Ужгородський «Екоклуб» провів акцію проти засмічення міста
У суботу, в Ужгороді, на площі Театральній відбулася акція ужгородських активістів «Екоклубу», присвячена темі збору, сортування і переробки побутових відходів. Метою молодіжних еко-активістів стало привернення уваги ужгородської громадськості до проблеми забруднення міста, обговорення можливих шляхів її вирішення.
Акція складалася з декількох етапів. Спочатку – збір “поліетиленового врожаю” в Новому районі міста. Учасники менш ніж за дві години і на порівняно невеликій території зібрали сміття, викинуте жителями прямо на території їх проживання. Потім зібраний “урожай” для подальшої сортування доставили на площу Театральну.
“Маса світового потоку побутових відходів сягає щорічно близько 400 млн.т., з яких 80% знищується шляхом поховання під землею. Приблизно 30% ваги твердих побутових відходів і 50% об’єму становлять різні пакувальні матеріали;
13% ваги і 30% об’єму пакувальних матеріалів становить пластик. Зараз абсолютна кількість пластикових відходів в розвинених країнах подвоюється кожні десять років.
Пластикові відходи створюють у довкіллі стійке забруднення, оскільки вони не розкладаються під дією природних факторів. Час розкладу пластикової упаковки у природі – від 200 до 1000 років.
За даними програми довкілля ООН, пластикові відходи є причиною смерті більш ніж 1 млн морських птахів у рік, а також більше 100 тисяч морських савців. У шлунках загиблих морських птахів знаходять шприци, запальнички, зубні щітки, тощо – всі ці предмети птахи заковтують, вважаючи їх їжею…
У тихому океані утворився величезний острів із сміття. Ця плавуча маса сміття є найбільшим звалищем планети. Американский океанолог Чарлз Мур – першовідкривач цьієї “великої тихоокеанської сміттєвої плями” – вважає, що в цьому регіоні є приблизно 100 млн. тонн плавучого сміття.
Лише тепер у суспільній свідомості поступово формується думка про те, що складування відходів на звалищах або скидання в море – це не вирішення проблеми, а відкладення її на наступний період” (з матеріалів конференції “Екоклубу”).
Наступний етап акції включав маркування вулиць Корзо та Волошина. Молодіжні активісти своєрідно нагадали міській владі про відсутність сміттєвих урн на багатьох “стратегічно важливих” ділянках центру міста. Для цього в місцях, де “смітники” були б доречні (біля лавок, в місцях великого скупчення перехожих) учасники акції зеленою фарбою наносили на дорожньому покритті стилізоване зображення сміттєвої урни з питанням “Де?”.
Поряд з цим молоді люди відсортували відходи, зібрані в Новому районі, розмістивши їх по окремих ємкостях, потім склотару, метал, пластик та інші “продукти життєдіяльності” ужгородців здали в пункт прийому ТПВ (твердих побутових відходів). Тобто, виконали те, що кожен свідомий, цивілізований громадянин, який дбає про своє місто, просто зобов’язаний робити без нагадування. Таким чином, учасники акції підтримали ідею вдумливого і обережного ставлення до побутових відходів, кількість яких в Ужгороді, Закарпатті та в усьому світі збільшується величезними темпами.
“Сучасні технології переробки ТПВ дають можливість переробляти до 90% відходів, проте існує проблема з відокремленням вторинної сировини від решти сміття.
Технологій, що дозволяють розділяти відходи і вторсировину, є багато. Поте найкращою з фінансової та моральної точки зору залишається технологія роздільного збору відходів.
В ході дискусії активісти намітили план подальших дій “Екоклубу” в плані популяризації шляхів вирішення екологічних проблем та особистого внеску кожного. Як висловився лідер клубу, закарпатський поет Вік Коврей, “необхідно привернути увагу до “сміттєвої” ситуації і вже зараз робити якісь кроки, щоб зупинити “сміттєву” катастрофу”.
Кожен з учасників висловив свої міркування та побажання щодо пропаганди відповідального ставлення до відходів людської життєдіяльності, поділився власним досвідом. Приміром, відзначили зростаючий інтерес до багаторазових, екологічно чистих видів тари, сумок з натуральних матеріалів. Такі види упаковок можуть бути не тільки екологічно виправданими, але і стильними, модними.
Учасники акцентували: кожна людина, що володіє прогресивним мисленням і відповідальністю, здатна зменшити негативний вплив цивілізації на навколишнє середовище. Починати потрібно з себе.
“Необхідно:
• Уникати непотрібної упаковки.
• Надавати перевагу продуктам багаторазового використання.
• Надавати перевагу мінімальній упаковці – товарам з меншою упаковкою й товарам, що продаються у великих об’ємах.
• Надавати перевагу упаковці, яку можна повторно використати або переробити.
• Надавати перевагу упаковці, виготовленій з вторсировини та/або з нешкідливих для довкілля матеріалів.
• Не можна спалювати полімерні матеріали! Серед продуктів згорання пластику виявлено у великій кількості етан, етилен та їх гомологи, ацетилен, леткі циклічні і ациклічні вуглеводні, ін. екологічно небезпечні продукти” Екоклубу”).
Молоді екологи також розглянули досвід інших міст України та інших країн у плані боротьби з “сміттєвої катастрофою”:(з матеріалів конференції ”
“У деяких країнах використання пластикових пакетів у якості побутової упаковки обмежено або заборонено.
• У деяких містах США заборонений продаж пластикових пакетів у мережі супермаркетів
• У Китаї заборонено виробляти, продавати та використовувати тонкі пластикові пакети (товщина менше 0,025 мм).
