Експерти презентували результати моніторингу візової практики країн ЄС та Шенгенського простору
В інформаційній агенції «Укрінформ» Міжнародна громадська ініціатива консорціуму експертних організацій та аналітичних центрів «Європа без бар’єрів» (Київ-Брюсель-Варшава-Одеса-Харків-Донецьк-Луцьк-Львів-Ужгород), до складу якої входить і Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгород, презентувала результати дослідження візової практики країн-членів ЄС та Шенгену.
Учасниками заходу стали експерти громадської ініціативи, представники дипломатичного корпусу, Міністерства закордонних справ України, українських НУО та ЗМІ.
Моніторинг діяльності консульств країн-членів ЄС, які входять до Шенгенської зони, проводиться «Європою без бар’єрів» щорічно, починаючи з 2006 р. Громадян опитують на виході з консульських установ та візових центрів. За результатами опитування складається рейтинг адекватності вимог консульств при видачі віз.
У своєму вступному слові керівник ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко відзначила, що тісний діалог між громадянським суспільством та консульствами країн-членів ЄС та Шенгену є абсолютно необхідним, адже саме в цих установах формуються уявлення та стереотипи не лише щодо суспільства, але й країни загалом.
Згідно з результатами п’ятої хвилі моніторингу візової практики до країн ЄС найчастіше подорожують громадяни віком від 20 до 40 років, які мають повну вищу освіту (71% заявників у Києві та 56% в регіонах) та мають постійну роботу (70% у Києві та 62% у регіонах). Серед тих, хто не працює, найбільшу групу складають студенти та пенсіонери. Майже половина подорожуючих до країн ЄС є представниками приватного бізнесу. Окрім того,найчастіше подорожують до ЄС кияни (майже 40%).
Загалом, громадяни, що звертаються до консульств країн-членів ЄС та Шенгену становлять найбільш активну, мобільну та, можливо, відповідальну групу.
Моніторинг виконання Угоди про спрощення оформлення віз показав, що досить часто мета подорожі пільгової категорії громадян не підтверджує їхньої приналежності до неї. Найчастіше ж здійснює поїздки у відповідності до мети пільгова категорія “близькі родичі осіб-мешканців країн ЄС”. Оцінюючи дотримання консульствами положення Візового Кодексу (стаття 24, пункт 2), яким передбачено видачу довгострокових віз на термін 6 місяців і більше, І. Сушко відзначила досить незначне зростання кількості багаторазових довгострокових віз: терміном від трьох місяців до півроку – від 9% до 11,6%, терміном дії понад 6 місяців до одного року – від 13% до 17,3%. Разом з тим, віз терміном дії понад рік – менше 1%.
Це, за словами експерта, є одним з найбільш проблемних питань, адже саме кількість виданих багаторазових довгострокових віз є важливим якісним показником.
Ще однією важливою проблемою, до якої цього літа було привернуто увагу громадськості, стала практика повторного візиту заявника до консульства задля реєстрації після повернення з подорожі до країн ЄС та Шенгену. Таку практику і раніше застосовували консульства Франції та Іспанії, проте наразі кількість дипломатичних представництв, які висувають подібні вимоги, збільшилася. Така практика, на переконання керівника ГО «Європа без бар’єрів», є “абсолютно негативною та принизливою”.
Було відзначено, що цього року експерти під час моніторингу зосередилися на оцінці 2 положень Візового Кодексу, які запрацювали весною цього року. Мова йде про необхідність письмового обгрунтування консульськими службовцями відмови у видачі візи, а також роз’яснення процедури апеляції.
Так, за словами експерта, такі обгрунтування здебільшого є схематичними та не дають можливість заявнику зрозуміти причину відмови. Така тенденція є досить негативною, оскільки чітке та детальне пояснення дає змогу заявнику не повторити своєї помилки, а консульству продемонструвати свою прозорість. Окрім того, найбільшим розчаруванням стало небажання абсолютної більшості заявників скористатися можливістю апеляції через “надзвичайну обтяжливість” процедури, яка вимагає багато часу, юридичних знань, а також знання мови.
