Голова Виноградівської райради виграв в Києві суд по звільненню редактора “районки”
Голова Виноградівської районної ради Олег Любімов виграв у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ суд по звільненню редактора “районки”.
Справу щодо незаконного продовження контракту з редактором районного газети Василем Кішем направлено на повторний розгляд до Виноградівського райсуду.
Текст відповідної ухвали опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренко А.В.,Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,розглянувши
в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Виноградівської районної ради Закарпатської області про визнання контракту з керівником комунального підприємства районної ради від 20 січня 2010 року укладеним на невизначений строк,
за касаційною скаргою Виноградівської районної ради Закарпатської області на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Виноградівської районної ради Закарпатської області, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання контракту з керівником комунального підприємства районної ради від 20 січня 2010 року укладеним на невизначений строк, посилаючись на повторність укладання.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня 2013 року, позовні вимоги задоволено.
Контракт з керівником комунального підприємства районної ради від 20 січня 2010 року укладений між Виноградівською районною радою та ОСОБА_3, визнати укладеним на невизначений строк.
У касаційній скарзі Виноградівська районна рада Закарпатської області просить рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня 2013 року скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд вважав, а апеляційний суд погодився з таким висновком, що оскільки контракт з позивачем укладався повторно, то він відповідно до ст. 39-1 КЗпП України є таким, що укладений на невизначений строк.
Проте погодитися з таким висновком не можна.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно зі ст. 23 цього ж Кодексу Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 78 цього ж Кодексу комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.
Судом встановлено, що відповідно до контракту між Виноградівською районною радою, від імені якої на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» діяв її голова та ОСОБА_3 від 19 січня 2009 року, позивача призначено на посаду редактора комунального підприємства Виноградівської районної ради «РРВК «Новини Виноградівщини» строком з 19 січня 2009 року по 19 січня 2010 року (а.с. 4-8).
Згідно з таким же контрактом від 20 січня 2010 року позивача найнято на роботу на цю ж посаду на строк з 20 січня 2010 року по 20 січня 2013 року (а.с. 38-42).
Встановивши такі обставини, місцевий суд не застосував для вирішення спору правила Господарського кодексу України, які визначають порядок найму на роботу керівника підприємства і не перевірив заперечень відповідача про те, що керівник підприємства може бути найнятий на роботу за контрактом і на визначений строк.
Не встановивши цих обставин, суд прийшов до передчасного висновку про те, що у випадку з позивачем підлягають застосуванню правила ст. 39-1 КЗпП України.
Переглядаючи справу, апеляційний суд не звернув уваги на неповне з’ясування місцевим судом усіх обставин і сам їх не усунув.
Оскільки судами неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для вирішення спору, то ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду з підстав, встановлених ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Виноградівської районної ради Закарпатської області задовольнити частково.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Макарчук М.А. Судді: Леванчук А.О. Маляренко А.В. Нагорняк В.А. Писана Т.О.
