Битва за площу Народну в Ужгороді
У п’ятницю, небайдужі до рідного міста ужгородці зібрались, аби відстояти цілісність і неторканність однієї з найдосконаліших площ обласного центру – площі Народної.
Пристрасті довкола теми реконструкції Народної останніми місяцями дещо вщухли. Та вже у четвер тут з’явились кілки із натягнутими мотузками. Що, власне, й стало поштовхом для радикалізації дій містян, які перейшли від слів до справи.
Про те, що центральну площу області – площу Народну перед адміністративною будівлею Закарпатської ОДА – необхідно лишити в спокої, а будь-яка її реконструкція з прокладанням тут мощених доріжок, суцільним брукуванням та проектуванням фонтану неприпустима, активна громадськість та мистецька еліта міста говорили вже з моменту оприлюднення проекту цієї самої реконструкції. І, здавалось би, після тривалих емоційних розмов і переконливих аргументів проти реконструкції тема довкола зміни площею її звичного «обличчя» мала бути вичерпана. Але ні: влада, насамперед «губернатор» області Олександр Ледида, всупереч громадській думці таки спробувала почати роботи на площі. Не вийшло – обурений «актив» в кількості кількох десятків небайдужих містян виграли перший символічний бій за Народну, прибравши з партеру кілки і натягнуті мотузки.
Роботи з реконструкції Народної стартували вчора, буквально за кілька днів після появи у засобах масової інформації повідомлень про проведений будинкоуправлінням ОДА тендер та укладення угоди на виконання робіт з ФГ «Перепілка».
У час, коли, за висновками уряду, Закарпаття увійшло у п’ятірку найгірших регіонів за показниками розвитку, керівник області Олександр Ледида не полишає намірів в обхід громадської думки і всупереч чинному законодавству «облаштувати» одну з найупорядкованіших місцин Ужгорода, «закопавши» тут понад 3 мільйони гривень.
Те, що проект, яким передбачено чи не суцільне брукування площі, намагаються втілити в життя незаконно, стало відомо під час стихійного підходу під будівлю ОДА обуреної діями влади громадськості та представників творчої інтелігенції краю. Збір направду став спонтанним явищем: кинутий в одному з блогів Закарпаття онлайн «клич», підхоплений активістами і розповсюджений соціальними мережами, в результаті привів під стіни облдержадміністрації кілька десятків ужгородців.
Першого на вході в будівлю активісти зустріли керуючого апаратом Закарпатської обласної ради Михайла Поповича, тож, не гаючи часу, запросили його до розмови. В ході якої вияснилась цікава річ: виявляється, на проведення робіт з обласного бюджету вже виділено 1 мільйон гривень! Який механізм виділення коштів при цьому застосовувався, незрозуміло, адже на останніх сесіях обласної ради питання про віднаходження коштів саме на реконструкцію площі Народної жодного разу не порушувалось.
Оскільки замовником робіт і розпорядником коштів визначено будинкоуправління Закарпатської ОДА, активісти спробували зв’язатись для прояснення ситуації з керівником цієї структурної одиниці Василем Білеєм. Після тривалого очікування та пошуків чиновника у будівлі ОДА, його таки було «розшукано». На зустріч із громадою пан Білей вийшов зі стосом паперів, які нібито посвідчують законність реконструкції площі. Похапцем посадовець показав проект, за яким має здійснюватись реконструкція, переконував, що є дозвіл виконкому на проведення земляних робіт, експертний висновок фахівців з органу охорони культурної спадщини області, позитивна оцінка містобудівної ради Ужгородської міської ради, і навіть погодження головного архітектора міста.
І от якраз останні два пункти пукти виявились брехнею: одразу на місці, в присутності керівника будинкоуправління ОДА заступник головного архітектора міста Леонід Самсонов у телефонній розмові повідомив: його підпис стоїть виключно на так званій «фасадній» частині проекту, власне сам проект реконструкції ним не погоджено і жодних інших документів він не підписував. Крім того, немає погодження і містобудівної ради, що й підтвердив присутній на місці один із членів ради. Натомість, Василь Білей демонстрував присутнім протокол засідання ради ще від квітня місяця, разом з тим, не показуючи безпосередньо погодження. На прохання показати саме погодження, запропонував надіслати інформаційний запит, розвернувся і просто пішов.
Відтак, не добившись переконливих доказів законності початку робіт, ужгородці попрямували на партер, аби звільнити площу від кілків і «розтяжок». Очевидно, що про наміри громадськості завітати на площу заздалегідь були повідомлені правоохоронці: по периметру “несли вахту” міліціонери – дехто у формі, дехто в цивільному. Їх спроби припинити дії активістів результату не дали: міліціонери не могли виразно пояснити, ким і з якою метою було вбито на площі кілки, згадуючи якогось міфічного «будівельника», розпливчасто говорячи про «порушення громадського порядку» і «знищення приватної власності». Ні словом не обмовляючись, чия ця «власність» і в який спосіб громадський порядок було порушено.
Зрештою, за пів години площу Народну від кілків і мотузок було звільнено – дошки ужгородці знесли докупи і лишили невеличкою гіркою неподалік від будівлі ОДА. Після чого тут же, на місці, обговорили стратегію захисту площі від майбутніх імовірних «посягань» на її цілісність з боку влади. Так, було створено координаційну раду, до якої увійшли громадські активісти, митці та правозахисники. Останні пообіцяли: вже сьогодні почнуть працювати над юридичною стороною питання.
Наразі головною необхідністю є з’ясування легітимності старту робіт: достовірності нібито «підписаного» головним архітектором проекту, висновку містобудівної ради при міській раді. Паралельно активістами готуватимуться запити до ОДА стосовно того, яким чином узгоджувалось перепланування площі, що є пам’яткою місцевого значення, з органом охорони культурної спадщини.
Нинішня радикалізація настроїв і дій активістів, безумовно, стала лише наслідком – наслідком непродуманого і, за великим рахунком, глупого поступу влади. Яка, всупереч думці громади, знову намагається тепер уже цілком реально надати площі Народній вигляду мощеного забрукованого плацу. Тож, не виключено, що сьогоднішній, наразі вдалий, перший бій за Народну стане аж ніяк не останнім.