Світлана Мітряєва, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в місті Ужгороді, представила результати дослідження практики видачі віз Генеральним консульством Угорської Республіки в. Ужгороді, Консульством Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральним консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді.
Так, експерт звернула увагу на те, що в Закарпатському регіоні вже декілька років діє інструмент місцевого прикордонного руху. Зокрема, за словами С. Мітряєвої, у червні цього року було підписано Угоду про внесення змін до Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух, згідно з якою збільшено термін безперервного перебування громадян обох країн у прикордонних зонах держав з 30 до 90 днів, зменшено термін розгляду заяв громадян про оформлення зазначених дозволів з 60 до 30 днів та відмінено оплату за видачу видачу цього документу, який видаватиметься безкоштовно, чого, до речі, не має в аналогічних угодах з Україною та Польщею.
Такі важливі практичні кроки стали можливими також завдяки синергетичним зусиллям експертів, громадянського суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування, Міністерства закордонних справ, Посольства України в Словацькій Республіці.
Ще однією важливою подією, як зауважила С. Мітряєва, стало те, що з 5 вересня цього року Генеральне консульство Угорської Республіки в. Ужгороді почало видавати біометричні дозволи на перетин кордону в режимі місцевого прикордонного руху. Окрім того, як повідомила експерт, найближчим часом такі дозволи також даватиме і Генеральне консульство Словацької Республіки в м. Ужгород.
Загалом за результатами п’ятої хвилі моніторингу показники видачі віз у консульствах країн ЄС в Закарпатській області, за словами С. Мітряєвої, залишаються “на стабільно високому рівні”, що забезпечило їм високі позиції у рейтингу консульств країн ЄС.
Володимир Кіпень, голова Донецької обласної організації Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, презентував результати моніторингу візової політики консульських установ Чехії і Греції в Донецькій області.
Андрій Лепак, виконавчий директор ГО „Львівське юридичне товариство”, презентував результати досліджень практики видачі віз консульськими установами Республіки Польща та Чеської Республіки у м. Львові.
Петро Верзун, виконавчий директор Асоціації захисту прав молоді Волині, презентував результати моніторингу візової політики Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку.
Ольга Мірошник, президент Фонду місцевої демократії, керівник Харківського Центру європейської інформації, представила присутнім результати дослідження практики видачі віз Генеральним консульством Республіки Польща в м. Харкові.
Денис Кузьмін, науковий співробітник та координатор Європейських програм Центру міжнародних досліджень, презентував учасникам заходу результати дослідження візової практики консульств Польщі та Греції в Одесі.
На заході було представлено сумарний рейтинг консульських служб країн-членів ЄС та Шенгену, згідно яким найкращою за сукупністю показників (кількість виданих довгострокових віз, кількість виданий багаторазових віз, термін розгляду документів, кількість виданих безкоштовних віз, кількість затребуваних додаткових документів) була визнана консульська служба Австрії, за нею йдуть консульства Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини та Польщі. Останнє місце посіла консульська служба Бельгії, візові процедури якої є найбільш “непрозорими та обтяжливими”.
Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, презентував цікаву інформацію щодо кількості виданих шенгенських віз на душу населення в країнах Східного партнерства, а також щодо темпів зростання отримувачів віз.
Віталій Машковський, радник відділу візової політики Департаменту консульської служби МЗС України зазначив, що Україна вже ініціювала переговори про візову лібералізацію. За прикладом модифікації Угоди про місцевий прикордонний рух між Україною та Словацькою Республікою, діюча Угода про лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС також буде модифікована.
Передбачається внести 3 зміни: уніфікувати стандартний перелік документів, який вимагається всіма консульствами, зобов’язати консульства приймати громадян безпосередньо, які звертаються до них більш ніж за 2 тижні до подачі документів без посередництва Візового центру та усунути можливість видачі «ложных мульти виз».
Інормацію надано регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень в місті Ужгороді.