Порядок Богослужінь під час Великого Посту в Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода
Піст- це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння. Піст- це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий грунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати невмирущі слова Христові: “не хлібом єдиним буде жити людина”(Мт.4, 4).
Возлюблені у Христі браття і сестри!
Знову Милосердний Господь привів нас до особливого періоду в житті Святої Церкви Христової— Великого Посту.
Знову Великопосні Богослужіння будуть вводити наші думки в глибини безсмертних душ, щоб, таким чином, аналізувати власний духовно-моральний стан, розпізнавати різновиди тих речей, котрі постійно приваблюють нашу безсмертну душу.
Хоч наш сикуляризований час приніс дуже багато змін в церковних законах і традиціях, все-таки сьогодні свята Чотиридесятниця має своє велике значення в духовному житті християнина. Якщо сьогодні за різних причин ми не можемо так просто постити, як колись постилися святі отці, але над нами також тяготіє обов’язок духовного посту, боротьба з власними гріхами і злими нахилами, обов’язок посиленої молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту, це для кожного християнина час духовної боротьби, у якій беруть участь душа й тіло.
Внутрішні настанови душі проявляються назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Бо без умертвіння тіла нема духовного посту.”Наскільки відіймеш тілу, – говорить святий Василій Великий, – настільки додаш своїй душі блиску духовного здоров’я. Бо не збільшенням сили в нашому тілі, а витривалістю душі й терпеливістю в життєвих досвідах здобуваємо сили проти невидимих ворогів”(Св. Василій Великий: “Про піст”). Хто з вірних, постячи тілесно, не очищує душу від гріховних почуттів, бажань і вчинків — той даремно радіє своєму мнимому постові. Він неправдомовець перед Богом. Початок духовного посту полягає у видаленні із свідомості шкідливих думок про гріховне. Почуття й бажання гріховного характеру, не маючи опори в уявленнях віруючої людини, неминуче завмирають. Видалення гріховних думок із свідомості того, хто просить духовного, досягається з допомогою щиросердечної молитви. У зв’язку з цим, духовний піст святі отці називають початком нового життя, переходом до нетління, подвигом терпіння, молитовним сходженням до Бога, вдяганням душі радістю. Воістину, хто постить душею, стає кращим, ласкавим, люблячим усіх, чистим розумом і серцем. Духовний піст є витіснення з душі пристрасних думок, почуттів і нахилів благодаттю молитви і подвигами покори й милосердя, а також зігрівання душі чистою любов’ю до Бога і ближніх.
Піст- це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння.
Піст- це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий грунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати невмирущі слова Христові: “не хлібом єдиним буде жити людина”(Мт.4, 4).
Піст-це час прощення і пошуку міри власної відповідальності за те, що відбувається. ” І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм”(Лк.6, 31),- вчить нас Спаситель. “Коли ж ви один одного гризете і з’їдаєте, стережіться, щоб ви не знищили один одного”(Гал.5, 15),- попереджає апостол. Піст- не час для сварок і пошуку винуватців.
Піст- це звільнення. Звільнення від зайвого, непотрібного і марного, що забирає дорогоцінні сили й час, відволікаючи християнина від “єдиного на потребу”. Це час, коли слід відмовитися не тільки від м’ясних яств, а й від предметів розкошей та всіляких забаганок.
Піст- це свобода й стриманість. Стриманість не від добрих справ. “Ось піст, який Я обрав, — говорить Господь, — скинь кайдани неправди, розв’яжи пута ярма, і пригноблених відпусти на волю; розділи з голодним хліб твій, і подорожніх бідних введи в дім твій; коли побачиш нагого, вдягни його…”(Іс. 58, 6, 7).
Дорогі браття і сестри! Вступаючи в період Великого Посту, хочу побажати Вам, будувати будинки власних душ не на піску, а на твердій основі власних християнських чеснот, які набуваються, з Божою допомогою, надзвичайними зусиллями відданості Божому провидінню, бо тверда основа – це Сам Христос, Який сказав: “Я є Дорога, і Істина, і Життя (Ів. 14, 6)… прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою Вас” (Мт. 11, 28).
Ваш у Христі о. Іван Тидір, настоятель Хрестовоздвиженського Кафедрального собору м. Ужгорода
Порядок Богослужінь під час Великого Посту в Хрестовоздвиженському кафедральному соборі м. Ужгорода
У будні дні
7.00 — Божественна Літургія
8.00 — Божественна Літургія
9.15 — Божественна Літургія
17.30 — Божественна Літургія
У святкові та недільні дні
6.30 — Божественна Літургія
7.30 — Утрення
8.30; 9.45; 11.30; 14.00; 17.30 — Божественна Літургія
16.30 — Вечірня
Понеділок, Четвер —16.30 — Акафіст до Страстей Христових
Вівторок —17.00 – Молебень до Страстей Христових
Середа, П’ятниця — 16.30— Хресна дорога
Середа, П’ятниця — 17.30 — Літургія напередосвячених Дарів
7; 8; 9; 10; 11 березня —7.00 — Божественна Літургія (ЗАЗДОРОВНА)
8.00 — Великопосні Часи з поминанням Сорокаустів
9.15 — Божественна Літургія (ЗА ПОМЕРЛИМИ)
7; 10 березня 16.30 — Акафіст до Страстей Христових
8 березня 17.00 — Молебень до Страстей Христових
17.30 — Літургія напередосвячених Дарів
Задушні суботи — 19 березня; 26 березня; 2 квітня
5 квітня (вівторок) 16.30 — Літургія напередосвячених Дарів
17.30 — ПОКЛОНИ
17 квітня — КВІТНА НЕДІЛЯ ( всі Богослужіння святкові)
