Закарпаття: У Мукачеві молодиця вербувала дівчат у московські борделі
Україна приваблює транснаціональні злочинні угруповання не лише своїми підприємствами, багатими на корисні копалини надрами, а й “живим товаром” – себто людьми. Тисячі молодих українок експлуатуються в тамтешніх підпільних борделях. В останні роки популярності набула й торгівля людськими органами, в першу чергу, нирками. Усьому цьому протидіє міліція, в структурі якої існують спеціальні відділи по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Днями працівники цієї служби відзначають своє професійне свято, з нагоди якого ми запросили до розмови начальника ВБЗПТЛ УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Володимира ПОЛЯКА.
11 РОКІВ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
– Володимире Івановичу, розкажіть, для початку, про історію створення вашої служби. З чого все починалося?
– 23 травня 2000 року з метою цілеспрямованої протидії злочинам, пов’язаним з торгівлею людьми, наказом МВС України в структурі служби карного розшуку було створено відділи по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми та у сфері суспільної моралі: проституція, звідництво, сутенерство, розповсюдження порнографії та творів, що пропагують культ жорстокості та насильства. Пізніше, в березні 2005 року, на базі вказаних підрозділів на місцях було створено самостійну службу, об’єднану в Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Тобто нам уже загалом – 11 років.
Кістяк служби становлять колишні співробітники карного розшуку, досвідчені оперативники. Фактично наша робота майже нічим не відрізняється від роботи розшуку, принципи одні й ті самі, лише наші обов’язки мають більш вузьку спеціалізацію. Хто добре працював у карному розшуку, той добре зарекомендував себе і в нас.
– Кого з кращих працівників хотіли б відзначити?
– Це мій заступник Тарас Белінський. Зі старожилів служби – Іван Повханич, Іван Келемен, Віталій Орловський. З молоді непогано себе зарекомендували Любомир Цьока, Василь Бокоч, Роман Богуславський. Зрештою, наш відділ – нечисленний, всього 16 осіб. Тож усі заслуговують хорошого слова. Кожен добросовісно виконує свою ділянку роботи.
– Чим займаєтеся?
– Наш відділ складається з кількох секторів: по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, по боротьбі з незаконною міграцією, зі злочинами у сфері суспільної моралі та у сфері працевлаштування за кордоном.
Останнім часом у світі все більше занепокоєння викликає факт поширення транснаціональної організованої злочинності, що становить загрозу не лише безпеці окремих держав, а й світовій спільноті в цілому. Одним із найбільш небезпечних видів міжнародного злочинного бізнесу є торгівля людьми, яка, за оцінками експертів ООН, посідає третє місце за рівнем прибутковості після нелегальної торгівлі наркотичними речовинами та зброєю. Україна ж виступає як країна транзиту “живого товару”, передовсім молодих жінок і дітей. Головними державами, куди «експортуються» жертви торгівлі людьми – українці, зазвичай є Туреччина, Польща, Росія, Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Німеччина, Болгарія, Чехія та Греція.
Задіяні в цьому злочинному бізнесі як самі українці, в тому числі й закарпатці, так і іноземні громадяни.
Здебільшого категорія злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, -це латентні, тобто приховані злочини. Розкриваються вони вже після того, як було скоєно сам протиправний вчинок і до нас звернулися потерпілі. Водночас самі жертви сексуальної експлуатації – жінки із зрозумілих причин не вельми охоче звертаються в міліцію. Люди не бажають розповідати про пережите жахіття, і ми самі змушені на них виходити. Такі злочини потребують посиленого документування та чіткого збору інформації про осіб, які їх скоюють. Аби потім повністю та всебічно довести їхню вину в суді. Джерелами доказів зазвичай є свідчення самих потерпілих.
