Василь Ковач: «Переможе той, за ким однодумці, товариші та добрі справи»
У всіх на слуху сьогодні слова «вибори», «народний депутат». Врешті-решт, навколо права носити це звання і обертається діяльність політичних сил та конкретних кандидатів.
Поганого в цьому нічого нема, бо парламент на те й існує, щоб змогли громадяни через своїх обранців висловлювати своє бачення, інформувати про свою позицію до всього, що відбувається в суспільстві і, головне, бути певними, що делегована від їх імені особа не відвертатиметься від негараздів виборців, намагатиметься робити все, щоб вони були спокійні за своє майбутнє.
Щоб стати народним депутатом – не всі методи підходящі. Сучасні PR-технології, якими поспішають озброїтися і на які покладають неабиякі сподівання, тим і цікаві, що майже непередбачувані. Особливо в наших, за деякими твердженнями, не надто цивілізованих умовах. Та очевидним є те, що найрезультативнішим методом впливу на виборця є реальна робота кандидата. Це швидше про синицю в руках, аніж про журавля, який високо в небі. Саме тому розмову із кандидатом у народні депутати України по 68 закарпатському одномандатному округу Василем Ковачем розпочали із справ конкретних.
– Василю Іллічу, Вас неодноразово обирали депутатом обласної ради. Це прояв довіри, який у першу чергу свідчить про серйозну роботу в окрузі. Разом з тим Ви прийняли рішення і сьогодні балотуєтесь до парламенту. Навіщо?
– Як депутат обласної ради трьох скликань відчуваю свою особисту відповідальність за ті справи, які розпочав і не зміг завершити від не залежних від мене причин. Переконаний, що на державному рівні більш успішно зможу вирішувати ті проблемні питання (а їх на сьогодні вистачає) та ще більше допомогти своїм землякам.
Депутатська діяльність в обласній раді – це відповідальність. Робота у Верховній Раді України – відповідальність значно більша. Але я ніколи не боявся брати на себе відповідальність.
Для мене Ужгород та Ужгородщина – це не намальований на карті округ, а моя батьківщина, мій дім, перед яким маю зобов’язання.
– Розкажіть, з чим ідете сьогодні до людей, які основні тези Вашої передвиборчої програми…
– Програма носить назву «У вищий законодавчий орган – заради інтересів громади». Думаю, це багато про що говорить. Вважаю, що мандат депутата Верховної Ради України не може бути самоціллю. Головне завдання народного обранця – послідовно відстоювати і захищати у першу чергу інтереси кожного окремо взятого виборця, громади, суспільства.
Знаю, що сьогодні напрацьовано і прийнято чимало хороших законів, які з різних причин не діють. І головна причина – у відсутності механізму їх реалізації. Тому своїм завданням, якщо потраплю до парламенту, бачу сприяти тому, аби ці закони запрацювали.
Що стосується конкретно роботи в окрузі, то спрямую її найперше на відстоювання постійних бюджетних надходжень на буденні потреби міста Ужгорода та Ужгородського району, покращення якості енергозабезпечення населених пунктів, забезпечення населення якісним водопостачанням тощо.
– Чи вдалося Вам реалізувати свою передвиборчу програму обласного депутата?
– Позитивних результатів чимало. Вдалося вирішити чимало проблемних питань в освітній галузі Ужгородського району, зокрема з поточними ремонтами та покращенням обладнання. По можливості допомагаю і дошкільним закладам, і ФАПам, і закладам культури, і спортивним організаціям та організаціям інвалідів і ветеранів, церковним громадам різних конфесій (як відомо, кожен депутат обласної ради має свій депутатський фонд – Автор).
Проблема водопостачання. Вона актуальна не тільки для Ужгорода, а й для багатьох сіл. Приміром, питання реконструкції водопровідних мереж с.Холмок включено в обласну програму «Питна вода» і майже 300 тисяч гривень на ці потреби надійдуть уже до кінця цього року. Над розв’язанням подібної проблеми працюємо і Коритнянах. Перераховувати можна довго, однак не хочу, щоб це виглядало як похвала самому собі. Єдине, що скажу – мені не соромно іти до своїх виборців, я готовий прозвітуватися у кожному населеному пункті свого округу.
