“Афганська” кров — у закарпатському мармурі
У місті Тячеві (Закарпаття) з’явився новий пам’ятник.
Площа пам’яті у закарпатському Тячеві, яку досі прикрашали два пам’ятники – Герою Радянського Союзу Степанові Вайді й військовикам, полеглим у Першій світовій війні, збагатилася ще одним монументом – воїнам-«афганцям». Пам’ятний знак відкрили напередодні святкування Дня незалежності.
Учасників бойових дій в Афганістані та військових конфліктів, що відбувалися в інших державах, на Тячівщині більше, ніж у будь-якому іншому районі Закарпаття. Так само більше, ніж деінде, тут і полеглих у тій жорстокій війні. Загалом на території цього району проживають 340 воїнів-інтернаціоналістів.
… Почалося все зі знаку та напису, яким 5 років тому обіцялося встановити монумент звитяжцям. Дуже довго слова не переростали в конкретику. На початку цього року, після зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами та їхніми матерями голова райдерждміністрації Михайло Шелевер пообіцяв: пам’ятник буде до 20-річчя незалежної України. Прийняли програму, підготували проект. На самому фініші підставили плече самі воїни-інтернаціоналісти: упродовж кількох тижнів приходили на площу після завершення основної роботи, допомагаючи, хто як міг. Вдалося «вписатися» в доволі скромний кошторис – 60 тис. грн. Ця сума вшестеро менша за ту, що була визначена підрядниками на старті робіт. Слова подяки на урочистій церемонії звучали і на адресу начальника Тячівського райвідділу внутрішніх справ Михайла Немеша. Знаючись на зварювальних роботах, він після служби приходив на майданчик і працював нарівні з усіма.
І ось – довгоочікувана мить. Перед учасниками святкового дійства постав витвір колишнього районного архітектора Василя Іванча та місцевого скульптора, приватного підприємця Юрія Тяска. На червоному мармурі немовби запеклася кров тих, хто не повернувся з пісків і гір Афганістану. На поверхні викарбувані прізвища одинадцятьох молодих воїнів, які загинули, і одного, котрий щез безвісти.
Михайло Шелевер вручив матеріальну допомогу матерям, а також близьким родичам тих, хто не повернувся з війни. Почесні грамоти і подяки отримали громадські активісти, які доклали зусиль для зведення пам’ятника.
До підніжжя лягли корзини та букети з живими квітами від жителів Тячівщини, а також гостей із Виноградова, Рахова та Міжгір’я.
Пісні під гітару, в яких звучать біль за втрачених товаришів і готовність віддати життя за вцілілих, виконували воїни-інтернаціоналісти Василь Гасинець, Володимир Приймаков та інші їхні товариші.
Василь БЕДЗІР, “Закарпатська правда”