Петро Станко (“Наша Україна”, Закарпаття): “За бездіяльність треба нести відповідальність”

– Справді, минулої суботи було за­плановано проведення партійного з’їзду, делегати якого мали розглянути питання щодо істотних змін до Статуту партії. Зокрема, пропонується розширення повноважень первинних організацій, введення механізму формування керівних органів на основі об’єктивної оцінки роботи та авторитету кожної особи, яка претендує на чільні позиції в партійній структурі, і введення чітких та зрозумілих принципів політичної відповідальності за результатами виконання поставлених завдань. Таким чином виключаються ситуації, коли на керівних посадах в партії опиняються люди, які, потрапивши у верхні ешелони влади (за пропозицією або квотою партії), перестають дбати про розвиток організації і стараються “законсервувати” існуючий стан з метою особистого збереження у владі.

Разом з тим треба зазначити, що, беручи на себе певні зобов’язання по розбудові партії, керівник має бути впевнений, що він в змозі провести всі за­плановані дії (в тому числі й непопулярні), і його ініціативи не будуть тишком “зарубані” на засіданнях Президії чи Політради. Тому Закарпатська обласна організація запропонувала ввести єдину посаду Голови партії, який здійснює поточне керівництво в органі­зації та несе повну відповідальність за ситуацію в ній. Після введення цього принципу, я впевнений, питання про обрання очільника партії відразу втратить свою гостроту. Адже ця посада зараз жодних преференцій не дає. Навпаки, необхідно відразу включатися в роботу і вирішувати безліч нагальних питань різного штибу. Валентин Наливайченко після свого обрання на посаду голови Політичної Ради партії вперше за декілька років домігся позитивних змін у “Нашій Україні” на центральному рівні. Він має розуміння того, які зміни потрібні і як їх треба проводити і, що головне, має бажання це робити.

Не думаю, що між Наливайченком і Ющенком є якийсь особистий конфлікт. Вони політики різного рівня. Віктор Андрійович напевно розуміє потреби партії у керівнику, який змушений буде певний час особисто вникати у всі сфери партійного життя з метою налагодження ефективної структури, і навряд чи така робота буде йому цікава. На мою думку, розмови щодо конфлікту між Головою Політради та лідером Партії штучно підігріваються в пресі тими силами, які не бажають бачити “Нашу Україну” самодостатнім і сильним гравцем на політичній арені.

У п’ятницю, 18 березня, на Політраді було прийнято рішення про проведення з’їзду у термін до 15 травня 2011 року. Звичайно, вже друге поспіль перенесення з’їзду не сприяє вирішенню багатьох поточних питань у роботі обласних органі­зацій, але без пропонованих статутних змін та визначення чітких принципів відповідальності керівництва партії проводити зібрання сенсу немає.

– 27 листопада 2010 року ми провели обласну конференцію, на якій відбулася відверта розмова по підсумках осінньої виборчої кампанії. Роботу голови обласної організації Станіслава Аржевітіна було визнано незадовільною і він склав повноваження голови. Делегати прийняли рішення провести конференцію в два етапи, з тим, щоб обрати нове керівництво обласної органі­зації вже після десятого з’їзду партії, який початково був запланований на кінець минулого року. Означили лише вимоги щодо вибору нового очільника організації — безумовно, це має бути місцева авторитетна людина, яка здатна взяти на себе постійне керівництво організацією у повному обсязі покладених обов’язків і має для цього відповідні можливості.

Тепер ми мусимо дочекатися результатів Х з’їзду, а вже потім на обласній конференції обрати нового голову організації.

Нині обласна організація має першого заступника та заступника, діючий склад Ради і, незважаючи на невтішні для нас результати виборів на обласному рівні, продовжує роботу в опозиції. Як би там не було, “Наша Україна” має найвищу підтримку на Закарпатті серед всіх правоцентристських партій. Ми маємо своїх представників в переважній частині районних і міських рад області. І зараз наші люди працюють відповідно до взятих на себе зобов’язань перед виборцями територіальних громад. Активну участь наші партійці взяли в організації “податкового майдану”, а наші тячівські колеги очолили ініціативну групу проти розміщення сміттєсортувального комплексу в смт. Буштино. “Привчили” ми також представників сьогоднішньої влади шанувати героїв Карпатської України, незалежно від полі­тичних уподобань. Нашим основним завданням сьогодні я вважаю тримати чиновників в напрузі, щоб вони відчували постійний контроль з боку громадськості і не мали можливості зловживати довірою виборців.

– На жаль, посада голови Іршавської районної ради стала об’єктом торгів далеко не районного рівня. Крім депутатів “Нашої України” мене підтримали представники інших політичних сил, у тому числі й Партії регіонів. І я готовий був об’єднати для спільної роботи на благо Іршавщини ідеологічно різних людей, але готових нести колективну відповідальність за ситуацію в районі. Але на центральному рівні вже було домовлено про призначення Віктора Балоги міністром МНС і команді регіоналів наказали “забути” про секрет успіху “Єдиного Центру” на місцевих виборах. У цій ситуації, навіть якщо б я був обраний головою районної ради, мали б місце різноманітні провокації, а про нормальну конструктивну роботу не довелося б і мріяти. Тому я тверезо розсудив, що так, зараз регіонали і єдиноцентристи мають всю повноту влади в районі, і вони повинні усвідомити, що так само вони взяли на себе й повну відповідальність за рівень суспільно-економічного життя наших краян. А виборцям не завадило б про це пам’ятати…