Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов про перші результати у 2010-му і плани на прийдешній рік
Іще не минуло й двох місяців, відколи в Ужгороді при владі нова команда. Утім вона одразу заявила про себе помітними й резонансними кроками і прийняла кілька принципових для життєдіяльності міста рішень. До прикладу, грудень-2010 ужгородцям запам’ятається, зокрема, й війною зі стихійною торгівлею…
З міським головою Віктором Погорєловим говоримо про те, що вдалося у році, який відійшов, і чого чекає від року нового.
— Вікторе Володимировичу, однією з найрезонансніших тем стало Ваше звернення до обласної ради, в якому просите передати Ужгородський палац дітей та юнацтва на баланс області. Обґрунтуйте своє рішення.
— З уведенням нового Податкового кодексу багато питань, що стосуються формульних розрахунків, ще не до кінця осмислені відповідними службами. Але ми вже відчуваємо, що буде дефіцит бюджету… Відразу провести оптимізацію, скоротивши вчителів або медиків, я не вважаю за можливе, поспішних кроків не робитимемо, вивчаємо ситуацію. Але дефіцит у 10 мільйонів за галуззю освіти хочемо закрити хоча би 5 млн. саме таким чином — передавши ПАДІЮН області. Цей заклад — центр дитячої творчості, і, на мою думку, в обласному центрі ним повинна займатися не лише міська влада. Чому область не задіяна у фінансуванні цього процесу? Переконаний: має долучитися. За Бюджетним кодексом, подвійне фінансування неможливе, і ми з командою, з якою я йшов на вибори, порадилися та вирішили прийняти таке рішення.
— Що вдалося за ці два неповні місяці?
— Так, ми тільки почали – нова команда при владі трохи більше 50 днів. І я радий, що ми робимо все, аби вчасно профінансувати бюджетну сферу, насамперед зарплату. І навіть ті, хто, за графіком, повинен отримати гроші лише в січні, матиме їх у грудні, адже перед Новим роком вони дуже потрібні. Сьогодні, 29-го, зарплатню вже виплатили працівникам станції “швидкої допомоги”, поліклініки, а вже завтра все зробимо, щоб й інші медики дістали свої гроші наперед. Якщо це вдасться, це буде певним робочим успіхом, таким собі виконанням важливого завдання для нової влади. Хочу подякувати й команді Податкової служби, котра робить усе, аби своєчасно наповнити бюджет, хоч і є в цьому чимало питань. Не все так спокійно, як декому здається, але робота йде, і вважаю, що нам удасться вийти з кризової ситуації в місті десь так до червня, себто за півроку. Багато є питань щодо правопорушень минулої влади, до прикладу, документи, що їх вимагають працівники правоохоронних органів… Усе це відволікає працівників міськвиконкому… Але з цим треба миритися, бо використання бюджетних коштів – під повсякденним контролем Президента, його команди. Ми вже бачимо, що порушень було скоєно чимало, але висновок робити – не наше завдання, а відповідних органів.
— А в поточних справах?
— Я радий, що ми налагодили роботу аварійно-диспетчерської служби, яка працює за номером: 15-67. Люди телефонують, вдячні. Служба, отримавши дзвінок, робить усе, аби довести до кінця вирішення проблеми, з якою звертаються мешканці. Це знімає багато питань, котрі виникають в ужгородців. Відновлюють роботу комунальні служби… Ми одразу почистили береги річки, сьогодні, до прикладу, вичищаються кладовища, а зараз попри нестачу фінансів і техніки, прибираємо сніг. Це непросто дається. До прикладу, ужгородці залишають свої авто на узбіччях доріг, що утруднює роботу техніки, котра вночі прибирає сніг. Але це тимчасові труднощі, і ми їх долаємо.
— Цей час запам’ятається і війною зі стихійною торгівлею та “знаменитими” будками…
— Я не вважаю, що ми вже досягли перемоги, але перші кроки є… Наше місто — європейське, і навіть те, що в Ужгороді збігаються різні стилі архітектури і панує еклектика, не дозволяє центр міста перетворювати на ринок, на торговельний “шанхай”. І вже з перших днів моя увага була зосереджена й на обличчі Ужгорода, його центрі, де ми бачили останні роки скупчення стихійної торгівлі. Це неприпустимо, тож виконкомом та моїм розпорядженням було прийнято рішення очистити центр міста від недозволеної торгівлі. Я з подивом дізнався, що на встановлення будок при вході на пішохідний міст і на торгівлю в них не було жодних дозволів! Ніхто це не контролював, а швидше, просто, так би мовити, “кришував”. Ми прибрали ці будки, там будуть простір, лавиці, квіти, які ужгородці побачать навесні. Поки що дозволили тимчасово розташувати там невеличкий новорічно-різдвяний ярмарок – торгівлю ялинковими іграшками, гірляндами, цукерками.
— Принципове, знакове рішення прийняли і міські депутати – припинили засилля так званих “малих архітектурних форм”, які вже відомі всім ужгородцям.
— Попередня влада зробила перелік розміщення невдалих – на мою думку і на думку головного архітектора міста – будок, яких мали встановити більше ста. До прикладу, з десяток – лише на площі Шандора Петефі та на пл. Народній. Ми зупинили дію цього рішення. Так. Цей крок жорсткий. Але тим, хто вже вклав гроші в будки, ми запропонуємо інші місця, але такі, де це не виглядатиме як проблемна для міста споруда. Відтак намагатимемося не видавати дозволів на розміщення таких павільйонів на тротуарах, як це, до речі, було дозволено перед входом на критий ринок без жодних погоджень, зокрема з пожежниками, і так далі.
