«Червене вино» на новому місці
Оновлений мукачівський фест зібрав небачені 80 тисяч гостей
Про те, що відомий на Закарпатті та за його межами винний фест змінює обличчя, говорити почали задовго до його початку. Крім звичної реклами, активісти оргкомітету радилися із громадськістю щодо проведення фестивалю, навіть розпочали «мережевий» рух на підтримку фестивалю із тегом #пой_на_вінко. В результаті агітація спрацювала аж занадто: такої кількості гостей організатори не очікували та виявилися до цього не зовсім готовими. Тому на підсумковій зустрічі мер Мукачева Андрій Балога запропонував, аби робота над наступним фестом почалася уже – щойно по завершенні нинішнього.
Що ж нового?
По-перше, змінили дисклокацію заходу. Із центру міста, де «Червене вино» проходило двадцять років до цього часу, його перенесли на набережну Латориці – в парк Перемоги.
По-друге, змінили обличчя фесту. Було накладено табу на «смугасті» палатки, натомість місто запропонувало виноробам розташуватися у спеціально виготовлених дерев’яних будиночках.
По-третє, ввели відбір на фестиваль. Із охочих представити на фесті свої вина спеціальна комісія відібрала найкращих. Отож, на цьогорічному фесті виноробів поменшало – їх було лише 40. Це, за словами експерта із дегустаційної комісії Федора Шандора, має підняти якість фесту на новий високий рівень.
Зміною дислокації «Червеного вина» найбільше були задоволені молоді мукачівці:
– Тут є де провести час, можна відпочити з родиною, з дітьми, — прокоментувала мукачівка пані Юлія. – У центрі міста це було неможливо, територія фесту являла собою безкінечну штурханину. Ну й після проведення зазвичай комунальники ще довго мили під’їзди. А тут класно, ми приходимо вже втретє – то з одними друзями, то з іншими. Діти веселяться, ми розважаємося. Ввечері – концерти за участі відомих наших зірок, на які можна окремо завітати. Одним словом, у цьому організатори молодці!
Сподобалося у парку також туристам:
– Ми з друзями були на «Червеному вині» чотири роки назад, цьогоріч приїхали ще раз, – каже пан Вадим із Вінниці. – Набагато цікавіше, подобається те, що зі сцени постійно звучать пісні, є де розважитися.
– Великий плюс – відокремлення зони харчування від будиночків виноробів, – коментує пані Людмила, представниця винороба Ковача з Ужгородщини, що зрештою взяв перше місце. – Раніше було досить неприємно стояти цілий день із вином, коли тобі в обличчя – дим від шашлику.
Мукачівець Юрій Клованич зізнав ся «Неділі», що на фест прийшов заради своїх улюблених виноробів – Урсти, Машіки та Анталовського.
– Здивувало, що будиночок Урсти розташували в самому кінці, адже він – чи не перший винороб краю, – ділиться враженнями пан Юрій. – А що ми потрапили на фест не в погожу днину, йшов мокрий сніг, на доріжках була штовханина, то до двох інших виноробів-улюбленців просто не дійшли. Ідея з дерев’яними будиночками добра, але такі фестивалі – формат центру міста. Там більше місця, не так тісно, як на доріжках парку, є кафе, куди можна забігти погрітися… До речі, в Європі зазвичай такі фести проводять в центрі міст.
Зі свого боку можу завважити, що організатори трохи не допрацювали питання із розташуванням виноробів. Адже першим, що зустрічало вас на фесті, були, даруйте, клозети. Це, звісно, надважлива річ на опен-ейрі, але десь би їх подалі поставити. Ну й ще – фестиваль винний, а починався променад кожного відвідувача із закладів харчування. Шашлики, рульки, баньки і бограч, звісно ж, були смачнючі, але головна атракція все ж таки – вино, логічно було б починати із будиночків виноробів. Або ж розділити територію фесту на зони: наприклад 4 винороби та один заклад харчування, де було б чим закусити. Тоді б і місця більше було.
Що й за скільки?
Це, мабуть, найменше, що подобалося гостям фесту. За погарчик вина винороби правили 15-25 грн, за літр вина просили від 70. Туристи із Києва поскаржилися «Неділі», що у винних підвалах цих же виноробів вина можна придбати дешевше.
– Незрозуміла політика: адже на фестивалі зазвичай ціни нижчі, — дивується киянка Надія Кириленко. – Планували привезти в подарунок закарпатського вина друзям та знайомим в якості сувенірів, а в результаті – заледве на себе вистачило.
Така цінова політика була зрозумілою, адже цього року у зв’язку із оновленням учасникам підняли ціну до 5 тисяч гривень за місце (на противагу одній, здається, тисячі минулого року). Та все ж, винороби не скаржилися – майже усі в завершальний день стверджували, що фест для них пройшов вдало. Дехто називав суми виторгів, так би мовити, не для преси – вони перевалювали за 100 з гаком тисяч гривень.
«Ще є над чим працювати»
Про це заявив мер міста Андрій Балога на підсумковій прес-конференції після «Червеного вина».
– Спільно з оргкомітетом ми намагалися встигнути усе, але є чимало проблемних моментів за підсумками фестивалю, які дуже важливо допрацювати, щоб вже наступний фест був ще кращим. Мова йде про брак місця і розширення доріжок, безпеку та роботу охорони під час фестивалю, розвантаження прилеглих до парку вулиць від транспорту і так далі. Думаю, що оргкомітет Червеного вина має працювати цілий рік, – зазначив Андрій Балога.
Максим Адаменко, представник оргкомітету фесту, розповів «Неділі», що робота над помилкам буде – й розпочнеться вона уже цього тижня.
– У четвер-п’ятницю збиратимемо виноробів та сувенірників для того, аби вислухати скарги та пропозиції, ну й, звісно, врахувати їх наступного разу. Не помиляється той, хто нічного не робить. Зі свого боку буду пропонувати не вибирати місця виноробам методом жеребкування, як цього разу – бо вийшло так, що найвідоміші винороби опинялися десь в кінці доріжки, як наприклад, Урста. Багато хто із відвідувачів приходив саме до нього, і кожен це відмічав. Ну й ще – аби перші місця давали не за звичним принципом: «перше, друге, третє місце», а за категоріями – найкраще сухе вино, найкраще десертне» і т.д. Думаю, так буде краще.