У духовно-просвітницькому центрі Проніна відбувся вечір пам’яті отця Василія Росохи
З благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського у Духовно-просвітницькому центрі імені архімандрита Василія (Проніна), що у Перечині відбувся вечір пам’яті присвячений роковині смерті благочинного Перечинського району – протоієрея Василія Росохи.
Ініціатором проведення вечору стало Перечинське молодіжне братство імені архімандрита Василія (Проніна).
Вечір пам’яті, як і годиться розпочався з молитви за отця Василія. На кладовищі, розташованому поруч з Свято-Миколаївським храмом Перечина присутніми священиками була відслужена заупокійна літія.
Далі всі зібралися у Духовно-просвітницькому центрі імені архімандрита Василія (Проніна). Вечір пройшов у теплій, домашній обстановці. Старше духовенство – благочинний Великоберезнянського району – протоієрей Василія Ковач, настоятель Свято-Миколаївського храму в с. Чорноголова – протоієрей Михаїл Кміть, благочинний Перечинського району – протоієрей Володимир Грицько, мер міста М.І. Гуранич, діти покійного – Світлана та Ангеліна, всі друзі отця Василія щирими і теплими спогадами перенесли всіх присутніх у часи коли ще жив отець Василій.
Народився майбутній священик у селі Нижній Бистрий Хустського району 24 грудня 1957 року.
У пам’яті не лише дубриничан, але й всіх людей, яких доля звела з цим пастирем залишилися найкращі спогади та теплі відгуки про цього пастиря. На його лиці постійно сяяла усмішка, яка випромінювалася на всіх оточуючих людей. Завдяки молитвам та пастирській опіці автор цієї замітки, вперше в житті, прийшов і перейшов поріг храму. Саме завдяки тим першим урокам, які отець Василій нам давав ми, тоді ще малі, наче материнське молоко всмоктували та навчалися Божим заповідям. Пам’ятається, як батюшка завжди їздив з прихожанами Свято-Успенського храму до сусідніх сіл на престольні свята і ніколи не забував про нас. Буває скаже: „Сідайте хлопці в машину, сьогодні ми їдемо в Смерекову на Михайля”. Радості не було кінця…
Взагалі, священик Василій Росоха був тим пастирем, про якого пише апостол Павел, він був „всім для всіх, щоб вони спаслися”(1Кор. 10,33). Та увага, яку він приділяв людям, була просто невичерпна. Часом складалося враження, що це не отець Василій, а якийсь психолог. Він знав з кожним говорити на мові співбесідника. Він знав проблеми кожної сім’ї в селі, тому й знав тон на якому потрібно розмовляти з людьми. Спілкування з цим пастирем приносило одне задоволення й спокій душі.
Відійшов до Господа протоієрей Василій Росоха 26 червня 2002 року. На його похорони з’їхалася вся Ужанська долина й на той час половина священства Закарпаття (понад 70 священиків) на чолі з єпископом Мукачівським і Ужгородським Агапітом (Бевциком).
Похоронений разом з матушкою біля рідного Свято-Миколаївського храму в м. Перечин.
Наша пам’ять про цього великого пастиря ніколи не згасає! Нехай Господь упокоїть душу цього священика у Своєму світлому Царстві Життя.
