Закарпатські віруючі відзначають молитвами – Успіння Пресвятої Богородиці
Закінчився Успенський піст, і сьогодні, 28 серпня (15 серпня, за старим стилем) православні зустріли один з 12 великих свят – Успіння Пресвятої Богородиці.
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії – свято, що зберігся з давніх часів. У Візантії свято це відзначали повсюдно ще в IV столітті, про що зберегли пам’ять давні твори. 15 серпня, здобувши перемогу над персами, візантійський імператор Маврикій побажав зробити цей день загальноцерковним святом. Таким і стало Успіння Богоматері з 595 року. До цього часу Успіння святкували у різний час: хто в серпні, хто в січні. Загальний свято Успіння остаточно встановився на 15 серпня в більшості західних і східних Церквах тільки в VIII-IX століттях.
Метою даного свята служило прославляння Богоматері, Її Успіння. У IV-V вв. до цієї основної мети додалася ще одна – викриття омани єретиків, що піддавали сумніву гідність Богоматері, які заперечували людську природу Пресвятої Діви, а також заперечували Її тілесну кончину.
Після Вознесіння Христа Богоматір жила у апостола Іоанна Богослова або в його батьківській хаті біля гори Оливної. На місці будинку Богослова зараз розташовується католицький храм Успіння. На місці Успіння варто ложе з каменю із зображенням Пресвятої Діви. З цієї гори Сіон тіло Богоматері апостоли несли в Гетсиманський сад для поховання. Над гробницею вибудувана полупещерная церква. Труну Пресвятої Діви є невеликою каплицю, яка відокремлює вівтарну частину храму. Престол – плита над ложем Богоматері. За труною встановлена чудотворна Єрусалимська ікона Божої Матері. Багато прочан відвідують ці святі місця.
Віруючі переконані, що дійти до істини вірування неможливо без шанування Богородиці. І почитати Її слід не тільки в свято Успіння. Своїми словами, молитвами і навіть своєю присутністю Матір Божа вірувала в Християнську Церкву.
Свято великий тим ще розумінням, що смерть святих не таїть нічого страшного, але примножує їх славу і забезпечує повне входження в Царство Боже. І недовгий сон Богородиці дозволяє назвати це свято не днем вмирання, а вдень Успіння.
Успіння вважають святом загальної надії на можливу майбутню допомогу Богоматері в важкий час, коли вже ніхто не в силах буде надати допомогу.