ЗАКАРПАТКИ В МОСКОВСЬКОМУ СЕКСУАЛЬНОМУ РАБСТВІ
Так, на сьогодні ми розслідуємо дуже цікаву кримінальну справу, пов’язану з нелегальною секс-індустрією. Троє вихідців із Мукачева віком 20-30 років, серед яких і одна жінка, організували канал переправлення із Закарпаття в Росію молодих дівчат для заняття проституцією. Підбирали юнок із соціально незахищених сімей, обіцяли роботу в магазині, як наслідок – ошукані закарпатки опинялися в сексуальному рабстві. До Москви їх доставляли мікроавтобусами, якими возять наших заробітчан. А там нові “господарі” забирали у них паспорти й наказували відробляти власним тілом затрачені на них кошти. Жінки змушені були “працювати” кілька місяців, а то й рік безплатно, бо всі гроші забирав сутенер. Жили вони там всі разом в орендованому помешканні, в місто вільно не могли вийти, а вечорами під охороною їх доставляли клієнтам. Згадані мукачівці отримували за кожну дівчину, залежно від її “товарного вигляду”, від 500 до 1000 доларів одразу і ще по 100-150 щомісяця.
За нашими даними, цей канал діяв упродовж чотирьох останніх років. Ми не виключаємо, що водії мікроавтобусів теж були “в ділі”, адже саме вони передавали дівчат московським “покупцям”. Наразі встановлено особи двох потерпілих дівчат, які дають тепер показання, але є інформація, що всього їх було в Москві півтора десятка. Особи інших потерпілих (одні вже повернулися на Закарпаття, інші залишаються в Москві) наразі встановлюються. Двох фігурантів цієї кримінальної справи заарештовано (до слова, обидва вони раніше судимі за скоєння крадіжок та грабежів), третя, співмешканка одного з них, перебуває на підписці про невиїзд, оскільки вона нещодавно народила дитину. Тим не менше, саме ця молодиця брала чи не найактивнішу участь у вербуванні майбутніх секс-рабинь…
Користуючись нагодою, звертаюся до інших молодих жінок, які теж стали жертвами цієї мукачівської злочинної групи: звертайтеся по допомогу до нас.
СЕКС-ТУРИЗМУ НА ЗАКАРПАТТІ НЕМАЄ
– В останні роки в Україні набуло поширення інше ганебне явище – так званий секс-туризм. Це коли європейські заможні чоловіки приїжджають до нас порозважатися з сексуальними українками, а у виборі партнерок їм сприяють за відповідну винагороду численні шлюбні агенції. Чи виявлені на Закарпатті такі факти, адже поруч – Європа?
– Ми відслідковуємо цю інформацію, але в нас немає шлюбних та модельних агенцій, які відправляють жінок за кордон. Це явище більше притаманне центральній та східній Україні. Наша область маленька, а в малих містах і селах, як мовиться, усе на виду і всі про всіх все знають… Європейські чоловіки у попередні роки справді попадалися на скоєнні злочинів, але вони в основному вербували, за допомогою наших посередників, закарпатських дівчат у європейські борделі. Тобто робили на цьому бізнес. За нашою інформацією, за кожну завербовану повію закордонні сутенери відразу отримували від власників борделів по три-п’ять тисяч євро, а потім ще й щомісячний відсоток із того, що дівчина заробила власним тілом. Так що це доволі прибутковий бізнес.
– Ваша служба покликана боротися і з проституцією та сутенерством. Як із цим на Закарпатті?
– Маємо цьогоріч близько десятка порушених кримінальних справ стосовно звідництва, сутенерства та примушування займатися проституцією. Але для нашої області це явище не властиве порівняно з іншими регіонами, особливо східними. На трасах у нас не стоять повії, немає оголошень по газетах про надання сексуальних послуг тощо. До слова, ми відслідковуємо й Інтернет, де теж пропонуються сексуальні послуги. Але аналіз засвідчив, що нічого серйозного там поки немає, принаймні в нашій області. Не більше десяти відсотків зібраної нами в Інтернеті інформації становить оперативний інтерес. Одні хлопці й дівчата просто забавляються або хочуть над кимсь пожартувати, інші намагаються таким чином познайомитися. Тобто про матеріальну вигоду тут не йдеться. Звичайно, сама “найдавніша професія” існує й на Закарпатті, від цього нікуди не дінешся. Але в нас це лише поодинокі прояви, а не масове явище. Ми затримуємо повій, складаємо на них адмінпротоколи, направляємо матеріали на адмінкомісії в органи місцевої влади. Цікавий випадок був нещодавно на Мукачівщині. В одному із сільських готельних комплексів молодий бармен запропонував клієнтові повію, в ролі якої виступила… офіціантка цього ж закладу.
