12 листопада Православна Церква вшановує пам’ять ікони Пресвятої Богородиці «Озерянської»
Недалеко від Харкова, у Преображенському Курязькому монастирі зберігався чудотворний образ Божої Матері Озерянської.
За переказами, образ був знайдений у кінці XVI століття біля села Озеряни – звідси й назва ікони; згодом на цьому місці виникла обитель, також отримала назву Озерянської.
Розповідають, що якийсь український селянин косив траву і розсік образ Божої Матері косою навпіл… Усвідомивши, що його вчинок, нехай і не умисно, страшний для нього і для оточуючих, людина підняв дві половини ікони, з благоговінням помістив у себе в молитовному кутку, запалив перед нею свічку, а вранці знайшов ікону цілою, залишився лише тонкий слід від розтину.
У 1794 році Озерянська ікона була перенесена в Курязький монастир, а після його закриття 8 років перебувала в харківській Покровській церкві. На початку XIX століття монастир був відновлений, і святу ікону Божої Матері за проханням братії повернули в обитель.
На поклоніння до цього чудотворного образу приходили безліч прочан з Харкова і навколишніх селищ, де від неї по гарячим молитвам віруючих відбувалися численні зцілення хворих.
30 вересня кожного року, починаючи з 1843, чудотворний образ Пресвятої Богородиці хресним ходом переносився в місто Харків, де знаходився всю зиму, а 22 квітня таким самим шляхом повертався в монастир.
Озерянська ікона була прикрашена дорогою ризою з червоного золота старовинної роботи, написана на полотні древнім малоросійським стилем.
У роки богоборства Озерянська ікона Божої Матері, яка вважається покровителькою Харкова і всього Слобідського краю, була загублена. Зберігся лише список, зроблений за всіма церковними канонами і який має, за словами священнослужителів, таку саму чудотворну силу, як і оригінал.
