Мирослава Каламуняк: На цій землі все пов’язане з найпрекраснішим, що є у людині, – з вірою…
Нещодавно благословенну нагоду відвідати Рим багатьом закарпатцям подарувало саме життя: під час урочистої церемонії світового масштабу під назвою “Українське Різдво у Ватикані”. Серед них була і наша співрозмовниця – Мирослава Каламуняк, директор ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика”, депутат облради. Ось що вона розповіла.
Нема людини, яка б не мріяла побувати у Римі, містами і вулицями якого впродовж багатьох віків ходили імператори, аристократи, філософи, митці, милуючись палацами, музеями, фонтанами, насолоджуючись витонченістю, розкішшю і магією, яку пояснити важко.
Дорогою до Риму
– Насамперед хотіла б щиро подякувати за цю світлу нагоду Всевишньому та тим людям, які формували представницький склад від Закарпаття. Дорогою туди подумалось, що ми у своїх непростих щоденних справах, беручись за роботу, забуваємо, як учили нас батьки, помолитись, із вдячністю перехреститися після закінчення справи та подякувати Господу за його дари. Цього разу ми мали змогу разом із іншими молитися в унікальних святинях Риму, просити Всевишнього за розквіт і благодать своїх рідних, нашого міста, держави.
Ватикан – місто-музей, де все мистецтво, весь дух, що витає над ним, підпорядковані єдиній темі і просякнуті священними таїнствами.
Я вперше була в храмі Санта Марія Манджоре (Santa Maria Maggiore) і дізналась, що саме тут ще з VIII ст. знаходиться старовинна ікона «Спасіння Римського люду», перед якою молилися св. рівноапостольні Кирило і Мефодій.
Там якраз на головному престолі на Різдво у 867 році були покладені та освячені літургійні книги в тодішній слов’янській мові. Після чого мова наших предків була піднесена до рангу літургійної. Також молилися у церкві св. Антонія, де був висвячений наш бл. Теодор Ромжа – тут знаходиться часточка його мощей.
Вразив патріарший Собор Св. Івана Хрестителята та Собор Св. Петра своєю красою, розмірами та архітектурою, над створенням яких працювали найвидатніші італійські архітектори та митці – Браманте, Рафаель, Перуцці, Мікеланджело, які й подарували нам неперевершені шедеври. А грандіозний ансамбль площі святого Петра – найкраще творіння Берніні – просто вражає. Саме звідси Папа Римський звертається з благословенням до всіх християн на Різдво, Великдень та свято Свв. Апостолів Петра та Павла.
Плюс безліч музеїв і знаменита на весь світ бібліотека. Це – головні скарбівні древнього зодчества, включаючи й ті, що взяті із Біблії. Вдалося нам також відвідати церкву, де разом із іншими 33 східцями ми піднімались на колінах у молитві, щоб дістатися образу Пречистої. Я також пройшла цю путь.
Враження незабутнє. Спочатку велика втома, навіть біль пронизує тіло, а потім, з кожною молитвою стає легше. Таке враження що ти прямуєш до неба і тобі допомагають святі ангели. На цій землі все пов’язане з найпрекраснішим, що є у людині, – з вірою…
Українців у світі поважають
– Українська громада удостоїлася прийняття чи то аудиенції Папи Бенедикта ХУІ, так?
– Це дуже відповідальна, зворушлива, тепла зустріч. Було усвідомлення того, що ця людина стоїть близько Бога і його молитви, благословення, настанови та побажання є величними. Зустріч почалася з того, що хор хлопчиків зі Львова заколядував українські колядки.
Та так щиро, що аж мороз по шкірі пробив – мабуть, це на генному рівні. Папа Римський зі свого боку заговорив до нас українською мовою – це взагалі приємно вразило. До речі, Святійший спілкується з людьми багатьма мовами, і взагалі це – одна з найосвіченіших людей нашого часу.
І той факт, що він спілкувався з нами на нашій мові, засвідчив важливу для нас річ: укранців у світі знають, поважають, за них моляться святі отці у багатьох святинях і навіть тут, у Римі. Понтифік благословив Україну та її народ, побажавши всім веселих свят. Це додавало нам гарного настрою, почуття, що ми на цій землі потрібні.
Я також молилася за родину, друзів, колектив та просила благословення, щоб усі вони були здоровими, успішними, мали добробут. Бо мати все це тільки одній – мені не комфортно. Коли спілкуєшся з колегами і вони розказують по свої проблеми, біди, тривоги, то хочеш всім допомогти. Трохи егоїстично звучить, але це правда
– Хто тримав слово від України?
– Від імені української громади виступили віце-прем’єр Борис Колесніков, глава УГКЦ бл.Святослав Шевчук, глава Мукачівської єпархії, єпископ Мілан Шашік. Дуже добре сприйнявся виступ владики Мілана. Весь виступ йому аплодували.
Різдвяний оберіг України
– Які враження від урочистої церемонії відкриття головної ялинки, про яку так багато мовилося.
