Конституційний суд вирішить долю угорської та румунської мов на закарпатті
У Берегові – угорська, у селі на Рахівщині – румунська.
До Конституційного суду України (КС) надійшло подання групи народних депутатів з приводу конституційності закону про мови.
“10 липня до Конституційного суду України надійшло конституційне подання 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України “Про основи державної мовної політики “від 3 липня 2012 р. № 5029 – VI. Згідно з регламентом КС, конституційне подання передано на вивчення в секретаріат суду “, – наголошується в повідомленні прес-служби КС в четвер.
Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект “Про засади державної мовної політики” 3 липня 2012 року. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
У 2012 році Одеський обласної та міської рад, Харківський, Херсонський, Миколаївський, Запорізький, Севастопольський, Дніпропетровський і Луганський міськради, Краснолуцький міськрада (Луганська обл.), Запорізький, Донецький, Херсонський, Миколаївський та Дніпропетровський обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Угорська мова стала регіональною в місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Разом з тим, 24 лютого 2014 Верховна Рада проголосувала за скасування закону України “Про основи державної мовної політики” За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутати з 334 зареєстрованих у залі. Це стало підставою для влади Криму заявити про утиск прав російськомовного населення.
Разом з тим, в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.
