Українців після виборів чекає значне подорожчання комуналки
Депутати прийняли закон, який повністю змінює принцип ціноутворення на послуги комунальних підприємств. Тож як це вплине на комунальні тарифи?
В кінці липня Верховна Рада прийняла законопроект № 10338, яким уряд запропонував внести зміни в закон “Про природні монополії”.
Даний документ передбачає перехід на нову систему регулювання монопольних ринків. Зокрема, мова йде про відхід від існуючої методики тарифоутворення. Натомість природним монополістам пропонується формувати ціни на свої послуги з урахуванням прибутку на інвестований капітал.
Iншими словами, підприємствам дозволили закладати в тарифи вартість ремонту і заміни обладнання. В першу чергу дані зміни торкнуться природних монополістів у сфері ЖКГ – постачальників електрики, газо -, тепло-та водо-постачальних підприємств.
Європейський досвід
Методика стимулюючого регулювання тарифів, яку припускають поправки до вищезгаданого закону, давно і успішно застосовують у країнах Європейського Союзу. Цей принцип утворення тарифів вперше був застосований у Великобританії і отримав назву Regulatory Asset Base (регульована база капіталу). На простому прикладі це виглядає так: інвестор (підприємство) проводить модернізацію обладнання, і закладає вартість проведених робіт у тариф. Тарифи щорічно переглядаються (враховується інфляційні процеси). Протягом 30-35 років підприємства повинні окупити вкладення.
Такий підхід дійсно виявився ефективним у країнах ЄС – якість послуг, що надаються монополістами, там набагато вище, ніж в Українi. Так, наприклад, жителі багатьох європейських держав можуть спокійно пити неочищену воду прямо з-під крана, а такі стандартні для українців неприємності як відключення води, електрики і перебої з поставками тепла там і зовсім прирівнюється до НП національного масштабу. За такі похибки там монополісти виплачують споживачам чималу компенсацію.
Правда, таке задоволення і коштує набагато дорожче – в середньому тільки за одну електрику європейської стандартної сім’ї доводиться платити в місяць 100-150 євро (і це при серйозної економії), за воду – ще 70-100 євро. Сума за опалення може і зовсім виявитися захмарною (втім, це тільки в північних країнах, де зими холодніше українських) – 200-250 євро на місяць.
“До таких показників європейці йшли довгі роки. Тарифи звичайно високі, але вони економічно виправдані, у підприємств немає таких серйозних проблем як у їхніх українських аналогів”, – каже Тетяна Бойко, експерт з питань ЖКГ та голова Товариства співвласників багатоквартирних будинків.
Діряві мережі
Розробники українського законопроекту впевнені, що європейський підхід до утворення тарифів сприятиме поліпшенню якості послуг, що надаються споживачам комунальними підприємствами. За офіційними даними основні фонди природних монополістів зношені більш ніж на 60%. Щодня на підприємствах відбувається 5-8 аварій в день. Експерти на весь голос пророкують українським комунальним системам глобальну катастрофу. І це вже відбувається – досить згадати обледенілий Алчевськ і маленьке містечко Донецької області Родинське, вибух газопроводу в Ужгороді та інші, не менш резонансні подii.
За оцінками експертів на модернізацію підприємств ЖКГ потрібно не менше 100 млрд доларів. Таких грошей немає ні в самих підприємств ЖКГ, ні в держбюджеті. Нинішні тарифи лише на 60% покривають собівартість вироблених послуг. Тобто підприємства працюють собі в збиток.
“Основним недоліком є те, що при регулюванні суб’єктів природних монополій використовуються витратні методи, які стимулюють компанії до нарощування витрат. Оскільки при перегляді тарифів на послуги, що надаються суб’єктами природних монополій, за базу приймаються витрати попереднього періоду, всі неефективні витрати, включені під час попередніх переглядів, зберігаються і з кожним переглядом тарифів їх частка в сумарних витратах зростає”, – зазначає Володимир Макуха, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості.
Також, за його словами, суттєвою вадою діючої системи регулювання природних монополій є те, що існуючі тарифні методології не забезпечують повного покриття економічних витрат, пов’язаних із здійсненням регульованої діяльності, зокрема, в більшості з них не передбачається нарахування прибутку на інвестований капітал.
Підвищення не уникнути
Єдиний вихід запобігти комунальному колапсу – створити стимулюючі умови для природних підприємств. На думку розробників законопроекту № 10338 – нові поправки до закону “Про природні монополії” дозволять вирiшити складну проблему в ЖКГ.
“Прийняття проекту, на думку суб‘єкта права законодавчої ініціативи, створить умови для переходу від витратних до стимулюючих методів регулювання суб‘єктів природних монополій, що дозволить суттєво покращити їх фінансовий стан та підвищити їх інвестиційну привабливість. З іншого боку, споживачі також мають отримати вигоду від переходу до стимулюючого регулювання, оскільки компанії отримують стимули для скорочення неефективних витрат і підвищення якості надання послуг”, – вважає Василь Борденюк, керівник Головного науково-експертного управління КМУ.
Однак включення інвестиційної складової потягне за собою збільшення тарифів.
“У новий опалювальний сезон ми швидше за все увійдемо з підвищеними тарифами. Їх підвищать відразу ж після виборів до парламенту. У держави просто немає іншого виходу – адже iй потрібно буде якось скоригувати бюджет” Нафтогазу “. Економіка країни в дуже важкому становищі, грошей в Українi немає, тому ставку в стабілізації ситуації в ЖКГ зроблять в тому числі і на зростання тарифів “- каже Павло Розенко, експерт Центру Разумкова.
Враховуючи нинішні розцінки на послуги ЖКГ, ціни зростуть, як мінімум, у 1,5-2 рази. Наприклад, опалення квартири площею в 65 м кв може подорожчати до 1300-1600 гривень на місяць. Виросте в ціні і електрика – приблизно на 10-15%, серйозно мають зрости і тарифи на водопостачання та водовідведення. Адже саме ці підприємства потребують серйозної реконструкції.
Правда, поки це лише теоретичні припущення. Насправді величину, на яку зростуть тарифи поки неможливо прорахувати.
Кореспондент ТСН.ua за основу розрахунків взяв величину, яка потрібна тарифам для того, щоб вийти на економічно-обгрунтований рівень. Від чого будуть відштовхуватися у своїх підрахунках монополісти передбачити складно. Сам же законопроект з цього приводу поки що не дає жодних роз’яснень. Більш того, в ньому не вказана навіть максимальна величина інвестиційної складової – тобто в тариф можуть закласти заміну труб вартістю в 100 тис гривень, так і глобальну заміну, наприклад, насосного обладнання, вартість якого декілька мільйонів доларів. Звичайно, це вiдобразиться на вартостi тарифiв.
Втім, до осені українські політики навряд чи ризикнуть підвищувати тарифи для населення. “Комунальні підприємства залишаються заручниками політики – нам не затвердять підвищення тарифів до виборів”, – вважає співробітник одного з комунальних підприємств.
Підприємства дійсно не самостійні у вирішенні питання про перегляд тарифів- з минулого року тарифи на тепло і воду стверджують в Національній комісії держрегулювання тарифів у сфері житлово-комунальних послуг. Тарифи на електроенергію завжди стверджувала Національна комісія регулювання енергетики (НКРЕ).
Однак після виборів тарифи, швидше за все, будуть рости. Адже збільшення тарифів на послуги ЖКГ – це ж ще одна з основних вимог МВФ в питанні надання траншу Україні.
