні податки. Тим більше, не можна не врахувати, що у 1998 році, коли приймався цей так званий єдиний податок 200 гривень дорівнювали двом мінімальним пенсіям. Нині – це хіба одна четверта. Тому, безперечно, цей податок треба збільшувати альтернативно і відповідно до того рівня життя, який маємо зараз. Адже від держави ми вимагаємо досить багато, але більше 200 гривень сплачувати не хочемо. Такого не буває. Тому, що кредити МВФ потрібно віддавати, соціально-економічну сферу треба розвивати, і без реформування це неможливо.
У той же час зазначу — кількість підприємців на Закарпатті скорочується. І це – загрозливий фактор. Ми ж – найзахідніша область. До того ж у нашому краї живе підприємливий народ, який мало просить у держави і намагається робити все сам. Тому ці дані говорять не про те, що люди перестають займатися бізнесом (це теж є, але у дуже маленькому відсотку), а про те, що бізнес іде в тінь. Працівникам платять зарплату в конвертах, люди не є соціально захищеними. Відверто кажучи, я абсолютно не розумію сенсу скорочення найманих працівників із 10 до 4 чоловік (згідно з новим кодексом, під спрощену систему оподаткування підпадають підприємства з річним доходом не більше 300 тисяч, при наявності касового апарату – 600 тисяч. І працювати тут має не більше 4 осіб. – Авт.). Або чому річний дохід визначили в 300 тисяч? Як на мене, то краще б збільшили амплітуду виплати. Нехай обіг буде, наприклад, 800 тисяч. І тоді просіть 1000 гривень, а не 200. Й не обкладайте людей непосильними платежами та звітами.
Тож щодо перспектив, то вони не дуже радісні. Ніколи в кризові часи (а Україна ще не вийшла з цього стану, кризи, і ми не бачимо збільшення купівельної спроможності громадян), не збільшують податкове навантаження. Адже це призведе лише до скорочення робочих місць і здорожчання цін на послуги, продукти тощо. Бо підприємець не може працювати собі на збиток. Цей кодекс збільшує рентабельність, а відтак нанівець зводиться уся спрощена система як така. Тому що не можна до всіх підприємців, а в цьому кодексі ми це бачимо наочно, ставитися як до злодіїв та шахраїв. Треба не збільшувати податковий тиск, а навпаки – створювати сприятливі умови для бізнесу.
І те, що забрали податки з перегонів на іподромах, дуже тішить, звичайно, але ми знову ж таки не бачимо податку на розкіш, наприклад. Чому людина, яка має машину 350 кубів, має платити більше, ніж власник літака? В кодексі дуже чітко прослідковується, під кого він писався – під себе і під заможних людей.
Кажуть, кодекс розрахований на великий бізнес. Але в той же час чути чимало нарікань і від великих підприємств, які теж мають претензії. Так, головна з них – кодексом фактично не підтримується інвестиційна діяльність. Чи так це?
— Абсолютно правильно. Кодексом і справді практично незахищені інвестиції. Коли податківець отримує такі повноваження, що може дозволити собі накласти арешт, а ми розуміємо, що різні випадки трапляються (ніхто не святий), тож говорити про покращення інвестиційного клімату в Україні немає підстав.
Впродовж тижня ми спостерігали за страйком підприємців у Києві та й по інших містах України. Вимоги у них різні, але зводяться до одного – фактично ультимативної заяви до Президента щодо ветування кодексу. В той же час в Ужгороді все спокійно…
— Буквально днями мала розмову з підприємцями, і мені таки вдалося їх умовити не виходити на вулиці принаймні в Ужгороді. Бо я не бачу сенсу в демонстраціях перед мерією або обласною радою. Місцева влада на цей кодекс жодним чином не впливає. І крім незручностей для наших громадян ні до чого ці виступи не приведуть. Що ж до Києва, то там це, певно, остання надія, коли підприємницьке середовище може змусити дослухатися до себе.
Згідно з новим кодексом ще більше росте вага центральної влади. Як ви це оцінюєте з точки зору ще й депутата міської ради?
— Ситуація не з радісних. Бо в Ужгороді ми отримали в спадок, м’яко кажучи, розграбоване місто. З 80-мільйонним боргом. Перші кроки з виправлення такого жахливого стану вже робляться, але є ще й чимало речей, зволікати з якими не можна. До прикладу, зрозуміло, що нереально жити на чеських комунікаціях ще 100 років.
Однак місцева влада фактично повністю залишена без засобів для існування. Більшість наших депутатів по-справжньому прагне виконати обіцяне, але з таким кодексом, який є бюджетоутворюючим, це буде дуже важко зробити.
Чергова стаття кодексу стосується введення податку на нерухомість. Яку оцінку можете дати цьому положенню?
— Тут ми знову ж таки не пішли цивілізованим шляхом. Адже як можна порівнювати будинок, наприклад, у Ракошині, з будинком у Кончі-Заспі? Потрібно було б зробити експертну оцінку цього майна. Тому що змушувати однаково сплачувати податки людину заможну і того, хто живе в селі і все життя гарував на свій дім, абсолютно неправильно.
Підсумовуючи нашу розмову, хто виграє і хто програє від підписання проголосованого Податкового кодексу?
— Тут можуть бути дуже тимчасові виграші. Спочатку люди почнуть справно платити. Але наслідки, які ми побачимо, — безробіття і зростання цін. Тому я нічого хорошого від цього кодексу не чекаю.
Людмила ОЛІЙНИК.
Андрій Сугай – директор ТОВ “Закарпатбудсервіс”:
На мою думку, той варіант Податкового кодексу, який наразі знаходиться на розгляді в Адміністрації Президента, завдасть значної шкоди малому і середньому бізнесу. Призведе він тільки до одного – сотні тисяч людей, які раніше самі себе забезпечували, тепер не зможуть цього зробити. І як наслідок – втратяться робочі місця. Надто вже жорсткі обмеження вводяться цим Податковим кодексом.
