Закарпаття: У Мукачеві судять членів бандитського угруповання, на совісті яких убивства та грабежі
Одним з найбільш резонансних та кривавих злочинів, який розслідувала торік закарпатська міліція, стало вбивство бізнесмена в Мукачівському районі. Під час скоєння цього злочину дивом залишився живим свідок — молода жінка з дворічним сином.
Убивцями мукачівця виявилася добре озброєна та підготовлена банда, до складу якої входили й жителі інших регіонів України. Нині всі злочинці перебувають на лаві підсудних, очікуючи вироку суду. Справа ця розглядається в Апеляційному суді Закарпатської області
“ХОНДА” У ЦЕНТРІ МУКАЧЕВА
У перші дні нового 2010 року в Мукачівський міськвідділ міліції надійшла заява від жительки одного з сіл району про зникнення її батька. 42-річний Олександр проживав у селі Верхній Коропець. Офіційно чоловік ніде не працював, але гроші в нього водилися, й немалі. Займався перепродажем автомобілів і нерухомості, на чому добре заробляв. Як з’ясувалося, незадовго до того Олександр продав дві дорогі автомашини: джип “Міцубіші-Паджеро” та “Шкоду-Октавію”. І от тепер зник безслідно. На телефонний зв’язок не виходив уже кілька днів. За словами родичів, з будинку зникло близько двадцяти тисяч доларів.
Невдовзі у центрі Мукачева знайшли легковик зниклого чоловіка — сіру “Хонду-Акорд”. Машина була зачинена, але в багажнику експерти виявили сліди крові, а в салоні — залишки глини та листя (зазвичай господар тримав авто в ідеальній чистоті). Це все наштовхувало на сумні підозри. Розпочалися пошуки зниклого чоловіка та зловмисників, які до цього могли бути причетними.
Згодом розшуковики вийшли на 22-річну подружку зниклого Олександра Ларису. Чоловік розлучився з дружиною і мав кілька молодих приятельок. Останнім часом з ним була згадана Лариса. Молодицю опитали, з’ясовуючи, куди подівся Олександр. Під час бесіди було видно, що жінка схвильована й щось не договорює. Лариса запевняла: з Олександром дійсно знайома, вони підтримували стосунки, проте останнім часом не бачилися. Однак міліція знайшла докази того, що молодиця, м’яко кажучи, каже неправду. Камера відеоспостереження одного з супермаркетів Мукачева чітко зафіксувала, як Лариса із пакетами в руках та своєю дворічною дитиною сідала близько вісімнадцятої години в автомобіль розшукуваного Олександра, згадану сіру “Хонду”. Коли Ларисі продемонстрували цей запис, та спершу зауважила, мовляв: того вечора вони справді випадково зустрілися в супермаркеті з Олександром, на її прохання чоловік відвіз її із сином додому, і після того більше вони не бачилися. Але далі, приперта до стінки іншими зібраними доказами, змушена була розповісти правду.
“ТЕБЕ ТЕЖ НАКАЗАЛИ ПРИБРАТИ”…
Усе трапилося ще 27 грудня 2009 року. Того вечора Олександр зателефонував своїй приятельці Ларисі. Молода жінка саме перебувала в супермаркеті разом з дворічним сином (з батьком дитини жінка розлучилася). Олександр сказав, що заїде по неї. Сіли в машину й поїхали до нього у Верхній Коропець. Зайшли у хату. За кілька хвилин газда вийшов на подвір’я погодувати собаку.
Коли Олександр вийшов з хати, з темряви перед ним раптово з’явився незнайомець у масці та з пістолетом у руці. Один за одним прогриміли кілька пострілів упритул. Поранений чоловік лише встиг крикнути: “Лариса, ой!” і звалився на землю.