• У Танзанії штраф за виробництво, імпорт чи продаж пластикових пакетів становить 2000 дол. США або рік перебування у тюрмі.
• В Англії деякі мережі магазинів припинили видачу пластикових пакетів, заощаджені кошти були перераховані на озеленення міст.
• У Латвії введено податок на поліетиленові пакети які використовують у супермаркетах.
• У супермаркетах Фінляндії встановлені автомати для прийому використаних поліетиленових пакетів, згодом цей поліетилен використовують в якості вторинної сировини.
• На Тайвані з 2003 року всі пластикові пакети було вилучено з торгових центрів, покупці повинні приходити зі своїми сумками чи пакетами
• У 2008 р влада провінції Буенос-Айрес прийняла закон, який забороняє не тільки випускати, але і використовувати поліетиленові пакети. Впродовж двох років поліетиленові вироби в обов’язковому порядку замінені на паперові або виготовлені з біоматеріалів, які розкладаються.
• Заборона використання пластикових пакетів була введена у провінції Червоне море, в Єгипті, з метою збереження унікальної екосистеми. Від викинутих у море поліетиленових пакетів страждають коралові рифи.
• Пластикові пакети заборонені на австралійському острові Кангору
• В Японії влада агітує використовувати полотняні торбинки замість пластикових пакетів
• В Ірландії після підвищення ціни на пакети, їх використання скоротилося на 94%.
Переробка ПЕТ-пляшок:
• Зібрані пляшки зазвичай пресують і відправляють на підприємства які переробляють ПЕТ – пляшки.
• Практика засвідчує, що: 20 дволітрових пляшок відповідає 1 кг ПЕТФ (поліетилентерафталат);
• 5 дволітрових пляшок достатньо щоб виробити волокно для великої спортивної майки;
• 20 дволітрових пляшок достатньо для виробництва утеплення зимової куртки;
• 25 дволітрових пляшок достатньо, щоб виробити волокно для светра;
• 35 дволітрових пляшок достатньо, щоб виробити утеплення для спального мішка;
• 60 дволітрових пляшок достатньо для виробництва 1 м2 промисловості килимового покриття”. (з матеріалів конференції “Екоклубу”).
За даними досліджень структури ТПВ на території Україні, понад 45% загальної маси становлять харчові відходи, 13% – вторинні полімери, 10% – папір та картон, 8% – скло, 6% – текстильні матеріали, 5% – будівельне сміття, 2% – метал, 1% – деревні, і 10% – інші відходи.
“У 2008 році в Ужгороді було запущено “пілотний” проект з сортування відходів. Розставили контейнери з відповідними написами, проте більшість жителів не розуміли важливості сортування та кидали все підряд. Багато контейнерів спалили або зіпсували вандали. Цей проект закінчився нічим… На сьогоднішній момент в Ужгороді найбільш “екологічно свідомими” є роми і малозабезпечені групи населення, які сортують і здають викинуті відходи, тим і живуть. Ми орієнтуємося на дані по Львівській області. За твердим побутовим відходам ситуація там катастрофічна, тим не менш, вся інформація доступна. Що стосується екологічної ситуації в Ужгороді та на Закарпатті в цілому, ситуації з накопиченням відходів – інформацію чомусь виявити неможливо” – Вік Коврей.
Учасники “Екоклубу” приділили увагу ще одній проблемі: міське сміттєзвалище переповнене, відсутній завод з переробки ТПВ.
“Візьмімо, до прикладу, батарейки. В Україні взагалі немає заводу, де їх переробляють. У той же час 1 батарейка при розкладанні вбиває 3 дерева, або всю рослинність на 1м.кв. Поряд з цим – відзначимо досвід інших країн, де жителі, що сортують відходи, отримують певні пільги, знижки, зменшення податків, а самі побутові відходи, точніше – їх переробка, є джерелом великих доходів ” – Вік Коврей.
З рядових громадян до акції, що проходила в місті, не приєднався майже ніхто, хоча про неї “Екоклуб” заздалегідь оголосив в соціальних мережах та ЗМІ. Багато хто підходив до учасників заходу на площі Театральній, цікавилися процесом сортування відходів, йшли. Ужгород, як частина Закарпаття, завжди вважався “зеленим містом”, Закарпаття – екологічно чистою, рекреаційною зоною.
Чи довго так триватиме? Залежить від кожного…
Щодо пластикових відходів, то з деяких видів пластику (наприклад поліетилену) одержують високоякісний пластик з тими самими властивостями, інші (наприклад, полівінілхлорид) після переробки використовуються тільки як будівельний матеріал.
Зазначимо, що 1 т вторинних полімерів економить до 16 т сирої нафти.
У м. Львові перероблення пластикових відходів (ПЕТ-пляшок) здійснює ТзОВ “ІнтерПет”, його проектна потужність 6000,0 т/рік, за минулий рік було утилізовано 1100,0 т., тобто всього 18,3% від загальної потужності підприємства.
Час розкладу деяких матеріалів і виробів:
• Папір – 3 міс.
• Шкірка від фруктів – 6 міс.
• Газета – 1 рік.
• Сигаретний фільтр – 2 р.
• Жувальна гумка – 5 р.
• Консервна банка – від 10 до 100 р.
• Пластик – від 200 до 1000 р.
• Підгузник – 500 р.
• Скло – 4000 р”. (з матеріалів конференції “Екоклубу”).
Віталій Голуб