Закарпаття: Літніх і немічних людей виганяють із Колочави

[Total: 0    Average: 0/5]

Районні чиновники вирішили, що спеціалізований центр у гірському селі більше не потрібен.

Люди звернулись за захистом до народного депутата Олександра Кеменяша.

91-річна Марія Іваниш зі села Колочави майже не рухається – через свій вік вона просто лежача. Микола Шегда зі села Запереділля паралізований, сам себе не обслуговує – без допомоги соціальних працівників обійтись не може.

Загалом, таких людей, що на старість потребують опіки держави, сьогодні у міжгірській Колочаві є дев’ятеро. Усі – мешканці Міжгірщини. Вони перебувають у соціальному закладі, який працює в селі вже 6 років.

Нещодавно працівники і утриманці закладу одержали від районної влади неофіційне повідомлення, що центр збираються закрити.

Для людей центр, попри недоліки, став рідним домом – іншого вони просто не мають

Міжгірський територіальний центр для обслуговування одиноких та непрацездатних громадян – класична установа, такі функціонують у багатьох містах України. В основному ці центри перебувають на балансі місцевих рад. Туди люди потрапляються за направленням місцевих управлінь соцзахисту. У селі Колочаві, як уже згадано, 6 років працює стаціонарне відділення Міжгірського терцентру. Відділення розраховане на 20 місць, нині там зайнято 9 ліжок.

І ось виявилося, що в Міжгірській РДА зібралися цей заклад закрити. Під час відвідин закладу відразу впадає в око, що там би не завадив ремонт. Старі вікна, двері, меблі, радянські ліжка – все це навіює сторонній людині не найкращі відчуття. Втім, утриманці закладу на це не зважають – іншого дому вони просто не мають. Та й звикли вони вже тут.

Тому 61-річного Віктора Вишневського, котрий живе у центрі вже 4 роки, новина про закриття закладу просто привела у стан шоку. «Ставлення до нас тут нормальне, умови людські, претензій до працівників закладу немає, – зазначає пан Вишневський. – Я не розумію, кому ми заважаємо. Я родом із Міжгір’я. Так склалося, що втратив квартиру, – мені тепер нема куди піти».

Євдокія Рубець, багаторічна мешканка центру, плачучи розповідає, що і рада би піти додому, до своєї доньки, але та – сама інвалід, глухоніма, тож не зможе за нею доглядати. А ще Євдокія Рубець не хоче, аби її донька бачила, як вона помре…

82-річна Олена Савка у закладі перебуває вже 4 роки. Як і інші, вона здивована, чого всі ці 4 роки все йшло нормально, а тепер від влади ось така новина…

«Документів про закриття нам так і не показали, – зазначає працівниця закладу, медсестра Ірина Стець. – Втім, із району попередили про закриття найближчим часом».

Працівники закладу додають, що останнім часом до закладу зачастили і всілякі перевірки. З останніх – пожежники та санепідемстанція. Вони сповістили, що в територіальному центі є суттєві порушення і тому його треба закрити.

У санстанції кажуть: площі у соццентрі нестандартні

У Міжгірській санепідемстанції автору матеріалу підтвердили наявність претензій до відділення. Як пояснив в. о. головного санітарного лікаря району Віталій Попович, наприкінці 2011 року його підлеглі перевірили заклад. Виявили два основні порушення: вода не відповідає стандартам; житлова площа на одного пацієнта не така, як вимагають норми. Вже у травні цього року санепідемстанція знову навідалася до Колочави. Порушення щодо води виправлено, а от щодо площі – ні. Згідно з нормою, на одного пацієнта має припадати близько 7 квадратних метрів. У колочавському стаціонарному центрі цього немає.

«Треба або зменшити кількість пацієнтів, або розширити площу. Це основна наша вимога», – констатує головний санлікар району.

