9 січня – пам’ять святого апостола первомученика і архідиякона Стефана
Святий Стефан походив з євреїв, які жили за кордоном, тобто за межами Святої Землі.
Такі євреї називалися елліністами, так, як у них відчувався вплив грецької культури, що домінувала в Римській імперії.
Після зішестя Святого Духа на апостолів Церква стала швидко зростати, і виникла необхідність піклуватися про сиріт, вдів і бідних взагалі про вміх тих, хто прийняв хрещення. Апостоли християнам запропонували виділити сім достойних мужів для опіки нужденних. Висвятивши цих сім чоловіків у диякони, що означає служителі, апостоли зробили їхніми своїми найближчими помічниками.
Серед дияконів виділявся своєю міцною вірою і даром слова молодий Стефан, званий архідияконом, тобто першим дияконом. Незабаром диякони, крім допомоги бідним, стали приймати найближчу участь у молитвах і богослужіннях.
Стефан проповідував у Єрусалимі слово Боже, підкріплюючи істинність своїх слів знаменнями і чудесами. Успіх його був дуже великий, і це розпалило проти нього ненависть ревнителів закону Мойсея – фарисеїв.
Вони схопили його і потягли в синедріон – вища судилище в євреїв. Тут фарисеї представили неправдивих свідків, які говорили, ніби він у своїх проповідях ображає Бога і пророка Мойсея. У своє виправдання святий Стефан виклав перед синедріоном історію єврейського народу, показуючи на яскравих прикладах, як євреї завжди противилися Богові і вбивали посланих Їм пророків. Члени синедріону слухаючи його, все більше розгорялися гнівом.
У цей час Стефан побачив, як над ними розверзлося Небо, і він вигукнув: «Я бачу відкриті небеса і Сина Людського, Який стоїть з правої сторони від Бога». Почувши це, члени синедріону прийшли у велику лють. Вони кинулися на Стефана і вивели його за місто. Тут, як велів закон, свідки, які перші звинуватили Стефана, першими накинулися на нього.
Падаючи під градом каменів, Стефан вигукнув: «Господи Ісусе! Не залічи їм цього гріха і прийми дух мій».
Так архідиякон Стефан став першим мучеником за Христа в 34 році після Різдва Христового. Після цього почалося в Єрусалимі переслідування християн, від якого вони змушені були тікати в різні частини Святої Землі і в сусідні країни.
Так християнська віра стала поширюватися в різних частинах Римської імперії.