Ужгород: Депутати Закарпатської облради радилися, де має стояти кома, щоб нам жилося ліпше
Сьогодні, 16 лютого, мають відбутися парламентські слухання законопроекту про пенсійну реформу. Закарпатська обласна рада також долучилася до його обговорення. Для цього очільники крайового парламенту зініціювали проведення Дня депутата. Разом із керівниками органів місцевого самоврядування, лідерами профспілок, представниками обласної виконавчої влади депутати минулого тижня говорили про плюси і мінуси запропонованого урядом реформування пенсійної системи.
Спочатку коротко про позицію Пенсійного фонду. Начальник його Головного управління в Закарпатській області Анастасія Пентек зауважила, що зміни стосуватимуться тих осіб, які ще не є пенсіонерами. Тому треба позбутися популістичних підходів і думати, що робити нині, аби завтра держава могла виплачувати своїм громадянам пенсію.
А сучасні реалії дуже невтішні. По-перше, з кожним роком дефіцит Пенсійного фонду зростає і обчислюється вже десятками мільярдів гривень (торік, за офіційними даними віце-прем’єра Сергія Тігіпка, він склав 34 млрд. 400 млн. грн). На Закарпатті, скажімо, в 2010 році дефіцит пенсійного фонду становив 48 %. Іншими словами, область самотужки заробляє на пенсії тільки половині краян.
По-друге, нація дуже швидко старіє. Статистика свідчить, що на 100 працюючих українців припадає вже 88 пенсіонерів. Та в нашій області ситуація значно гірша: 82 працюючі закарпатці утримують 100 пенсіонерів. А в деяких районах непрацездатне населення переважає працездатне удвічі! При цьому ще не враховано той факт, що 20,1 % офіційно працевлаштованих закарпатців – пенсіонери.
Тому очевидно, що коли загалом у державі працюючих буде менше за пенсіонерів, система не витримає такого колосального навантаження. Висновок простий – реформа неминуча. Якщо зараз нічого не змінювати, то дефіцит Пенсійного фонду зростатиме, почнуться затримки з виплатами, що остаточно розбалансує пенсійну систему.
Голова обласної ради Іван Балога з цього приводу зауважив, що Україна залишилася чи не єдиною державою на теренах колишнього Союзу, Східної і Центральної Європи, в якій не проведено пенсійної реформи. Законодавство нашої держави вкрай необхідно адаптувати до реалій сучасного життя. Оскільки Закарпаття ме¬жує з багатьма європейськими державами, що мають успішний досвід провадження пенсійної реформи, крайова влада повинна перейняти їхні цікаві пропозиції, виробити свої, які б відповідали нашій дійсності, проаналізувати їх і подати чіткі рекомендації до парламентських слухань.
Дискусійними під час обговорення стали питання призначення пенсій держслужбовцям і освітянам, збільшення пенсійного віку для жінок, тривалості страхового стажу для призначення пенсії за віком, обмеження максимальних виплат тощо. Приміром, депутати Михайло Мотильчак, Мирослава Каламуняк і Євген Жупан цікавилися порядком здійснення перерахунку пенсії, з’ясовували, чи реформа не нашкодить молодим спеціалістам, що стоять у чергах по роботу, дізнавалися, чи будуть переказані родині пенсії тих, хто до смерті скористався ними лиш раз чи двічі?
Згадували під час обговорення й тих закарпатців, які працюють за кордоном. Іван Балога запропонував врахувати і їх інтереси при реформуванні пенсійної системи. Адже близько 200 тисяч наших краян – заробітчани. І разом вони є найпотужнішим внутрішнім інвестором в економіку регіону. Тож логічно було б, поспілкувавшись із закарпатцями, які працюють за кордоном, виробити відповідні пропозиції на захист їх інтересів.
Анастасія Пентек зауважила, що нині заробітчани можуть сплачувати добровільні страхові внески, аби таким чином накопичити на пенсію. Однак закарпатці з цим не поспішають. Лише 500 краян, розуміючи, що інакше після заробітків не матимуть пенсії, добровільно сплачують страхові внески. Разом із тим пані Пентек повідомила, що готуються угоди з європейськими країнами (де багато українців-заробітчан), відповідно до яких людям, що працевлаштовані офіційно, зараховуватиметься стаж, а пенсію виплачуватимуть дві держави – і Україна, і та, де людина працює. Проте ще невідомо, коли ці угоди будуть підписані і почнуть діяти.
Під час обговорення голова регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців Маргарита Мощак акцентувала увагу на тому, що проект реформи виявився жорсткішим, ніж очікувалося. Приміром, накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування обіцяють впровадити, починаючи з року, “коли буде досягнута бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду”. Але ніхто не знає, коли це станеться. Тому, на переконання пані Мощак, пенсійна реформа потрібна, однак слід запустити і механізми розвитку найперспективніших галузей економіки, створення робочих місць тощо.
Загалом усі зійшлися на одному: реформувати пенсійну систему мусай. Однак як це зробити максимально безболісніше – питання наразі без відповіді. Чи почуємо її 16 лютого і чи влаштує вона суспільство, знатимемо буквально за тиждень.
А тим часом…
У погоні за високими пенсіями закарпатці доволі часто йдуть на хитрість, намагаючись завищити свою зарплату. За інформацією головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області, зустрічні перевірки, проведені впродовж двох останніх років, виявили 75 подібних випадків. Із них 20 – “липові” довідки про зарплату, документи з помилковими сумами заробітків, видані різноманітними підприємствами. Цікаво, що більшість із них – лісосплавні фірми, зареєстровані в Російській Федерації. Такі порушення, кажуть у Пенсійному фонді, призвели до переплат на загальну суму близько 40 тисяч гривень тільки за 3 останні роки.
Ярослав Світлик
Старий Замок Паланок,