10 листопада Православна Церква урочисто вшановує пам’ять преподобного ігумена Іова Почаївського чудотворця
Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець, в миру Іван Залізо, народився в середині шістнадцятого століття в Покутті на Галичині.
У віці десяти років він прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а через два роки прийняв чернецтво.
З юності преподобний Іов був відомий найбільшим благочестям, суворим подвижницьким життям і рано був удостоєний священицького сану.
Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ’я князя Костянтина Острозького, він очолив Хрестовоздвиженський монастир поблизу міста Дубно і керував монастирем більше 20 років в обстановці гонінь, які посилювалися на Православ’я з боку католиків та уніатів.
На початку ХVII століття преподобний пішов на Почаївську гору й оселився в печері неподалік від древньої Успенської обителі, яка була славна своєю чудотворною Почаївською іконою Божої Матері. Братія обителі полюбили святого самітника і обрали його своїм ігуменом.
Преподобний Іов, ревно виконував посаду настоятеля, був лагідний і ласкавий з братами, сам багато працював, насаджував в саду дерева, зміцнював греблі поблизу монастиря.
Преподобний Іов був присутній на Київському Соборі 1628 року, скликаному проти унії.
Після 1642 року святий прийняв велику схиму з ім’ям Іоанн. Іноді він повністю закривався в печері на три дні або на цілий тиждень.
Помер преподобний Іов у 1651 році, проживши більше ста років, після п’ятдесятирічного управління Почаївською обителлю.
28 серпня 1659 року відбулося прославлення преподобного Іова.
