Закарпаття: 60% розтинів були непотрібними
За проведення розтину тіла майже в усіх областях України працівники судмедекспертиз офіційно встановили оплату цієї специфічної «послуги» — 1500 гривень. Щоправда, Міністерство юстиції через свою прес-службу заявило, що вимоги такої оплати незаконні.
Та гроші з родичів за розтин так і беруть. Неофіційно людям доводиться платити ще й за кожен день перебування трупа у морзі. Платять родичі померлих і за те, щоб розтин проводили лише «на папері», бо ніхто не хоче спотворювати тіло загиблого», — пишуть на шпальтах видання «Високий замок». На Закарпатті таку інформацію спростовують. Та й особливо щось коментувати не прагнуть.
Ужгородський комбінат комунальних підприємств. Тут кажуть, люди невдоволені процедурами — приїздом міліції, судмедекспертів, обов’язковим розтином. Ужгородка, яка оформляла похорон свої родички, зізнається, що поталанило обійтися без розтину, оскільки покійна була на диспансерному обліку. Інший випадок дещо дивує. Померла молода людина, яка останнім часом хворіла і її регулярно обстежував лікар. Батьки не хотіли розтину, однак його таки зробили. Нагадаємо пункт із положення закону: «Не направляють для проведення судово-медичного дослідження трупи людей віком до 50 років, померлих удома, за наявності диспансерного спостереження за хворим і його останнього огляду лікарем не більш ніж за місяць до настання смерті, при відсутності ознак насильницької смерті та підозр на таку». Однак розтин таки зробили, хоча родички покійної стверджують, що нічого за це не платили. Мотивація розтину, за словами очевидців, молодий вік. «Звісно, мама покійної обурювалася. Якби це була випадкова смерть, але ж жінка хворіла… Так виходить, що і лікарі нічого конкретного не могли сказати. Інші спеціалісти нам казали, що навіть якби це гіпотетично було отруєння, то розтин його би не показав», — розповідає родичка покійної.
З набуттям чинності Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті лікарі «швидкої» зобов’язані повідомити міліцію про факт смерті. Відповідно до п. 2 цього Порядку, до приїзду працівника міліції або прокуратури їм забороняється порушувати обстановку за місцем знаходження трупа, переміщати його, ініціювати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих, видавати лікарське свідоцтво про смерть. Але згадаймо випадки, коли людині зле й часом довго доводиться чекати на медиків. Що тоді казати про приїзд до покійників. Як пишуть у виданні «Високий замок», «ще гірше почуваються рідні померлих у селах. Уявіть, що якийсь дідусь чи бабця відійшли у кращий світ о другій годині ночі. Маєте викликати лікарів. Десь години за три вони, дасть Бог, приїдуть і зателефонують дільничному інспекторові міліції, який один на три села. Поки той одягнеться, заведе свій мотоцикл… Весь цей час ви не матимете змоги навіть закрити небіжчикові очі».
Якщо провести паралель із Ужгородом, то у нас, наприклад, на 45% не вистачає карет «швидкої допомоги». В Ужгородській станції швидкої допомоги підтверджують, що до приїзду лікарів та міліції чіпати тіло не можна. Джерело з місцевої «швидкої» каже, що констатація смерті не займає багато часу — хвилин 10, доїзд займає хвилин 15, якщо є вільні бригади. Може бути і півгодини, позаяк такі виклики не вважаються терміновими.
ПОКАЖІТЬ МЕНІ СУДМЕДЕКСПЕРТА, ЯКИЙ БЕРЕ ГРОШІ
На місці смерті працюють лікарі, опергрупа та судмедексперт. Саме міліціонери з судмедекспертами визначають, чи везти тіло на розтин. Від початку дії нового Порядку було дуже багато непорозумінь, через що було багато розтинів. Про це «РІО» повідомили у Закарпатському обласному бюро судмедекспертизи.
«Я вважаю, що з початку дії наказу 60 % із цих розтинів узагалі можна було не робити (йдеться про віковий ценз та хронічні захворювання. — Ред.). Наразі наказ відшліфували. Судмедексперт виїжджає зі слідчим, вони дивляться меддокументацію, дають дозвіл не робити розтин і просто направляють тіло на зберігання», — коментує начальник Закарпатського обласного бюро судмедекспертизи Ярослав Товтин.
Наш експерт вважає, що у Постанові є певні моменти, які варто було би відредагувати. За його словами, можна було би упустити обмеження у віці до 50 років і не направляти на розтин всіх, хто перебуває на диспансерному обліку. Але загалом каже, що ця постанова хороша, бо до цього були випадки, коли взагалі не робили розтин. Звісно, в Ужгороді було багато полеміки щодо виїзду на місце смерті опергрупи. Та чи потрібно стільки дій у маленькому місті?
