Верба замість газу. Чи це можливо?
Можливо, стверджують на дочірньому підприємстві угорського виробника «Голланд Плант Україна», де взялися культивувати енергетичну вербу. Таке дерево – не схоже на звичайну вербу. Її вирощують як альтернативний вид енергії. Спеціальний сорт верби саджають, на другий-третій рік вирубують, гілля та деревну основу підсушують природним чином і далі використовують як тверде паливо чи в звичайному вигляді чи як брикети
Енергетична верба вже на Закарпатті
Сьогодні під енергетичною вербою на Закарпатті засаджено 5 гектарів землі в селі Тарнівці Ужгородського району. Тут розташована материнська плантація, де посаджено кілька сортів верби, яку офіційно завезли зі Швеції. Ця країна нині лідер за вирощуванням енергетичної верби. Під посадками десятки тисяч гектарів землі. Енергетична верба швидко росте, укріплює ґрунти, перешкоджаючи ерозії, і добре поглинає вуглекислий газ, продукуючи натомість кисень.
Координатор інноваційних проектів підприємства Катерина Доктор спеціально для «НЕДІЛІ» пояснила, що зараз в Україні триває реєстрація чотирьох сортів верби, привезеної зі Швеції. «Сорти верби виведені селекціонерами таким чином, щоб рослина мала певні характеристики. Такі, як висока тепловіддача, низька зольність (низький рівень утворення золи після спалювання) і сухостійкість. Тому ідеться про схрещення різних типів верби, яку використовують як енергетичну. Шведи провели ряд досліджень, які довели, що енергетична верба розщеплює складні небезпечні хімічні сполуки. В Угорщині, до прикладу, вербу активно використовують на повененебезпечних ділянках та для очищення стічних вод. Ця проблема серйозна для Угорщини, тому там вербу саджають на територіях, наближених до каналізаційних викидів, які служать для верби своєрідним добривом, очищаючи таким чином стічні води».
Арифметичні розрахунки витрат на посадку енергетичної верби такі: «у залежності від того, де садити вербу, чим її підживлювати, витрати, які включають підготовку, власне матеріал, догляд за вербою та удобрення в перший цикл – це приблизно 1600-1800 євро на один гектар. Ця сума повертається вже в перший цикл зрізу. Як ми знаємо, плантацію енергетичної верби потрібно зрізати щодва роки. Тому ми враховуємо дворічний період. Уже за результатами першого циклу ми отримуємо 2400-2500 євро. Тому верба себе окупає і далі є стовідсотково рентабельним капіталовкладенням», – підсумовує пані Катерина.
Непридатні землі під вербу
Вербою як альтернативним паливом уже цікавляться українські фермери Один із таких Анатолій Перейма із Хмельницької області. У господарстві пана Анатолія близько 600 гектарів землі. Більшість із яких використовується під зернові. Однак, є частка землі, непридатна для вирощування колоскових, відтак хмельничанин міркує над тим, чи не використати несільськогосподарські землі під посадку енергетичної верби, яка потрібна для власне господарства: «газ сьогодні дорогий, тому думаю над тим, щоб використовувати цю вербу як паливо. Для роботи сушки, для обігріву будинку та інших приміщень. Буду пробувати, дивитися. Поки однозначно не визначився. Але я думаю, що це перспектива. На нашій планеті ресурси не вічні. Газ, нафта вичерпуються, а тому ми повернемося до чистих ресурсів. Я знаю, що в Європі держава дає дотації на вирощування такої верби. У нас поки ні. Але треба глобально підходити до альтернативних джерел із перспективи часу. Думаю, за цим майбутнє. Тим більше, що енергетичну вербу один раз посадив і років 20-30 використовуєш як ресурс».
Ліс замість верби
Директор Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Андрій Готько переконаний: енергетична верба не перспективна для Закарпаття, аргументуючи це тим, що в області є ресурси для спалювання. «Ми маємо енергетичні ресурси – це відходи лісопереробки, прохідні рубки, санітарні рубки (в Україні ліси займають 35%, а в Закарпатті більше 50%). У нас це (посадки енергетичної верби. – Т.Л.) не стільки перспективне, як, до прикладу, садівництво. На Закарпатті енергетична верба не має сенсу ще й тому, що в нас малоземелля. У нас 16 соток землі на душу населення. І засаджувати її вербою не доречно». Однак, питання, чи ефективно використовують закарпатські енергетичні ресурси, зокрема залишки лісопереробної галузі, поки без однозначно позитивної відповіді.
Закарпатські перспективи на думку інвесторів
На дочірньому підприємстві мають у планах засадити ще кілька гектарів закарпатської землі енергетичною вербою. Але не тільки закарпатської. Уже за рік збиратимуть перший «урожай» верби, вирощеної в умовах нашого клімату та ґрунтів. А поки продовжують вивчати особливості росту швецької верби на теренах Закарпаття.
Тетяна ЛЕШКО, спеціально для «НЕДІЛІ», фото автора