В базу даних Державного земельного кадастру на Закарпатті цьогоріч внесли біля 3 тисяч ділянок
Цієї суботи в Україні професійне свято відзначатимуть землевпорядники. І роботи в них зараз вистачає – повним ходом іде реалізація земельної реформи.
Отож про те, що зроблено, про нові правила реєстрації земельних ділянок, функціонування Національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти та зворотного зв’язку з власниками ділянок, зокрема для виправлення неточностей, журналістам у прес-центрі «Закарпатської Правди» розповідали перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Закарпатській області Мафтей Попович та начальник відділу Державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Закарпатській області Ганна Рогульська.
Отже, як поінформував Мафтей Попович, із 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про Державний земельний кадастр”, який вніс ряд нововведень у земельні відносини. Відтепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами: Держземагентство України реєструє земельні ділянки в кадастрі та надає витяги з нього, а Укрдержреєстр реєструє права власності на землю, у тому числі договори оренди, купівлі-продажу, міни, успадкування тощо. Завдяки автоматизованій Національній кадастровій системі державна реєстрація земельних ділянок відбувається в кілька разів швидше, тож черг і затягування з розглядом документів зараз нема.
«На Закарпатті в базу Державного земельного кадастру цього року внесено приблизно 3 тисячі ділянок, і щодня додається ще 150 – 200. Це на фоні України середній показник», – каже Мафтей Васильович. Звісно, система ще потребує шліфування, вона поповнюється новими програмами й функціями. Маючи на руках кадастровий номер, закарпатці можуть знайти свої ділянки на публічній карті на сайті Держземагентства й, у разі виявлення якихось неточностей, звертатися до органів земельних ресурсів для швидкого їх усунення.
За словами Мафтея Поповича, значну допомогу в реалізації земельної реформи нам надав Світовий банк, який позичив Україні 89,7 млн. доларів на проект видачі держактів на право власності на землю у сільській місцевості та створення системи кадастру. Відповідну угоду підписали ще в 2004-му, і відтоді зроблена колосальна робота, зокрема щодо виготовлення картографії (точність вимірювання – до 10-15 см!) та електронного земельного кадастру. Наразі Україна отримала найбільшу в Європі кадастрову карту, маємо повністю прозорий, автоматизований кадастр. До речі, автоматизована кадастрова система діє у 108 країнах світу, а публічна кадастрова карта є лише в 52-х. На створення програми та закупівлю обладнання (центрального сервера, клієнтських комп’ютерів на робочих місцях державних реєстраторів у районних відділах земельних ресурсів) було спрямовано близько 32 млн. дол. за рахунок Світового банку. Також облаштовані спеціальні канали зв’язку до всіх 592 регіональних офісів, впроваджено комплексну систему захисту інформації тощо.
Ганна Рогульська каже, що наразі на Закарпатті реєстрацію ділянок здійснюють 34 кадастрові реєстратори. Поки отримали 75 заяв від людей, які не знайшли свої ділянки на публічній карті, але в робочому порядку всі помилки виправляються. Утім, на жаль, загалом краяни не поспішають приватизовувати свої паї: якщо ближче до Ужгорода відсоток приватизації наближається до 80-90, то в гірських районах він набагато нижчий. «Десь люди відтягують із цим процесом, бо не мають коштів, або просто не хочуть «викидати» 1200 – 1500 грн. на приватизацію існуючої ділянки чи 2300 – 2500 грн. на проект відведення нової. Проте в нас на Закарпатті часто бувають паводки, зсуви, а якщо документи не оформлені – про яку компенсацію збитків у разі чого може йти мова?» – ставить риторичне запитання Ганна Рогульська.
