Ужгородська дитяча пантоміма – все, що залишилося від великого Закарпатського пантонімічного театру
За розвиток унікального мистецтва на Закарпатті дбає педагог та актриса Марина Шайбнер і веде студію в ужгородському «ПАДІЮНІ». Вона уже багато років тримає на високому рівні дитячу пантоміму, яка сьогодні бореться за місце під сонцем у мистецьких колах.
Складний, чуттєвий, ліричний й трагічний театр гримас насправді ховає багато секретів та цікавинок.
У 1976 році Михайлом Мільмейстром в Ужгороді була створена перша закарпатська студія пантоміми “Жест”, в якій вчилося всього 4 людей. Згодом так званий гурток переріс у великий театр зі справжніми акторами. Марина Шайбнер грала там від першого і до останнього дня. А проіснував театр “Жест” 24 роки – достатньо, щоб продовжувати розвивати таку напрочуд емоційну справу. Після розпаду театру життєрадісній жінці уже не вистачало творчого осередку й пластики тіла. Адже у часи існування “Жесту” актори щомісяця виступали, їздили на міжнародні фестивалі міму й пластики, брали участь у конкурсах театрального мистецтва на теренах СНД.
Пані Марина була єдиною, хто хотів, щоб пантоміма не просто оселилася у нашому краї, але й розвивалася надалі. Зрештою, життя повернулося так, що у 1992 році директор ужгородської школи № 4 Олег Роговий запропонував їй працювати з дітьми й навчати їх пантоміми. Перша її власна вистава, уже не як актора, а керівника, називалася “Вітражі” й отримала великий успіх в молоді та поціновувачів арту. Наступним великим виступом був концерт в “ПАДІЮНІ”, присвячений дню боротьби зі СНІДОМ. Молодий гурток пластики показав цю тему у пантонімічному відображені. І саме після цієї п’єси Марину Шайбнер запросили працювати у обласний палац культури.
Мрія педагога та акторки здійснилася і до сьогодні вона є керівником студії театрального мистецтва “Енергія мім”. “Моя мета в першу чергу – виховувати майбутні таланти пластики й міму. Таким чином молодь розвивається духовно, випускає на волю свої потаємні бажання, крокує за покликом душі. Адже пантоміма є поєднанням думок з жестами і гримасами, які краще відображають внутрішній світ. Це – не тільки акторська гра за сюжетом, а й імпровізація. Тому мім насправді об’єднує рідкісні таланти. І я хочу знаходити їх, розкривати сповна.” – розповіла пані Марина.
Керівництво “ПАДІЮНУ” обладнало спеціальну малу театральну залу для тренувань і сцену з відповідними декораціями. Разом із вихованцями, педагоги власноруч шиють костюми для п’єс, а також придумують відповідний грим та образ для кожного героя. Тепер у студії “Енергія мім ” навчаються 24 молоді актори: 12 в початковій групі й 12 дітей в основній. Керівник студії пані Наталя хвалить своїх вихованців, пророкує велике майбутнє і заохочує їх не покидати пантоміму. Кількох учнів навіть виокремила: Анастасію Гончарук та Сергія Коршака. “У цих дітях пантонім всередині. Вони немов народжені перевтілюватися, зображати не тільки людей, а й надприродні почуття, сплеск емоцій. Крім того, вони переповнені ідеями, які на сцені втілюють в життя. Надзвичайно активні й талановиті, ці учні розвиваються блискавичними темпами. На жаль, обоє були змушені залишити студію. Зараз їх наслідують Оксана Теслевич, Ніколетта Ач та інші вихованці.” – ділиться враженнями пані Наталя.
В кінці року студія “Енергія мім” “ПАДІЮНУ” відзначатиме своє 10-річчя і влаштує власний пантонімічний концерт. Показуватимуть вихованці найсильніші номери, до яких готувалися протягом усіх років навчання. Багато мім відразу – це буде щось новеньке і для учасників і для глядачів. На святі розказуватимуть й історію появи такого образного мистецтва на Закарпатті.
Ірина Ващук, “Час Закарпаття”