Почувши постріли та крики, жінка схопила дитину й зачинилася у ванній кімнаті. Те, що вона потім пережила, схоже на фільм жахів…
Через кілька хвилин, як розповіла сама Лариса, у хаті почулися швидкі кроки. Двері до ванної кімнати виламали і туди забіг чоловік у масці на обличчі, з відірваним одвірком у руці. Незнайомець запитав, чи є у жінки телефон? За ним у ванну з пістолетом в руці зайшов ще один чоловік, також у масці. Рукою він відсторонив першого нападника, сказавши: «Я сам». Лариса запам’ятала: чоловік із пістолетом вирізнявся високим зростом – близько 190 см і був худорлявої статури. Говорив українською мовою, але не закарпатським діалектом, себто це був явно хтось не з місцевих. Він повів жінку з дитиною в кімнату і сам йшов слідом. Залишивши її тут, вийшов, зачинивши за собою двері, а його напарник залишився. Останній наказав жінці увімкнути телевізор, однак та зі страху не відразу змогла налаштувати зображення каналів, тож деякий час телевізор просто шипів.
Бандюга поводився нахабно, розв’язно, тож умовно Лариса назвала його «Наглим». Він поцікавився, що їй відомо про Олександра? При цьому зауважив, що її коханець так само, як тепер вони, вривався в чужі будинки, бив людей, забирав гроші. Тобто намагався якось виправдати свій злочин. Але коли жінка попросила відпустити її та дитину й дати можливість відвезти пораненого Олександра у лікарню, «Наглий» коротко відповів: «Не можна».
Невдовзі Лариса почула стогін в коридорі будинку та звук, схожий на відривання клейкої стрічки. Зрозуміла, що стогне Олександр (він усе ще був живий). «Наглий» посидів кілька хвилин і вийшов, за ним у спальню зайшов високий з пістолетом. Зненацька зловмисник ошелешив жінку словами: «Нам сказали убити всіх, хто тут є». Можна лише уявити, що пережила сердешна, почувши цей вирок собі та дитині…
Далі у кімнаті з’явився третій чоловік, також у масці і з гумовими салатового кольору рукавичками на руках. Він був нижчий на зріст, ніж інші, повнуватої статури, одягнений у демісезонну куртку, явно замалу для нього. Цей «Товстий», як подумки назвала його жінка, оглянув одяг у шафі, відчинив бар. Знайшовши там масивну чоловічу каблучку, підійшов до Лариси й запитав, чи вона золота? Потім оглянув копилку на полиці, перевіривши її вміст. Принагідно поцікавився, чи, бува, жінка не знає, де в будинку схована зброя і гроші, а ще звідки в Олександра такі статки? «Високий» і «Наглий» ще не раз заходили у кімнату і знову виходили. Жінка вже й не пригадає, як довго це тривало.
ТІЛО ЖЕРТВИ ЗАКОПАЛИ В ЛІСІ
Але в якийсь момент розплакався голодний переляканий хлопчик, і мати попросила погодувати дитину. «Високий» дозволив піти на кухню, дорогою Лариса звернула увагу на те, що тіла Олександра в коридорі вже не було, зате помітила на підлозі калюжу крові. Жінка приготувала дитині суміш, а бандитам каву. Коли повернулася у спальню, на ліжку лежали розкидані її речі з сумки. Грошей у гаманці вже не було (зрозуміла, що їх забрав « Наглий»). А обидва мобільні телефони він забрав раніше.
Не знати, як би все закінчилося (найімовірніше, небажаного свідка бандити прибрали б). Та несподівано жінка їм знадобилася. Пораненого Олександра бандити задушили електричним проводом, але тіло треба було вивезти й закопати. Проте вони не зуміли самі завести модерну “Хонду” потерпілого, тому звернулися по допомогу до Лариси. Жінка сіла за кермо, на коліна посадила дитину. Бандити теж сіли в салон, прихопивши дві лопати.
Коли приїхали в ліс, двоє із зловмисників вийшли з лопатами. В машині залишився «Наглий», правда, він також через кілька хвилин вийшов, а на його місце сів «Товстий». Далі «пасажир» відшукав необхідну кнопку на панелі керування, щоб відчинити багажник, і вийшов. Жінка зрозуміла: звідти витягнули тіло Олександра. «Товстого» і «Наглого» довго не було, а «Високий» сидів у машині. Весь цей час Лариса просила відпустити її та дитину, проте зловмисник відмахувався, мовляв: його товариші наполягають, що її треба вбити…
“ПІДЕШ У МІЛІЦІЮ — ПОСТРАЖДАЄ ТВОЯ ДИТИНА”…
Врешті-решт бандити змилувалися над жінкою. Наказали їхати додому на машині вбитого, а потім залишити “Хонду” в центрі Мукачева. Далі вона повинна приїхати на таксі додому і нікому не розповідати про побачене.