– Так, мовилось багато, але про це варто говорити ще і ще. За 29-річну історію встановлення новорічного дерева у Ватикані, це вперше, коли ялинку дарує Україна, яка чекала свого часу чи то нагоди з 2005 року, відколи почалися дипломатичні переговори про можливість такого дарунку.
Традицію презентувати різдвяну ялинку в Апостольській столиці у 1982 році запровадив Іван-Павло ІІ. Лідером серед таких дарувальників є Італія – на її рахунку вже 10 ялинок. Україна стала 11 країною Європи, яка забезпечила Ватикан зеленою красунею, що народилась і зросла в околицях села Богдан Рахівського району.
Щиро кажу. Брала гордість за унікальну красуню, біля якої зібралося багато представників різних держав, віросповідань. Розташована на площі св. Петра, здавалось, ось – ось сягне неба. З’явилися звіздарі – колядники, що несуть різдвяні звізди.
Підійшов маленький українець , якому допомагав мер міста і за хвилину-другу загорілися вогні під супровід гімну “Ще не вмерла Україна” у виконанні ватиканського оркестру. Кілька тисяч українських паломників, які зібралися на площі, підспівували гімн, емоційно вигукували “Слава Україні!” та “З Різдвом Христовим!”, разом із пісенними колективами зі Львова, Івано – Франківщини та Закарпаття колядували, віншували один одному веселих свят.
Після концерту присутніх частували українськими різдвяними стравами, серед яких була найперше кутя, пампушки та узвар.
Коли підійшли впритул до ялинки, то побачили, що її нижні гілки декоровані українськими іграшками – їх було понад 2 тисячі. Найбільше тут переливається все ж скляних кульок, але повну увагу привертають ручні вироби з дерева майстрів з різних регіонів України.
– В окремих інтернет – виданнях заявили, що українські представники, зокрема від Закарпаття, їхали у святі місця за державний кошт. Що скажете?
– Це – неправда. Нікому з нашої делегації і в голову таке не прийшло. По-перше, навчені попередніми поколіннями, йдучи у святі місця, людина повинна на ці справи тратити свої кошти, так чи ні? Так.
По-друге, квиток на літак туди і назад коштував по 130 доларів з одного. Плюс 50 доларів за нічліг на двох. Тому всякі догадки щодо витрат бюджетних коштів на поїздку є надуманими. Я впевнена в одному: кожному треба вишукати можливість і поїхати у ці святі місця. Знаю, для багатьох співвітчизників і така сума коштів є чималою, тай доводиться вибирати між справами буденними, хлібом насущним і потребою відвідати святиню.
Однак тут людина, дякуючи тій святій магії, переоцінює цінності, робить важливі висновки. Ми рік пережили, мали здобутки, мали і втрати. І хай не всім нам вдалося реалізувати свої мрії, відвідати святі місця, та всім нам треба висловити Богові вашу віру в Нього і подякувати Йому за прожитий рік, за тих, хто провадив його з нами та просити мудрості провести наступні роки в здоров»ї, благодаті, достатку, з глибокою вірою в те, що все дається нам звище.
Так, в році, що минає, були успіхи, були і невдачі, що вирівнювались щасливими подіями, напруженою працею, глибоким змістом та такими ж звершеннями. Від цього всього ми стали сильніші, терпиміші.
Нехай здивує щастям нас 2012 рік
– Про що вам мріялось, будучи за кілька кроків від Святійшого, прикладаючись до унікальних ікони?
– Я багато разів бувала в робочих поїздках та на відпочинку у країнах Європи, Америки. Мене завжди у тих подорожах гризе одно: чому їхні люди живуть краще, ніж наші? Адже громадяни України, як і Україна, є мудрими, талановитими, працездатними, високоосвіченими, гарячі за вдачею, але живеться їм все ще непросто.
Тому всі мої мрії про те, аби ми зуміли працювати, вчиняти та приймати рішення так, щоб могти жити все краще й краще, рухаючись до європейських цінностей. Для мене також дуже важливо, як справи на нашій швейній фабриці.
Планували ми вийти на кращі фінансові результати, продажі, замовлення. Тому я у записках до Святійшого просила благополуччя колективу, процвітання фабриці та щастя всьому народу.
– Зараз – світлі празники, з якими ми пов’язуємо свої перспективи…
– Так, з настанням Нового року та Різдва Христового всі ми, від малого до літнього очікуємо дива – такі чари, мріємо про краще завтрашнє. Тому бажаю від усієї душі всім терпіння та надії, що все у нас буде класно. Щоб трудові здобутки множились, щоб в житті побільшало щирих друзів, щоб везло на удачу, щоб панували у наших домівках мир, взаєморозуміння й любов..
Нехай здивує щастям нас 2012 рік. І ще – вділяю часточку високого благословення Святійшого всім закарпатцям. Щоб у Новому році вам щастило на удачу і всілякі гаразди. Процвітання вам і многих літ життя.
Анна Романенчук
zakarpat-rada.gov.ua
