В СБУ «відшили» закарпатського журналіста, який прийшов за інформацією про контрабандний тунель
Зі мною трапилася подія, якої й не пригадаю. За дорученням редакції мав підготувати інформацію про те, що нового з’явилося в розслідуванні справи про контрабандний тунель через українсько-словацький кордон.
Щоб отримати інформацію з перших вуст і не повторювати в своїй газеті вже відомого, звернувся до управління СБУ в Закарпатській області. Цілком логічний крок, адже питання – в компетенції саме цієї установи.
На прохідну, де стоїть «вертушка», підійшов о 11.45. Черговий дізнався про мету мого приходу, доповів начальнику управління Василю Дмитровичу Сітару.
– Почекайте 10 хвилин, за вами спустяться, – повідомив мені черговий.
Радий, що скоро матиму більше відомостей про злісних контрабанднистів, я став очікувати.
Пройшло 15 хвилин, я вже й дислокацію поміняв, вийшовши на подвір’я. Коли ж повернувся досередини, то дізнався: «За вами ще не приходили. Мабуть, там нарада».
Через наступних чверть години я знову нагадав про себе. Сказавши, що про мене, мабуть, забули, почув від чергового: «Не хвилюйтесь, ми люди військові, у нас ніхто нічого не забуває».
Ще через якийсь час той самий черговий уже нічого не говорив, лише ніяково повідомив: «Про вас я доповідав тричі…»
З управлівння виходили десятки пристойно вдягнених і енергійних людей, молодих і літніх, заклопотаних і не дуже, але за журналістом – жодного.
Так погралися в кішки-мишки аж до обідньої перерви. Після того зрозумів: ніхто там, нагорі, не збирається зі мною розмовляти, лише чекають, коли ввірветься терпець.
Останній, контрольний підхід до «вертушки» я зробив о 13.30, після чого остаточно розпрощався з надією отримати будь-які відомості. Від мене без пояснень вкрадено майже дві години!
Додержання даного слова – ознака честі людини, а пунктуальність і точність – неодмінна ознака професіоналізму працівника. Де це все поділося в роботі такої установи як СБУ, не беруся судити. Залишається думати, що інформацію зі слідства надто вже пильно бережуть.
Незрозуміло лише, чому надсекретність не застерегла від нечуваної на євротеренах контрабанди, яка здійснювалася тунелем за кілька кілометрів від правоохоронної установи в Ужгороді.
Василь Бедзір, журналіст, голова Ужгородської міської організації ВПС «Незалежна медіа-профспілка України»