Закарпатські майстри вміють реанімувати час
Україна цієї ночі перейшла на літній час. Можливо, востаннє. А найстаріший механічний годинник Закарпаття процедури переведення стрілок зазнає вперше.
Хронометр, якому понад чверть тисячоліття, 70 років не працював. Днями він знову почав відлічувати час на вежі Мукачівського католицького храму. Відновили механізм місцеві годинникарі. Раніше вони вже дали друге життя старовинним дзиґарям у колишньому мисливському палаці та на міській ратуші.
Годинник пов’язаний тросами з двома великими дзвонами. 12 година. Спочатку металева колодка чотири рази б’є в один дзвін, а потім вісім ударів – у другий.
Дехто з мукачівців загадує під бій курантів бажання.
Юлія Тимко, жителька Мукачевого:
– Єстественно, коли чуєш, як годинник начне бити четверть чи половину, годинник показує – аж душа радіє, да, душа радіє.
Довго вважали, що цей витвір давніх годинникарів зник. Недавно його знайшли на одному з міських складів. Механічна частина годинника збереглася на 90 відсотків. За костельними записами встановили й дату виготовлення часоміра – 1747 рік.
Іван Онисько, годинникар:
– У 47 році він був модернізований. Уже прийняли на той час новшество, яке Галілео Галілей придумав, то єсть поставлено маятник на годинник. І було уже зроблено, поставлено мінутну стрілку.
1904-го року старий храм розібрали. На його місці звели новий. А ровесника Галілея аж через два десятиліття підняли на вежу, щоб і далі відлічував час. У другу світову годинник зупинили. Але оскільки радянська влада до католицьких храмів була лояльною, дзигар щасливо зберігся до наших днів. Тепер за ним доглядає служитель костьолу. Він і переведе стрілки вперед.
Роберт Шандор, служитель католицького храму:
– Можна, тут стрілковий механізм маленько відігнути, прокрутити на один оборот, тобто на годину до переду.
Годинникарі прогнозують відремонтованим курантам довголіття.
Василь Дуфинець, годинникар:
– Може, ще й 200 років. Коли я виджу що щось зносилося, у мене є токарний малий станочок, я втулочки виточив, заклав і далі живуть собі. То мене тішить.
Місце між двома настінними годинниками – одне з найулюбленіших у мукачівців. Кажуть: тут особливо відчутний дух тисячостолітнього міста.
Андрій Луканов, мандрівний музика:
– У Празі є таке ж похоже зданіє і там, розумієте, ходить трубач і грає на трубі. От я би міг, як той трубач, грати для мукачівців кожну годину з цього будинку, з балкончика над циферблатом.
Мукачівські годинникарі збираються реставрувати старовинний годинник у костьолі міста Берегове. А ще готові зробити копію давнього часоміра в мукачівському замку “Паланок”. Кажуть, встановлений нещодавно електронний годинник псує візитівку міста.
Володимир Мельник, Богдан Барбіл. Перший Національний