24 січня – день пам’яті преподобного Феодосія Великого
Преподобний Феодосій Великий жив на рубежі п’ятого і шостого століть і був засновником монастирів, в яких всі жили гуртом.
Він народився в Каппадокії від благочестивих батьків. Володіючи прекрасним голосом, юнак наполегливо займався церковним читанням і співом.
У молоді роки він відвідав Святу Землю і бачився з преподобним Симеоном Стовпником, який благословив його і передбачив йому майбутнє пастирське служіння.
Святий Феодосій оселився в Палестині в пустельній печері, в якій, за переказом, ночували три волхви, які прийшли поклонитися Народженому Спасителю світу. У ній він прожив тридцять років у молитві.
Біля подвижника поступово почали збиратися ті, які бажали жити під його керівництвом. Коли печера вже не могла вмістити присутніх ченців, преподобний Феодосій почав молитися, щоб Господь Сам вказав місце для обителі.
Взявши із собою кадило з холодними вугіллям, преподобний пішов по пустелі. На одному місці раптово вугілля розгорілося і був чутний аромат. Тут преподобний і заснував перший чернецький монастир або Лавру.
Скоро Лавра преподобного Феодосія стала знаменитою, і в ній зібралося до 700 ченців. За заповітом преподобного Феодосія, Лавра виконувала служіння ближнім, надаючи допомогу усім бідним і даючи притулок мандрівникам.
У монастирі преподобний влаштував для прочан будинку, окремі лікарні для ченців і мирян, а також притулок для престарілих. Зважаючи на те, що в Лаврі зібралися люди з різних країн, преподобний влаштував богослужіння на різних мовами – грецькою, грузинською і вірменською. Для причастя Святих Таїн всі збиралися у велику церкву, де богослужіння відбувалося грецькою мовою.
Перед своєю смертю преподобний Феодосій покликав до себе трьох улюблених єпископів і відкрив їм, що скоро відійде до Господа.
Через три дні він помер у глибокій старості в 529 році.
Тіло святого було з честю покладено в печері, в якій він жив до початку свого подвигу.