Піст виник через відсутність лікарів та газет
Обмеження в їжі під час посту виникло через необхідність. І змінювати раціон харчування вкрай шкідливо для організму, переконаний столичний дієтолог Борис Скачко.
“Найголовнішого – духовного посту, що і декларує церква, варто дотримуватись всі 365 днів у році та всього життя. А не тільки під час довгих та купи дрібних постів, – пояснює фахівець. – А от дієтичну частину я би відділив від постів. Вона туди потрапила через необхідність. Адже декілька тисяч років тому, коли пости зароджувались, більшості людей лікарі були недоступні. Газет та журналів тоді теж не було, лікарі були доступні тільки заможнім. Люди не могли отримати нормальну інформацію по тому, як харчуватись та бути здоровими. Тому змушений був це робити священник. І прибирав з раціону людини небезпечні для певного періоду продукти”, – розповів він у коментарі Gazeta.ua.
Саме тому з’явились яблучний спас, медовий, наводить приклад Скачко.
“Люди гинули раніше не у війнах, а перепрошую, від банального проносу. Зелені яблука вбили більше, ніж усі війни разом взяті. А яблучний спас беріг від цієї проблеми. Фрукти їли тоді, коли вони достигали, – веде далі дієтолог. – Також великій піст раніше уберігав від тих продуктів, які до весни псувались. Морква, буряк, капуста, якщо збереглися, то шкоди не принесуть. А м’ясні могли. Також відмова від тваринної їжі допомагала не зашкодити природі. Риба, наприклад, мала навесні нереститись. Якщо ловити та їсти її в період весняного посту, то це — браконьєрство. З домашніми чи дикими птахами теж саме. Вони ледве дожили до весни, їм би зараз травки пощипати”.
Продукти, які могли нанести шкоду, теж прибирали. Наприклад, яйця.
“Це сьогодні ми йдемо в магазин, купуємо їх цілодобово. Вони вирощуються на птахофабриках в стандартних умовах, з певною температурою вологості, освітленням. Мають однакову кількість що навесні, що восени. Раніше так не було,- зауважує лікар. – Раніше ми йшли до найближчої водойми за рибою, зараз нам привозять з північних морів рибу, яка нагуляла жирок. Зараз не їсти її — це нашкодити своєму організму”.
На його думку, варто розуміти до яких наслідків може призвести відмова від звичайної їжі та перехід на інше харчування.
“Як тільки людина з одного, звичного, раціону харчування вирішить постити, тобто прибере тваринні білки та спробує їх замінити рослинними, виникне проблема. Бо рослинні білки погано перетравлюються, також вони неповноцінні по складу амінокислот. Щонайменше це призведе до дисбактеріозу. Зараз дуже часто в організмі людини є паразити. Вийде, що їх ми нагодуємо. Це призведе до того, що вони будуть активно поводитись, почнеться здуття животу та будуть утворюватись гази. Харчі не перетравляться нами як хазяїном, а перетравляться бактеріями та паразитами. Утворяться продукти гниття, вони порушать роботу двох фільтрів організму людини — печінки та нирок. Різких змін в жодному випадку робити не можна, адже від бродіння та гниття в кишечнику буде тільки гірше. Впаде імунітет, який, м’яко виражаючись, в населення України не дуже сильний”.
Експерт зазначає, що в харчуванні має бути стабільність.
“Якщо з заводу вийшов “Запорожець”, і конструктори прописали, що він має їздити на 76-му бензині, то будьте ласкаві — давайте йому цілий рік 76-ий. Якщо навесні ми захочемо його побалувати і посадити на розвантажувальну дієту – дамо інше пальне, то він згорить або не поїде. Двигун та решта обладнання зіпсуються. В дієтології дуже важливо не шарахатись з одного раціону до іншого, – уточнює Скачко. – Ми піст неправильно трактуємо. Церква говорить не про виключення продуктів, а про їх обмеження. Якщо я до посту з’їдав по кабанчику на день, а після по півкабанчика — ось піст. Ось я обмежив себе в їжі, а хтось з’їдав 20 яєць на тиждень, тепер буде 10. І він теж себе обмежив в їжі. Єдине, в чому кожен отримає однозначну користь, це – якщо їв двічі на день, то хай почне харчуватись п’ять разів. Тільки меншими обсягами. Людина просто видужає від більшості проблем, пов’язаних із травленням”.
Богдана ЄВСЄЄВА