– Які проблеми нагальні для обласного центру, на Вашу думку?
– Проблем багато. Насамперед назву таке: зношення системи водопостачання та водовідведення, а відтак проблема із забезпеченням населення якісною питною водою, недостатнє фінансування дошкільних закладів, загальноосвітніх закладів та закладів позашкільної освіти, поганий стан доріг – якщо центральними вулицями більш-менш можна проїхати, то в дворах багатоквартирних будинків та на значній кількості вулиць у приватному секторі ситуація не така приваблива.
Турбує також питання наповнення бюджету, порядок передачі споруд житлових будинків на баланс ОСББ та фінансування перших ремонтів, діяльність комунальних підприємств і їх фінансовий стан. Перелік можна продовжувати. Хоч зроблено багато, але ще більше залишається зробити. Хочу зауважити, що багато з перерахованих проблем потребують вирішення не тільки в Ужгороді, а й у районі.
– Що вважаєте найбільш важливим у період виборчих пристрастей?
– Передусім – дотримуватися політичної культури ведення передвиборчої боротьби. Тобто має зберігатися порядність між кандидатами. Кожен повинен реально зважувати свої сили у виборчій кампанії і дивитися на себе очима народу, а не власними. Себе всі бачать тільки з позитивного боку, забуваючи, що є ще й негативний. Дуже прикро, що забувається відома біблійна істина «В чужому оці бачить скалку, а у своєму не помічає колоди».
Вибори пройдуть скоро, а з людьми доведеться жити і працювати, тому не варто направо і наліво роздавати обіцянки, а після 28 жовтня в один момент забути їх.
– Що найбільше цінуєте в людях?
– У колег – відповідальність та надійність. У друзях – розуміння твого внутрішнього стану, вміння слухати, а при необхідності – дати пораду.
– Від чого залежить успіх?
– Від цілеспрямованості, ініціативи, терпіння, інтуїції. Хоча не виключаю фактору везіння. Але фортуна, як на мене, більше прихильна до наполегливих та працьовитих.
– На Вашу думку, народний депутат сьогодні це…
– …людина компетентна, порядна, які відстоюватиме інтереси свого округу.
– Як перемогти на виборах?
– Рецепту немає (сміється). Переможе той, за ким однодумці, товариші та добрі справи.
– Чи готові Ви, якщо станете народним депутатом, систематично звітувати перед виборцями про роботу?
– Сьогодні виборці вперше за останні 10 років зможуть обирати депутатів не тільки за партійними списками, а й у мажоритарних округах. Тому переконаний, що депутат-мажоритарник несе персональну відповідальність за свої дії перед своїми виборцями. Не бачу жодної проблеми у тому, щоб зустрічатися з виборцями. Протягом багатьох років я щодня спілкуюся зі своїми виборцями – чи то під час поїздок по округу, чи тоді, коли люди приходять до мене на прийом. Переконаний, якщо буде результат – депутату буде не соромно зустрічатися з виборцями. А на результат працювати потрібно, раз ти дав обіцянку.
Довідка
Ковач Василь Ілліч народився 10 червня 1956 р. у с.Пацканьово Ужгородського району. У 1986 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. Трудову діяльність розпочав у 1975 р. після закінчення навчання у Свалявському політехнікумі, працюючи електромонтером у радгоспі «Червона зірка» с.Кібляри Ужгородського району. Із червня 1977 р. працює у системі енергетики Закарпаття, пройшов шлях від електромонтера до генерального директора ПАТ «Закарпаттяобленерго». «Заслужений енергетик України». Разом з дружиною Яриною виховали двох дітей: сина Сергія та доньку Іванну.
Михайло СОЙМА, газета “НЕДІЛЯ”