— Їдь геть з Мукачева на рік-два. Якщо підеш в міліцію, ми будемо про це знати, бо маємо там «свою» людину. І першим, хто від цього постраждає, буде твоя дитина, — наказали бандюги. Додавши, що вони переписали її паспортні дані, тож знають, де вона живе.
Перелякана жінка запевнила, що все зробить, як їй наказали, і попросила повернути забрані гроші, бо немає за що жити. Як не дивно, «Товстий» і «Наглий» повернули їй гривні, долари та мобільний телефон.
Дорогою Лариса зауважила пост патрульної служби, але зупинитися й розповісти про вбивство міліціонерам побоялася, а самі вони її не зупинили. У центрі Мукачева, як наказали зловмисники, вона залишила “Хонду” і поїхала додому.
Коли все з’ясувалося й тіло вбитого чоловіка знайшли (Лариса приблизно показала місце в лісі, де його закопали), розпочалося слідство у цій справі. Даючи свої перші пояснення в міліції, жінка зізналася: боялася сказати правду, оскільки не була впевнена, що перед нею – чесні стражі порядку, а не друзі убивць. Зрештою, це не порятувало її від кримінальної відповідальності за неповідомлення про скоєння злочину. Звичайно, залякану матір малої дитини можна зрозуміти й щиро пошкодувати. Вочевидь, суд присудить їй умовне покарання, адже сама вона не брала участі у вбивстві, а мимоволі стала його свідком. Однак якби наважилася відразу заявити в міліцію, то цей злочин було б розкрито набагато швидше. А так бандити зуміли втекти із Закарпаття, тривалий час переховувалися в інших регіонах, і затримали їх аж всередині лютого 2010 року.
ЕКС-ПРАВООХОРОНЕЦЬ В БАНДІ
Затримана злочинна група виявилася дуже серйозною. Серед бандитів були житель Кіровоградщини і навіть колишній правоохоронець (тож недарма вбивці лякали Ларису своїми зв’язками в міліції). Нині цю кримінальну справу вже розслідувала старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління УМВС підполковник міліції Оксана Данько й направила її у суд.
За матеріалами цієї справи, ватажком мукачівської банди був 28-річний односільчанин убитого Олександра Іван. Незважаючи на молоді роки, мукачівець має за плечима аж п’ять судимостей, хоча суд часом і був щодо нього занадто поблажливим, даючи відстрочку виконання вироку.
Мукачівець «сколотив» банду, залучивши свого родича, 26-річного жителя Мукачівщини Степана (цей теж раніше двічі судимий), уродженця Кіровоградщини 25-річного Остапа (і цей має за плечима судимість) та 45-річного колишнього правоохоронця з Хустщини Василя. Останній відповідав у банді за зброю.
Заможного Олександра обрали жертвою ще й тому, що у нього був давній конфлікт із ватажком банди. Іван свого часу украв з будинку Олександра телевізор. Чоловік про це дізнався і побив злодюгу, тривалий час шантажуючи його, мовляв: не будеш мені платити, то заявлю на тебе в міліцію. Зрештою, це версія самого підсудного, а як воно було насправді, важко сказати. Факт той, що бандити прийшли в оселю своєї жертви по великі гроші. А Олександр, продавши перед тим дві іномарки, їх мав.
Напад запланували на 26 грудня 2009 року. Однак того дня Олександр весь вечір не виходив з хати, зачинивши міцні двері. Наступного дня їх привіз сюди Іванів родич. Останній стверджує, буцімто він не знав про мету поїздки. Нападники мали заздалегідь припасені рукавички, маски, виготовлені з панчіх, а також бойовий пістолет. Зброю — пістолет Макарова з повною обоймою патронів їм надав екс-правоохоронець Василь. При цьому сам хустянин у мукачівському вбивстві участі не брав. Зате він “наслідив” в інших кримінальних справах…
МАСИВНИЙ СЕЙФ РОЗБИЛИ В ПОЛІ МОЛОТКОМ
Наприкінці квітня 2009 року Василь підшукав жертву для скоєння крадіжки — родину Ш., яка проживає в його рідному селі в Хустському районі. Глава сім’ї перебував за кордоном, куди возить бригади заробітчан. Тож гроші у нього водилися. У цій оселі саме готувалися до весілля, тож повинні були мати велику суму, припустили бандити. А ще знали: у господаря є мисливська зброя, яку теж вирішили викрасти.
