За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить дітям подарунки
Традиційним новорічним героєм Святий Миколай є для мешканців України, Каталонії, Німеччини, Бельгії, Польщі, Чехії.
Подарунки він дарує дітям таємно, тому ніхто досі не розгледів, на чому він приїжджає, – на крилатому коні чи білому віслюку. Проте точно відомо, що, на відміну від Санта Клауса та Діда Мороза, Святий Миколай не приходить з лісу, а спускається з неба.
В Україні перша згадка про Святого Миколая пов’язана з 882 роком. За часів Князя Ігоря Святого Миколая було зображено на одному з київських гербів. Проголошуючи в 988 році на Русі християнство, князь Володимир саме від ікони Святого Миколая отримав особливе благословення. Коли князь відвідував Константинополь, то був вражений відданістю цьому Святому могутнього Візантійського імператора.
У Західній Європі Святого Миколая почали вважати покровителем дітей. У Х ст. в Кельнському кафедральному соборі учням церковно-приходської школи в день пам’яті Святого роздавали фрукти та солодощі. Невдовзі ця традиція вийшла за межі міста і розповсюдилась по всій Європі. У православних і католицьких країнах Святого Миколая вшановують за доброту й чудотворство.
В школу традиція відзначати День Святого Миколая прийшла у XIX столітті. Наші діти не лише чекали подарунків від Чудотворця, а й самі ретельно готувалися – вчили віршики, пісні, змагалися на конкурсах. Для них День Святого Миколая був своєрідним підсумком успіхів у навчанні, своєрідним «екзаменом совісті», звітом щодо добрих справ та слухняності.
У Закарпатті свято відзначають з піснями, музиками, обрядовими дійствами та забавами. Цей день вважають дитячим святом: улаштовуються спеціальні розважальні акції та вистави. Це також день благодійних заходів для знедолених дітей – сиріт, інвалідів і хворих.
