Екологи заявляють про неефективне використання коштів держбюджету в боротьбі з повенями в Закарпатті
Представники екологічних громадських організацій Закарпаття вважають, що кошти, які виділяються з державного бюджету на реалізацію проектів з боротьби з повенями в Закарпатській області, використовуються неефективно.
Про це під час прес-конференції в УНІАН заявили активісти громадських організацій «Зелена планета» та «Рада з екологічної безпеки». Заступник голови громадської організації «Рада з екологічної безпеки» Валерій Цибух зазначив, що щороку уряд б’є на сполох, заявляючи про необхідність вжиття заходів для запобігання весняній повені в Закарпатті, але ця проблема залишається актуальною донині.
За його словами, попри проведені раніше роботи з будівництва водозахисних дамб та інших споруд, в 2015 році від повені в Закарпатті сильно постраждала інфраструктура регіону, зокрема, було зруйновано 2,9 км дамб, 3,4 км берегоукріплень, затоплено 21 га сільгоспземель і близько 200 житлових будинків, а також розмито близько 10 км доріг комунального значення.
«Держава на ці цілі витрачає великі гроші, і, як нам відомо з минулих років, левова їх частка йшла зовсім в іншу сторону», – сказав Цибух, додавши, що у зв’язку з цим активісти запросили експертів і міжнародних фахівців для контролю за цільовим використанням коштів, що виділяються на боротьбу з повенями.
Присутній на прес-конференції спеціаліст з питань ліквідації повеней у Закарпатській області, член ГО «Рада з екологічної безпеки» Анатолій Пріц як приклад неефективного використання коштів навів ситуацію в місті Рахів, де для будівництва дамби заради економії коштів замість залізобетонної конструкції будівельники використовували гравій і пісок.
«А коли прийшли повені, цю конструкцію понесло кілометрів на тридцять», – сказав він. При цьому, за словами Пріца, для того щоб уникнути повені, достатньо прочистити русла річок, які сильно засмічені гравієм та різним сміттям. На його думку, очищення річок значно полегшить боротьбу з повенями. Як зазначив присутній на прес-конференції засновник громадської організації «Люстраційно-антикорупційне бюро Виноградівського району» (Закарпатська обл.) Михайло Чейпеш, гравій відноситься до корисних копалин, видобуток яких потребує спеціального дозволу.
Тому сільради регіонів, які страждають від повеней, не можуть залучити дноочисні організації для розв‘язання цієї проблеми. За його словами, очищати річки від гравію мають право лише обласні управління водних ресурсів (водгоспи). «У цьому питанні присутні елементи корупції та монополізації ринку з боку водгоспів, адже тільки вони можуть очищати річки від корисних копалин», – сказав Чейпеш.
Також присутній на прес-конференції голова ГО «Зелена планета» Євген Ярина звернув увагу на проблему вирубки лісів у Закарпатті. За його словами, на сьогодні обсяг висаджуваних дерев значно менший того, який був вирубаний, а це лише посилює проблему з повенями. «Ніхто не займається висадкою чи відновленням лісів», – наголосив Ярина, додавши, що очолювана ним організація веде активні пошуки інвесторів для реалізації екологічних проектів в Україні. При цьому він висловив думку, що завдяки використанню сучасних технологій наша країна зможе подолати проблему повеней.
Як повідомляв УНІАН, 21 листопада у гірських річках Закарпаття піднялася вода. В результаті 88 населених пунктів залишилися без світла, були зруйновані автомобільні дороги та мости, підтоплено кілька сотень житлових будинків. За попередніми підрахунками, збитки становлять більш як 2 млрд грн.