Для вчинення крадіжки група вибрала момент, коли глава сім’ї був за кордоном, а всі його домочадці поїхали в інший населений пункт на похорон родича. Василь привіз на джипі в село своїх подільників. Вони одягли відповідну бандитську «амуніцію» і вирушили «на діло». Степан залишився на подвір’ї. Його напарники проникли в будинок. У спальні непрохані гості знайшли масивний металевий сейф, який не був прикріплений до землі. Підняли його й винесли надвір, завантажили в джип і вивезли в поле, де розбили молотком.
Поживою злодіїв стала велика сума грошей: 15 800 євро, 15 500 доларів, 4 найменування золотих виробів, а також мисливський карабін вартістю 7000 гривень, американська помпова рушниця «MOSSBERG» вартістю 5000 гривень та численні набої. Викрадені гроші учасники злочинної групи розподілили між собою, золото забрав собі Іван, а зброю — Віктор.
НА ЖЕРТВУ БАНДИТІВ “НАВІВ” ЇЇ РОДИЧ
Іншою жертвою бандитів став житель Мукачівщини Г. Іван дізнався від свого “навідника” (до речі, родича потерпілого), що в родині є гроші та багато золота. Розбійний напад скоїли у вересні 2009 року. Близько півночі бандити у масках та з двома пістолетами вдерлися до будинку, побили та зв’язали господаря, його дружину (жінку ще й погрожували згвалтувати), вимагаючи гроші.
Тоді їхньою поживою стали понад 13 тисяч гривень, мобільний телефон, цифрова відеокамера та фотоапарат, а також 25 найменувань золотих ювелірних виробів. Викрадені гроші Іван розподілив між всіма співучасниками злочину, ювелірні вироби реалізував, а виручені гроші привласнив.
ПІСТОЛЕТ СХОВАЛА ТЕЩА
Загалом у цій кримінальній історії є багато й такого, що просто шокує. У голову не вкладається, як звичайні законослухняні люди могли таке вчинити?! Приміром, забраний в убитого Олександра золотий годинник носила… дружина ватажка банди Івана. Як пояснить потім в міліції сама молодиця, цю річ вона буцімто знайшла в хаті свекрухи, годинник їй сподобався, тож взяла собі… Ця жіночка також їздила на БМВ чоловіка по ювелірних магазинах Київської області, де вони спільно збували крадені на Мукачівщині золоті вироби. Та найбільше вразило інше. Після скоєння описаного вище жорстокого вбивства жителя Верхнього Коропця ватажок банди попросив сховати знаряддя вбивства — пістолет Макарова спершу свого родича, а відтак і дружину та тещу… Що останні й зробили (цей пістолет з двома патронами міліціонери знайшли на обійсті тещі).
ВСТАТИ: СУД ІДЕ!
Певний час бандитам вдавалося уникати затримання. Вони переховувалися за межами Закарпаття. Але 13 лютого 2010 року розшуковики затримали у Києві Івана та Степана, а в Маріуполі взяли третього учасника вбивства — Остапа. Далі попалися й інші учасники банди.
Під час досудового слідства затримані зізналися у скоєних злочинах, у деталях розповіли, як грабували та вбивали. При цьому звалювали вину один на одного. Зрештою, вину кожного з них та міру покарання визначатиме суд. За цією кримінальною справою проходять й інші особи. Зокрема, згаданий хустський екс-правоохоронець Василь. А ще — родич Івана Володимир, який возив їх на вбивство та переховував у своєму сараї пістолет Макарова. Притягається до відповідальності й 24-річний мукачівець Олег, який брав участь у пограбуванні родини Г. із Мукачівщини. Вердикту суду очікує й 22-річна Лариса, хоча її найбільше шкода. Таке пережити…
Про вирок суду в цій резонансній кримінальній справі ми повідомимо додатково.
ВЗГ УМВС України в Закарпатській області