Якщо порушення не буде виправлено, санепідемстанція дійсно може призупинити роботу центру.
Тож наступний крок тепер логічно має бути за управлінням соцзахисту населення Міжгірської РДА. Саме цій структурі підпорядковане колочавське відділення терцентру. Запитання до керівниці управління – Наталії Маркович дійсно є. Перш за все: чи збираються взагалі в РДА виділити гроші на усунення порушень, які виявила санепідемстанція, і якщо заклад справді закривають (а офіційного повідомлення про це так і не було), то куди переселять його мешканців?

На жаль, нам не вдалося поспілкуватися з чиновницею – на час нашого візиту до управління її не було на місці. Не вдалося й додзвонитися до неї ні на мобільний, ні на стаціонарний телефони.

Працівники та утриманці закладу, тим часом, однаково занепокоєні майбутнім. Перші бояться втратити роботу, другі – людей, які за ними доглядають і до яких уже звикли.

 

 

 

 

 

 

 

Днями, аби вияснити всі обставини, до Колочави навідався і народний депутат від БЮТ Олександр Кеменяш. Він зустрівся з колективом і пацієнтами, вони детально розповіли йому ситуацію, що склалася.

«Тут є чиєсь приховане бажання ліквідувати цей заклад, – констатував після візиту Олександр Кеменяш. – Яка причина цього, я наразі сказати не можу. Якщо причина ліквідації – недотримання санітарних і пожежних норм, то тоді виникає запитання: а де були ці служби протягом 6 років, які функціонує заклад? Якщо ж причина закриття якась інша, то тут треба втрутитися депутатському корпусу районної ради і, можливо, навіть обласної. Це ж не ліквідація якогось автопідприємства чи господарської структури. Це – соціальний заклад.

Хтось подумав, де ті люди, яких звідси виселять, будуть перебувати? А що буде з тими працівниками, яких звільнять? Ніхто конкретно нічого не роз’яснив. Можливо, і є якісь аргументи, щоб закрити заклад, але їх ніхто не знає. Наскільки мені відомо, тепер позиція райради – виділити гроші для реконструкції якогось іншого будинку під соцзаклад. Але така реконструкція потребує у рази більше грошей, ніж реконструкція теперішнього приміщення».

Олександр Кеменяш узяв це питання на контроль і пообіцяв направити відповідне звернення до голови Закарпатської ОДА.

«Будемо розбиратися, будемо залучати представників влади. Побачимо, чим це завершиться, – каже Олександр Кеменяш. – Моя точка зору: перед тим, як ухвалювати рішення про ліквідацію таких закладів, треба дуже детально вивчити доцільність цього, і не лише економічну, а й соціальну».

Хворих повезуть до Виноградова?

Як стало відомо з неофіційної інформації, міжгірська влада таки надумала створити територіальний центр для одиноких та немічних людей в іншому селі – Ізках. Однак приміщення там потребує повної реконструкції. У ньому колись розміщувався м’ясний цех. Грошей же на таку реконструкцію в РДА немає, тож там чекають на субвенцію з обласного бюджету. А на час, поки роботи зробляться (невідомо коли), пацієнтів із Колочави планують повезти… до Виноградова.

Цікаво, чи витримають лежачі хворі такий переїзд? Інший аспект: а чи будуть могти родичі утриманців, у кого вони ще є, навідуватися до них не у своєму районі, а в іншому – у зовсім іншому куточку області? Відповідей на ці запитання поки що немає.

Тим часом, поки Міжгірська РДА не оприлюднила свою точку зору щодо можливого закриття терцентру, районом ходять різні чутки про істинну причину такого наміру.

Одні кажуть, що на приміщення територіального центру в туристичній Колочаві хтось «поклав око». Інші твердять, що певні політики району хочуть показати, що вони реально все контролюють на Міжгірщині і якщо вони вирішили кудись перенести якийсь заклад, то так і буде. Тільки районні чиновники не кажуть, чим перед ними завинили прості міжгірці, котрі страждають від такого «покращення».

Михайло СОЙМА

nedilya.net

 

 

 

Comments are closed.