– Час від часу в Україні виявляють підпільні порностудії, де знімають фільми “про це”, в тому числі й за участі дітей. Який стан справ у цьому плані на Закарпатті?
– Всю інформацію такого плану відслідковує в Інтернеті відділ боротьби з кіберзлочинністю, створений у нашому департаменті в Києві. На щастя, Закарпатська область поки що туди не потрапляла. Мабуть, менталітет закарпатців, а це переважно сільське населення, інший. До слова, закон передбачає доволі жорсткі санкції щодо тих, хто залучає дітей в порноіндустрію.
ХОЧЕТЕ ПРОДАТИ НИРКУ?..
– Наприкінці минулого року закарпатська міліція розслідувала резонансну для держави кримінальну справу стосовно торгівлі людськими органами, за якою проходило й кілька лікарів з Києва. Чим вона завершилася?
– Ще два роки тому ми отримали оперативну інформацію про те, що кілька закарпатців вербують людей, в основному жителів Рахівського району, для продажу їх нирок. Зловмисники підшукували людей із малозабезпечених сімей, які мали борги, й пропонували їм продати за 10 тисяч доларів власну нирку. Ми почали документувати цю групу спільно з нашим департаментом, і з’ясувалося, що її жертвами стали близько сорока громадян, жителі різних регіонів України, а не лише закарпатці. Організатором цієї злочинної групи був громадянин Ізраїлю, а до її складу входило близько десятка осіб, з яких семеро нині перебувають під арештом, в тому числі й сам ізраїльтянин.
Це троє наших краян, а також жителі міста Київ та Київської області. Серед них і троє лікарів відомої київської клініки, які, власне, й видаляли в донорів нирки. Причому робили це як в Україні, так і за кордоном. Під час обшуку в одного із затриманих лікарів виявили велику суму грошей: 300 тисяч євро готівкою та ще стільки ж на банківських картках! До слова, медики на операціях мали більше, ніж самі донори, які віддавали свої нирки. При цьому довірливих людей ще й банально “розводили”: могли дати сім, а не 10 обіцяних тисяч, або замість грошей дати машину, яку потім забирали… Тобто люди залишалися і без нирки, і без грошей. Покупцями ж видалених нирок були заможні іноземці з числа громадян США, Канади та Ізраїлю, які платили за операцію понад сто тисяч доларів.
Розслідування цієї резонансної кримінальної справи проводилося у Києві, воно вже завершено й справа готується для передачі в суд. Санкція статей, які інкримінуються зловмисникам, передбачає до 15 років позбавлення волі.
«НЕЛЕГАЛІВ» НА ЗАКАРПАТТІ ПОМЕНШАЛО
– А що із нелегальною міграцією? Ужгородом і далі вільно ходять темношкірі «нелегали», а, отже, діють канали їх переправлення за кордон?
– Нелегальна міграція нині хоч і не має вже колишніх обсягів, але продовжує діяти. Ми відслідковуємо ці канали. Стверджувати наразі про якісь здобутки не можу, бо це оперативні справи. Зловмисники, які займаються переправленням мігрантів, стали винахідливішими та обережнішими. Нині немає такого великого напливу іноземних громадян, як колись. Останнім часом «нелегали» проникають в Європу найчастіше водним шляхом: на поромах і пароплавах дістаються до Італії, їм це виходить дешевше, ніж іти через Україну.
– Які зміни очікують найближчим часом вашу службу?
– У структурі МВС діятиме відділ по боротьбі з кіберзлочинністю та торгівлею людьми. Планується забрати сектор по боротьбі з незаконною міграцією («нелегалами» займатиметься новостворена міграційна служба), а замість нього буде сформовано відділ по боротьбі з кіберзлочинністю. Тобто ми займатимемося ще й виявленням злочинів, скоєних у сфері високих інформаційних технологій.
– І на завершення, Володимире Івановичу, ваші побажання колегам з нагоди професійного свята.
– Бажаю всім нам бути живими, здоровими, щасливими й багатими! Дай Бог, аби все заплановане збулося. Професійного росту усім, нових звань, здобутків. Аби кожен оперативник міг себе реалізувати. Зі святом!
Володимир ПАВЛЮХ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області