— Розвиток Ужгорода: будівництво школи, садочка і мосту – це серед пріоритетних планів на наступний рік.
— Ідучи з командою на вибори, я чітко знав, що в ужгородських садочках уже бракує місць. На щастя, демографічна ситуація покращилася, але дітям, які підростають, замало дошкільних закладів. Тому ми вирішили збудувати садочок на 200 місць у мікрорайоні Боздош, а також школу на 1000 місць там же, біля парку, поблизу Слов’янської набережної. У бюджеті розвитку на проект передбачені кошти, і депутати це погодили. Адже нам справді треба не тільки ремонтувати старі школи, а й будувати нові, сучасні. Є проблеми і з транспортною схемою – маємо негаразди з рухом у центрі, особливо в години пік. Терміново необхідна на транспортному мості нова, так звана, ревервна смуга, котра б застосовувалася за потребою і знімала навантаження, запобігала заторам. Але щоб це зробити й не змінювати маршрут для ужгородців, які ходять пішки, нам потрібен пішохідний міст на двох опорах поблизу транспортного. Це питання теж прийнято на сесії, і фракція “Батьківщини” вирішила кошти, які передбачаються в бюджеті на потреби кожного депутатського округу, спрямувати на проектування. А група “За розвиток Ужгорода” — на проект садочка і школи.
— Знаю, що це не всі стратегічні плани…
— Маю повідомити, що ми знайшли й місце для майбутнього кладовища – біля лісу в районі Червениці, близь кордону. Минулою владою ці 6 гектарів були “зарезервовані”, але ще не роздані. Маємо можливість зняти цю проблему, і це питання також розглядає сесії. Важливий проект – і відродження парку “Під замком”, депутати запланували вкласти близько 300 тисяч гривень, аби почати наводити там лад. Думаю, будуть залучені й кошти інвесторів. Є питання і щодо будівництва авіапарку. На жаль, воно набуло політичного забарвлення, але… Ми проаналізуємо проекти, які пропонувала для ужгородців минула влада, можливо, зменшимо масштаби з 20 гектарів, можливо, змінимо місце, але я думаю, що за кілька років таки побудуємо аквапарк. Я вмію консолідувати сили і вважаю, що цей депутатський корпус не буде конфліктним і в цьому питанні. Це потрібно всім ужгородцям, і ми будуватимемо аквапарк — звісно, за законом. Щодо будівництва сміттєпереробного заводу, то рухатимемось у двох напрямах – є намір на базі одного із заводів у промисловій зоні зробити цех із переробки сміття, і – участь у будівництві нового полігону на території Ужгородського району. Доки не побудується новий полігон для відходів. Робитимемо все, аби наявне сміттєвзвалище працювало в рамках екологічного законодавства.
— Дороги – тема не менш проблемна, ніж сміття…
— У цю програму соціально-економічного розвитку, яку прийматимемо на сесії, окрім ремонту доріг, зокрема внутрішньоквартальних, котрий можна робити за порівняно невеликі гроші, закладаємо кошти і на капітальні ремонти. Ми запланували реконструкцію вулиць Швабської, Капушанської і Мукачівської. І я вже зараз хочу попередити власників усіх будівель, закладів і попросити провести ревізію всіх комунікацій, інженерних мереж, які проходять під дорогами і тротуарами, і привести їх до ладу. Адже, коли ми зробимо реконструкцію, протягом 5 років я нікому не дозволю нічого розкопувати!
— Перехід на автономне теплопостачання в місті продовжиться?
— Я не можу зупинити процес автономізації теплопостачання в місті, і тому ми йдемо цим шляхом, який визначила минула влада. І робитимемо все, аби і для закладів бюджетної сфери побудувати котельні, “відрізатися” від центральних мереж і врешті вийти на економію. Якщо ми зробимо це за рік-два, це буде перемогою для влади.
— Темою останніх двох тижнів стали маршрутні перевезення в Ужгороді. Яка ваша позиція?
— Моя думка – створити комунальне підприємство, яке б займалося маршрутами загального користування. Встановити на них тарифи і в разі потреби визначити й дотацію з бюджету. Думаю, наступного року це вирішимо. Наприкінці року можемо остаточно визначитися й щодо наміру взяти з Будапешта відреставровані автобуси і ними облаштувати маршрути загального користування. Ситуація, що склалася, є дещо штучною. Тут потрібні мудрі підходи. Адже для декого це бізнес, а для інших – просто життя в умовах неконкурентної монополії щодо проїзду по місту.
— Яким, на вашу думку, буде 2011-й?
— Нас чекає непростий рік. Переломний рік. Як наголосив Президент, він буде часом, коли зцементує фундамент економіки України, аби ми мали можливість з 2012-го її піднімати.
— Чого чекаєте в новому році для себе особисто?
— У першу чергу здоров’я! Ця низка проблем, яка є в місті… Усе це вимагає від міського голови передовсім витримки, терпіння, також — мрії про краще життя для міста, ентузіазму, бачення перспектив, майбутнього і бажання цього прагнути. А для цього всього треба – здоров’я і мудрості! Усім ужгородцям бажаю його у прийдешньому році і, звісно, Божого благословення!
Алла Хаятова, Закарпаття online