«Загалом це хороша практика саме для великих міст України, адже під цієї егідою викрили багато вбивств», — зазначає пан Товтин.
Окреме питання до закарпатських судмедекспертів — фінансове. Як ми вже повідомили, українські ЗМІ пишуть, що у різних регіонах України за розтин неофіційно беруть 1500 гривень. Крім того, доводиться платити за зберігання тіла. Ярослав Васильович такі цифри спростовує, водночас зазначає, що за всіма, хто може взяти гроші, не встежиш.
«Про півтори тисячі гривень нічого не знаю. Все безкоштовно. Так, навколо цього всього крутяться люди, можливо, хтось хоче нагріти руки. Мені неодноразово телефонували знайомі, мовляв, що це в нас холодильник платний. А я і кажу, що в нас усе безкоштовно. Але ж ми не можемо за кожним встежити, хто бере гроші», — наголошує начальник бюро.
Пан Ярослав знає, що в Ужгороді ширяться чутки про півтори тисячі гривень, однак не розуміє, чому всі стрілки переводять саме на судмедекспертів. Ба, більше, подейкують і про оплату зберігання трупів.
«У нас усе дуже строго. Я сказав колективу, що якщо матиму інформацію, що хтось із них взяв, то одразу заява про звільнення. Нехай мені покажуть того, хто брав гроші. Люди не хочуть розповідати, хто взяв від них гроші і скільки», — акцентує пан Товтин.
Закарпатське бюро фінансують, звісно, цих грошей замало, тому його начальник припускає, що у майбутньому буде госпрозрахунковий рахунок та офіційно затверджений цінник ритуальних послуг. Тим паче, багато обласних бюро по Україні вже мають таку практику.
«Хоча у нас є розрахункові рахунки за експертизою складності. Наприклад, раптова смерть — одна ціна, робота у вихідні дні — інша ціна. Експертиза складності ІІ або ІІІ категорії — це також інша ціна. Але ми намагаємося робити все безоплатно. Якщо насильницька смерть чи невідома причина смерті, то робимо розтин і в неділю та безкоштовно», — розповідає головний судмедексперт.
РОЗТИНІВ СТАЛО НА 75% БІЛЬШЕ
З усіма нововведеннями роботи у всіх причетних побільшало. Вочевидь, найбільше доводиться пітніти саме судмедекспертам. Цікаво, як їм вдається впоратися з таким навантаженням. У березні 2012 року здійснили 70 розтинів, у березні 2011 року їх було 40. Всього за неповний квартал цього року було 405 виїздів на місце смерті, це більше ніж торік. Станом на 20 березня 2012 року всього дослідили 274 тіла. Це йдеться про Ужгород, Перечин, Ужгородський район, Перечинський та Великоберезнянський райони.
«У нас за один робочий день можна дослідити три-чотири трупи. Ось учора були 2 розтини. До цього наказу було десь 2 трупи на тиждень», — інформує Ярослав Васильович.
Також нарікають та переводять стрілки у бік міліціонерів. Мовляв, саме від них залежить, кому робити розтин.
«Слідчий не самостійно приймає рішення, а спільно зі судмедекспертом. У нашій області не було випадків, коли слідчі категорично й безпідставно наполягали на розтині трупа», — спростовує начальник відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області Олег Черленяк.
На тезу про «60 % непотрібних розтинів» слідчий каже, що йому це не відомо. Він наголошує, що всі дії узгоджуються колегіально слідчим та експертом.
До слова, за 2 місяці поточного року, за інформацією О. Черленяка, по області зафіксовано 1552 виклики на місце смерті.
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА
Звісно, додалося складнощів, роботи відповідним експертам, а родичі померлих, крім свого горя, ще й мають бюрократичні питання вирішувати. Ми провели опитування на сайті Rionews і запитали в читачів, як вони ставляться до обов’язкового розтину після смерті вартістю 1,5 тисячі гривень. 64,7% опитаних відзначили, що це чергове здирництво від президента Януковича. 21,6 % вказали, що «це знущання над покійним». 11,8% проголосували за варіант «Для чого робити розтин 85-річній бабусі?». 2% переконані у варіанті «звісно, нехай роблять! Треба знати точну причину смерті». І ніхто не проголосував за відповідь «влада знає, що робить». За 2 дні проголосували 50 читачів.
Якщо торкнутися законодавства, то відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» всі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті, що може бути виражене у згоді чи незгоді на проведення патологоанатомічного розтину.
Дехто вважає, що погано щось робити з тілом після смерті. Церква каже: закон є закон. У коментарі «РІО» римо-католицький священик отець Роман наголосив, що головне дбати про спасіння душі…
Евеліна Гурницька