Карпаторуські Святі. Чи шануємо ми їх належним чином?
Милістю Божою Священний Синод Української Православної Церкви встановив пам’ять Святих нашої землі як Собору Карпаторуських Святих. Сьогодні є надзвичайно актуальним пізнавати їхній життєвий шлях нам, їхнім нащадкам, що проживають на цій землі.
Адже у них ми можемо взятине тільки приклад благочестя (причому у декого з них з явно вираженою закарпатською ментальністю), але і відповідь на ряд запитань, що хвилюють сучасників. Наприклад, чи потрібно заново хрестити тих, хто був хрещений греко-католицькими священиками? Відповідь знаходиться в житії преподобного Алексія Карпаторуського, сина греко-католиків, хрещеного греко-католицьким священиком.
Причому відповідь авторитетна тим, що преподобний є прикладом для усіх православних. Та, нажаль, реалії сьогоднішнього приходського життя такі, що мало прихожан-закарпатців знають життя всіх Святих земляків з цього Собору. На мій погляд, проблема не тільки в тому, що про них мало інформації (літератури, інтернет-публікацій; здебільшого можна почерпнути знання про деяких, але далеко не всіх), а ще й в тому, що в житті приходів вони відіграють або нерівну роль (в бік зменшення) із Святими інших земель (наприклад,Почаївськими преподобними Іовом та Амфілохієм), або взагалі не відіграють ніякої ролі.
Щоб не бути багатослівним, приведу приклад: я ще не зустрів жодного православного мирянина закарпатця, який би мені хоч одним реченням назвав в чому проявився подвиг Алексія Товта чи Максима Сандовича, не кажучи вже про інших… А причина в тому, що майже ніде про них люди не чують: ні в проповідях, ні на поминаннях, де перечислюються різні Святі… Ні ікон їхніх в храмах чи домівках не видно…Мені здається, що своїх Святих потрібно поминати на кожному Богослужінні в особливий спосіб,саме так, як поминають своїх Святих інші землі, що іконуКарпатроруського Собору потрібно мати в кожному храмі.
Причому важливо, щоб на писаних іконах на стіні залишалось місце для дописування новоканонізованих Святих. Так, наприклад, на іконі, зображення якої знаходиться в даній статті, нема преподобного Іова Угольського, а от ікона такого ж Собору в Ужгородському кафедральному Соборі включає вже без німбу архімандрита Василія (Проніна), як і подібна ікона в алтарі Успенського храму Мукачівського монастиря. Відкритим залишається питання створення нашим Святим служби для вечірні та утренні як Собору в цілому, так і окремо, бодай тим, кого мощі почивають в закарпатських монастирях. Досьогодні навіть преподобний Алексій Карпаторуський не має затвердженої служби для загально-церковного використання. Окремим богословським питанням є вшанування Маріє-Повчанського образу Божої Матері як Чудотворного, біля якого молився і зцілився преподобний Алексій Карпаторуський та автентичності Нанківської ікониБожої Матері, яка увінчує ікону і Собору Карпаторуських Святих, до Маріє-Повчанського образу.
Мета цієї публікації розбудити формалізм у шануванні своїх Святих або взагалі закликати їх шанувати там, де їх не вшанонували. Запросити кожного пізнати їхній досвід життя в Бозі і долучати до цього пізнання і інших. Приємно відмітити, що стараннями Владики Феодора більшість молодіжних братств єпархії має своїх Небесних Покровителів Карпаторуських Святих, а в Мукачівському аграрному ліцеї освячено каплицю на їхню честь. Два роки тому було навіть проведено літній молодіжний табір на честь праведного Алексія Товта.
Окремо слід зупинитись на Святому, що не є родом із Закарпаття і ніколи тут не був, проте його стараннями як духівника закарпатських священиків, в т.ч. архімандрита Василія (Проніна), відроджувалось та стверджувалось Православ’я на наших землях. Це Святитель Іоанн, архієпископ Шанхайський і Сан-Франциський, котрий в листах неодноразово підкреслював любов до нашого народу, живо цікавився станом Церковних справ.
Сьогодні завдяки архієпископу Мукачівському і Ужгородському Феодору його Ім’я відоме у різних колах закарпатців. З благословення Владики в Ужгороді будується храм на честь Святителя Іоанна, в монастирі с. Кострино освячено каплицю, а Свалявське молодіжне братство має його своїм Небесним Заступником. Тисячі закарпатців, завдячуючи Владиці Феодору, горнуться до Нього з проханням допомогти у своїх нуждах, знаючи Його як Великого Чудотворця.
Отже насмілюсь озвучити свою мрію (і певний мрію багатьох)– бачити в майбутньому Святителя Іоанна у Соборі Карпаторуських Святих. Тим паче, що вньому є святі, які теж фізично на Закарпатті не були, але їхній вплив на цю землю був таким великим, що їх внесли у цей Собор. Також цікаво, що на офіційному сайті Мукачівської православної єпархії в розділі «Єпархія» та його підрозділі «Подвижники благочестя» знаходиться і Святитель Іоанн, архієпископ Шанхайський і Сан-Франциський, під надписом «КАНОНІЗОВАНІ СВЯТІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ НА ЗАКАРПАТТІ ХХст» (http://www.m-eparchy.org.ua/podvizhniki-blagochestya/podvizhniki-blagochestya.html).
Потрібно зазначити, що 2013 рік в Православній Церкві Чеських земель та Словакії є ювілейним у зв’язку з 1150 річницею приходу Святих братів Кирила і Мефодія на слов’янські землі. З цього приводу на заводі «Софріно» було виготовлено цілу серію ікон великих розмірів. На цій іконі зображений прихід Святих та їх зустріч. Там перераховані і зображені землі, які просвітились їхньою проповіддю. Є там і Карпатська Русь і сучасне зображення Мукачівського монастиря. Одна з таких ікон була подарована на храм Святителя Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського в Ужгороді, де і сьогодні знаходиться.
Собор Карпаторуських Святихстаном на січень 2013 року:
1.Рівноапостольний Мефодій
2.Рівноапостольний Кирил
3.Рівноапостольний Ростислав, князь Великоморавський
4.Прподобний Іоанн Чеський
5.Прподобний Мойсей Угрін
6.Прподобний Єфрем Угрін
7.Мученик Георгій Угрін
8.Святитель Іосиф Мараморошський
9.Святитель Досифей Угольський і Карпаторуський (Феодорович)
10.Праведний ісповідник Алексій (Товт)
11.Мученик Максим (Сандович)
12.Святитель ДосифейНішський і Карпаторуський (Васич)
13.Преподобний Алексій Карпаторуський
14.Преподобний Іов Угольський
Протоієрей Віктор Палош
