Вимоги до виконавчого документа
Державна виконавча служба Головного управління юстиції у Закарпатській області інформує…
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Згідно до Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції №512/5 від 02.04.2012, передбачені вимоги до виконавчого документу:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування для юридичних осіб (повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи) або прізвище, власне ім’я та по батькові за наявності (ім’я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім’я та прізвище, а у свідоцтві про народження – імена батька та матері) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
Вищевикладені ідентифікуючі дані вкрай необхідні державному виконавцю не з формальних підстав, а для вжиття заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, – неупереджено, своєчасно, повно. Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Зокрема, реальна практика процесу примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) свідчить про непоодинокі випадки ненадання відповідними реєструючими право власності органами (ДАІ, БТІ, держтехнагляд, держкомзем, адресне бюро, тощо) інформації про наявність зареєстрованого за боржниками майна саме через відсутність певних ідентифікуючих ознак фізичної/юридичної особи. Наприклад, є випадки інформування відповідним органом бюро технічної інвентаризації існуючих в певній місцевості осіб, у яких повністю співпадає ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), при чому за кожною такою особою зареєстроване певне нерухоме майно.
Держаному виконавцеві за таких обставин неможливо визначити, яке майно належить боржникові за певним виконавчим провадженням, а яке майно належить іншій особі, яка не є боржником, і арешт такого майна призведе до порушення прав інших осіб.
Саме за наявності у виконавчому документі такої ідентифікуючої ознаки фізичної/юридичної особи-боржника (стягувача) можливе прийняття правильного, законного та своєчасного рішення, наприклад проведення арешту майна, його опису, оцінки й реалізації, встановлення точного місця реєстрації.
Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника., унеможливлює накладення арешту на майно боржника у Єдиному реєстрі електронних заяв, що в свою чергу тягне за собою неможливість забезпечити виконання.
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.
3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
4. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про відкриття виконавчого провадження.
Н.В. ПАНОВА, начальник управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області
